ДИТЯЧА ЛЕКСИКА — невелика група простих для вимови слів, якими користується дитина у ранній період розвитку (з кін. 1-го до кін. 2-го року життя) до засвоєння загальновживаної мови. Включає:
а) звуконаслідувальні слова (власне звуконаслідувальні: бух, няв, кум-кум; звуконаслідувальні слова у значенні загальновживаних: бі-бі — машина, гав-гав — собака);
б) спотворені слова: пинка — спинка, лісіцьок — рушничок; в) специфічно дит. слова (загальнопоширені: папа — хліб, келя — цукерка та ін.; індивідуально створювані: голь-голь — соска, ака — пташка).
Характеризується багатозначністю (киця — власне киця, шерсть, волосся; мась — власне м’яч, а також речення — Кидай мені м’яча, коти м’яча, дай мені м’яча), ситуативністю (актуалізується тільки при візуальному сприйманні предмета), морфол. неоформленістю, зрозумілістю порівняно невеликій групі людей.
Н. Я. Дзюбишина-Мельник.

СЛОВНИЧОК ДИТЯЧОЇ МОВИ

мама — мати
тато — батько
няня — нянька, сестра, брат
ляля — дитина, лялька
тьотя — жінка, тітка
дядьо — чоловік, дядько
баба — бабуня, бабуся
дідо — дідуньо, дідусь
бозя — Бог, ікона
папа — хліб

моня — молоко
кика — м’ясо
буцьо — яблуко
буба — ягода, садовина
боля — картопля, бараболя
кека — солодке?
келя — цукерка
коко — яйце
пипа — вода, напій
гама — їжа

цяця — гарне, іграшка
кака — погане
бека, ляка — гидота;
вава — боляче, ранка
жижа — гаряче, вогонь
зюзя — холодне, холодно
льоля — сорочка
люля — люлька, ліжко
сося — соска
лозя — ложка
мися — миска

чика — ніж
руця — рука
нозя — нога
піся — орган випускання сечі
циця — грудь
носьо — ніс
оцьо — око
пузя — живіт
саця — сідниця
киця — кіт, котеня

цюця — собака, цуценя
куця — свиня, кабан
паця — порося
миня — корова, теля
биця — бик
тютя — курка, півень
ціпа — курча
гуся — гуска, гусак, гусиня
каця — качка, качур
пуля — каченя

кося — кінь, кобила, лоша
вова — страшне, вовк
гуля — голуб
кузя — кузка
пісі — пісяти
пісь — пісяй, пісьнути (разова подія)
каки — какати
гами — їсти
гам — їж, з’їсти (разова подія)
пипи — пити

люлі — спати
купці — купатися
чуки — танцювати
чики — різати
чик — різнути (разова подія)
гойда — гойдати
нюні — плакати
цьоми — цілувати
цьом — поцілуй, поцілувати (разова подія)
тосі — плескати в долоні
бусі, бубусі — падати;
гулі — гуляти

куку — ховатися — шукати
бубух — падати
бух — упасти (разова подія)
ма — нема

Цікаві зразки так званої "дитячої мови" подає О. Забужко в "Notre Dame d’Ukraine": "Жижа" — гаряче, "гам", "гамочки" — їсти, "хойцяй" — йди, "сюпай" — сідай. Згадується ще "кося" — коник, "папа" — хліб, "бецяти" — випорожнятися.
А які ще є приклади?