ЦІКАВИНКИ ПРО МОВУ

• Найдавніші розділові знаки — кома і крапка. Вони з’явилися у друкованих книгах ХVІ ст.

Кома — слово з латинської мови; воно мало значення: кую, б’ю, відсікаю, відрубую, відділяю.

Крапка — це буквальний переклад латинського слова пунктум. Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація, пунктир, пунктуальний.

Тире — слово французьке. Означало воно у французькій — тягти. Першим застосував цей розділовий знак російський історик і письменник М.Карамзін на початку ХІХ ст.

Апостроф — наймолодший правописний знак нашого письма. З’явився він в українській граматиці і набув правописних прав за радянських часів. Назва знака взята з давньогрецької мови. Там вона означала: кривий, зігнутий, повернутий.

***

• У стародавніх римлян слово “канікула” означало “собачка”. А у нас, як відомо, канікулами називається перерва в заняттях. Чи не дивно? Виявляється, що ні. Зоря в сузір’ї великого Пса — Сіріус — у південних країнах найяскравіша від 22 липня до 23 серпня. У цей час там, у тих південних країнах, особлива спека. Це викликало потребу зробити перерву в навчанні. У латинській мові така перерва не мала спеціальної назви, а у нас вона пов’язується із згаданим терміном — канікулами.

• Слово «журнал» утворене від французького слова “жур” — “день”. На столі в учителя журнал. Не шукайте родичів цього слова серед український слів, бо воно запозичене. Отже, виходить, що журнал — це щоденник, у якому щодня записуються добрі й не дуже добрі діла школярів.
За хорошу оцінку дома похвалять, за погану — перепаде від батьків. Та вже ж не так, як у Голандії. Там уведено спеціальний податок, який сплачують батьки, якщо їхній учень погано вчиться.

• Слово «школа» було ще у давньоруській мові. Перший запис про школу датується 1388 р. Очевидно, це слово має грецьке походження. У давньогрецькій мові, правда, буквальне значення слова “схоле” було спочатку іншим : “затримка”, потім — “знання у вільний час” , далі “читання”, згодом “лекція”, а пізніше — сучасне: “школа”. У Давній Греції школи з’явилися у VІ ст. до н.е., у них навчалися хлопчики з вільних родин. Діти зразу йшли до школи, в якій навчали писати, читати, рахувати. В інших школах учні вивчали співи, музику, поезію. А тоді вже записувалися до шкіл, де здійснювалося фізичне виховання і загартування: тут готували майбутніх воїнів. Усі школи Давньої Греції були приватними. У Київській Русі перші школи з’явилися у Х ст. У часи середньовіччя наша школа була багатоступеневою : спочатку елементарна школа, потім граматична, а потому — школа риторів. Училися в школах тільки діти привілейованих верств.

• Шкільний коридор недарма має спільний корінь зі словом корида. Обидва слова походять від латинського куррере - “бігати”. Та слід пам’ятати, що в сучасній школі для бігу та інших фізичних вправ є спортивні зали.

• У Європі на сьогоднішній час говорять майже шістдесятьма мовами.

• Деякі слов’янські мови (наприклад, російська, українська, сербська, болгарська) використовують кирилицю. Вона була створена наприкінці ІХ — на початку Х ст. слов’янськими просвітниками, проповідниками християнства братами Кирилом та Мефодієм на основі грецького алфавіту. Грецька мова користується власним алфавітом. Його перші букви — алфа і бета, звідси й походить слово „алфавіт”. Азбука взяла свою назву від перших букв кирилиці „аз” і „буки”.

• У Ватикані латинська мова вважається державною, проте в звичайному спілкуванні там говорять італійською.

• „Літературний негр” — це журналіст, письменник, який пише за інших авторів, сам при цьому лишаючись невідомим. Багатьом політикам, наприклад, промови та книги пишуть такі автори-невидимки.

• Слово «осінь» походить від назви одного з найбільших богів давньоукраїнського пантеону, бог поліття й осені, щедрого врожаю й статків — Овсеня. Ще його називали АВСЕНЬ, ГОВСЕНЬ, ОКСЕНЬ, ОСІНЬ, УСЕНЬ.
Зображувався він у вигляді вершника на коні з плодами в руках та в мішку. Вшановували Овсеня по закінченню всіх осінніх польових робіт. Свято тривало до свята КОЛЯДИ.

• Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів

• За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

• В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

• 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед»і «страва». Це була перша згадка українських слів.

• Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: проста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова».

• В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».

• Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».

• В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

• Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

• Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» – «вороженьки».

