День народження Мюнхгаузена
Іван ҐОР

Виявляється, барон Мюнхгаузен був реальною особою, а не вигаданим персонажем оповідок відразу кількох письменників.

Гєронім Карл Фрідріх фон Мюнхгаузен народився 286 років тому, 11 травня 1720 року, в німецькому містечку Боденвердер. Його рід походить від лицаря Гейно, який був учасником хрестового походу цісаря Фрідріха Барбариси. Рід мало не обірвався, бо всі чоловіки загинули у війнах. Лише один подався у ченці. Однак йому дозволили залишити монастир і одружитись. Відтоді його нащадки стали носити прізвище Мюнхгаузен, щоб засвідчити їх походження з дому ченця.

Гєроніму Карлу Фрідріху, якому вдалося дослужитись лише до ротмістра на російській службі, вдалося стати найвідомішим з роду Мюнхгаузенів. Його всесвітня слава затьмарила більш заслужених родичів - полководця Гілмара Мюнхгаузена чи засновника Ґеттінгенського університету Герлаха Адольфа Мюнхгаузена.

Хоча сам Гєронім Карл Фрідріх не бував ні в Індії, ні в Африці, ні в Арктиці, куди послали автори текстів про його пригоди. З нього вистачило Росії, де він служив за царювання Анни І, Анни ІІ, Єлизавети І...

А почав від служити пажем в свиті сина свого суверена герцога Брауншваґського. Тоді принц Антон Ульріх, син володаря німецької держави під назвою Брауншвайґ був претендентом на руку Анни Леопольдівни Мекленбурзької, якій бездітна російська імператриця Анна І обіцяла передати корону після своєї смерті. Поки що Антон Ульріх брав участь у війні з турками, і служити під його проводом було небезпечно. Під час облоги Очакова 1737 року загинули двоє його пажів.

Антон Ульріх одружився з Анною Леопольдівною, і подружжя встигло народити сина, якого після смерті Анни І проголосили імператором Іваном VI. Однак за рік гвардійські офіцери скинули з трону "ненависних німців" і посадили на нього доньку Петра І - Єлизавету І. Малолітнього Івана VI ув'язнили у Шліссельбурзькій фортеці, а його батьків заслали "до білих ведмедів".

Для Мюнхгаузена доля була поблажливіша. Він уцілів у турецьких походах та двірцевих переворотах, дослужився в російському війську за 12 років до звання ротмістра та знайшов собі в Ризі дружину. Однак 1750-го взяв відпустку, з якої так і не повернувся.

Оселившись у своєму маєтку біля Боденвердера, любив розповідати сусідам-дідичам про Росію та її звичаї. Розповіді про цю екзотичну для європейців країну, навіть правдиві, німці сприймали як фантастику, тож Мюнхгаузена стали вважати автором вигаданих історій. Згодом він і сам почав підтримувати цю славу, додаючи до своїх оповідей, поряд із реальними фактами, вигадані пригоди.

Слава про оповідача швидко поширилась поза околиці рідного Боденвердера, тож ще за життя Гєроніма Карла Фрідріха фон Мюнхгаузена, який помер 1797 року, стали з'являтись книги про нього.

Першу книгу про неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена, яка вийшла ще у 1785 році в Лондоні, написав Рудольф Распе. Через рік схожа книжка була надрукована в Німеччині. Її автором був Ґотфрід Август Бюргер.

Протягом наступних двох сторіч, поряд із перекладами та переробками текстів Распе та Бюргера, з'явилися десятки оповідей про барона Мюнхгаузена мовами різних країн світу. До речі, навіть в Україні. Ігор Січовик написав книжку, у якій барон Мюнхгаузен разом із запорожцями воює в степах України з турками.

Про славного барона, починаючи з 1911 року, зробили десятки фільмів. У 1960-х популярною була чехословацька кінострічка "Пригоди Мюнхгаузена". 1979 року вийшов радянський телефільм "Той самий Мюнхгаузен", де головного героя грав Олег Янковський.

Джерело