• А оце — синоніми українського слова «говорити»: базікати, вибазікувати, вибазікати, повибазікувати, забазікувати, забазікати, збазікувати, збазікати, позбазікувати, добазікувати, добазікуватися, добазікатися, подобазікуватися, набазікувати, набазікати, понабазікувати, перебазікувати, перебазікати, поперебазікувати, пробазікувати, пробазікати, розбазікуватися, розбазікатися, порозбазікуватися, балабошити, вибалабошувати, вибалабошити, повибалабошувати, забалабошити, збалабошувати, збалабошити, набалабошувати, набалабошити, понабалабошувати, пробалабошити, балакати, вибалакувати, вибалакати, повибалакувати, вибалакуватися, вибалакатися, повибалакуватися, добалакуватися, добалакатися, забалакуватися, забалакатися, позабалакуватися, набалакувати, набалакати, понабалакувати, набалакуватися, набалакатися, понабалакуватися, пробалакувати, пробалакати, розбалакуватися, розбалакатися, порозбалакуватися, баландати, вибаландати, забаландати, збаландувати, збаландати, набаландувати, набаландати, пробаландати, баяти, вибаяти, забаяти, набаяти, побаяти, бевкати, бевкнути, вибевкувати, вибевкати, набевкувати, набевкати, понабевкувати, побевкати, белендіти, забелендіти, збелендіти, набелендіти, побелендіти, белькотіти, забелькотіти, набелькотіти, пробелькотіти, побелькотіти, белебенити, вибелебенити, забелебенити, збелебенити, набелебенити, пробелебенити, благузнити, виблагузнювати, виблагузнити, заблагузнити, зіблагузнити, наблагузнювати, наблагузнити, проблагузнити, блявкати, блявкнути, блявканути, виблявкувати, виблявкати, заблявкати, зіблявкувати, зіблявкати, наблявкувати, наблявкати, проблявкати, блякати, блякнути, виблякувати,виблякати, заблякати, зіблякувати, зіблякати, наблякувати, наблякати, проблякати, бовкати, бовкнути, вибовкувати, вибовкати, повибовкувати, забовкати, збовкувати, збовкати, набовкувати, набовкати, бомкати, вибомкувати, вибомкати, набомкувати, набомкати, пробомкати, бубоніти, вибубоніти, забубоніти, набубоніти, пробубоніти, варнякати, виварнякувати, виварнякати, заварнякати, наварнякувати, наварнякати, поварнякати, проварнякати, верзти, виверзти, зверзти, наверзти, поверзти, верзякати, заверзякати, зверзякувати, зверзякати, наверзякувати, наверзякати, поверзякати, висловлювати, висловити, повисловлювати, витіпувати, витіпати, повитіпувати, виязичуватися, виязичитися, повиязичуватися, гагакати, вигагакати, загагакати, згагакувати, згагакати, нагагакувати, кагагакати, погагакати, прогагакати, галакати, загалакати, нагалакати, погалакати, прогалакати, галамагати, вигаламагувати, вигаламагати, загаламагати, зігаламагувати, зігаламагати, погаламагати, гаркавити, вигаркавлювати, вигаркавити, загаркавити, згаркавлювати, згаркавити, нагаркавлювати, нагаркавити, погаркавити, прогаркавити, говорити, заговорити, наговорити, гомоніти, загомоніти, перегомоніти, погомоніти, прогомоніти, розгомоніти, гугнити, вигугнити, загугнити, згугнити, погугнити, прогугнити, гугнявити, загугнявити, згугнявити, погугнявити, прогугнявити, гуняти, вигуняти, загуняти, погуняти, прогуняти, гуторити, загуторити, погуторити, прогуторити, гаджалагати, вигаджалагати, загаджалагати, погаджалагати, дейкати, задейкувати, надейкувати, надейкати, понадейкувати, подейкувати, подейкати, передейкувати, передейкати, джергати, виджергувати, виджергати, заджергати, поджергати, джерготіти, виджерготіти, заджерґотіти, поджерготіти, джеркотати, виджеркотати, заджеркотати, дзидзикати, задзидзикати, надзидзикати, подзидзикати, дріботати, видріботати, задріботати, надріботати, подріботати, продріботати, жебоніти, жебонути, вижебоніти, зажебоніти, пожебоніти, прожебоніти, зауважувати, зауважити, завважувати, завважити, позауважувати, казати, сказати, виказувати, виказати, відказувати, відказати, доказувати, доказати, переказувати, переказати, підказувати, підказати, проказувати, проказати, калантарити, викалантарювати, викалантарити, закалантарити, накалантарити, покалантарити, прокалантарити, скалантарити, канархати, виканархати, заканархати, поканархати, проканархати, клепати, виклепувати, виклепати, заклепати, наклепати, поклепати, проклепати, клептіти, виклептіти, заклептіти, наклептіти, поклептіти, кокотіти, викокотіти, закокотіти, накокотіти, пококотіти, лебедіти, вилебедіти, залебедіти, злебедіти, полебедіти, пролебедіти, лебоніти, вилебоніти, залебоніти, злебоніти, полебоніти, пролебоніти, лепетати, залепетати, злепетати, полепетати, пролепетати, ляскотіти, виляскотіти, заляскотіти, поляскотіти, проляскотіти, лящати, вилящати, залящати, полящати, пролящати, мамрати, вимамрувати, вимамрати, замамрати, змамрувати, змамрати, намамрати, помамрати, промамрати, мимрити, вимимрити, замимрити, миркати, миркнути, замиркати, змиркати, змиркнути, помиркати,промиркати, мовити, вимовити, примовити, мовляти, вимовляти, відмовляти, відмовити, замовляти, замовити, намовляти, намовити, обмовляти, обмовити, перемовляти, перемовити, підмовляти, підмовити, примовляти, примовити, промовляти, промовити, розмовляти, розмовитися, умовляти, умовити, молоти, замолоти, змолоти, намолоти, помолоти, момотати, замомотати, змомотати, помомотати, промомотати, москотати, вимоскотати, замоскотати, промоскотати, мурмотіти, вимурмотіти, замурмотіти, змурмотіти, промурмотіти, папляти, випапляти, запапляти, попапляти, спапляти, паркотати, запаркотати, попаркотати, пропаркотати, спаркотати, патякати, випатякувати, випатякати, запатякати, напатякувати, напатякати, понапатякувати, попатякати, пропатякувати, пропатякати, розпатякуватися, розпатякатися, спатякати, пащекувати, випащекувати, запащекувати, зіпащекувати, попащекувати, пропащекувати, спащекувати, перебендювати, виперебендюваги, поперебендювати, повідувати, повідати, повісти, відповідати, відповісти, заповідати, заповісти, доповідати, доповісти, оповідувати, оповідати, оповісти, переповідати, переповісти, попереповідати, розповідати, розповісти, порозповідати, постолакати, запостолакати, напостолакати, спостолакати, правити, заправити, направити, рейдити, зарейдити, нарейдити, роздебендювати, роздебендити, ропотіти, заропотіти, поропотіти, ропутіти, заропутіти, поропутіти, сипати, засипати, насипати, слебізувати, зіслебізувати, сокотіти,, високотіти, засокотіти, зісокотіти, просокотіти, сокорити, засокорити, посокорити, просокорити, талабанити, виталабанювати, виталабанити, заталабанити, поталабанити, сталабанювати, сталабанити, телепкати, зателепкати, нателепкати, потелепкати, стелепкати, теревенити, витеревенювати, витеревенити, затеревенити, натеревенювати, натеревенити, понатеревенювати, потеревенити, протеревенювати, протеревенити, товкмачити, витовкмачувати, витовкмачити, повитовкмачувати, натовкмачувати, натовкмачити, потовкмачити, стовкмачувати, стовкмачити, постовкмачувати, товкти, витовкти, натовкти, потовкти, стовкти, торкотіти, заторкотіти, наторкотіти, поторкотіти, сторкотіти, торочити, виторочувати, виторочити, повиторочувати, заторочити, наторочувати, наторочити, понаторочувати, проторочити, сторочувати, оторочити, туркати, затуркати, натуркати, потуркати, стуркувати, стуркати, турчати, затурчати, натурчати, протурчати, стурчувати, стурчати, стурчити, туркотіти, витуркотіти, затуркотіти, натуркотіти, протуркотіти, цваркати, вицваркувати, вицваркати, зацваркати, поцваркати, цвенькати, вицвенькувати, вицвенькати, зацвенькати, нацвенькувати, нацвенькати, поцвенькати, цвікати, вицвікувати, вицвікати, зацвікати, поцвікати, цвірінькати, вицвірінькувати, вицвірінькати, зацвірінькати, зіцвірінькувати, зіцвірінькати, поцвірінькати, цвіркотіти, зацвіркотіти, нацвіркотіти, поцвіркотіти, цокотіти, вицокотіти, зацокотіти, нацокотіти, поцокотіти, шавкати, шавкнути, вишавкувати, вишавкати, зашавкати, пошавкати, шавкотіти, зашавкотіти, пошавкотіти, прошавкотіти, шварґотіти, вишварготіти, зашварготіти, прошварготіти, шваркотіти, зашваркотіти, пошваркотіти, прошваркотіти, швандрикати, зашвандрикати, пошвандрикати, прошвандрикати, шекерявити, вишекерявити, зашекерявити, прошекерявити, шепотати, шепотнути, зашепотати, нашепотати, прошепотати, шепотатися, шепотнутися, вишепотатися, нашепотатися, перешепотатися, шепотіти, зашепотіти, пошепотіти, прошепотіти, ушепотіти, шепотітися, вишепотітися, нашепотітися, пошепотітися, штокати, штокнути, заштокати, щебетати, щебетнути, вищебечувати, вищебетати, защебетати, нащебечувати, нащебетати, пощебетати, прощебетати.

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.