19 грудня — День святого Миколая
Розказуйте дітям, навчайте їх наших традицій!

19 грудня ми вшановуємо святого Миколая. Цей великий святий став прототипом міфічної фігури Діда Мороза (Санта Клауса). В інших народів Святий Миколай відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.

Святий Миколай опікується воїнами та мандрівниками, допомагає бідним у скруті,є покровителем дітей, моряків, торговців та лучників.

Це свято сягає традицій стародавнього культу дохристиянського бога Велеса. Інший відбиток первісних вірувань на постаті Св. Миколая — уособлення грецького Посейдона та римського Нептуна.

Це веселе народне свято. Колись господарі варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращих коней в «козирки» і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села — «бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!»

Варити пиво на «Миколи» — дуже давній звичай. У колядках пивоваріння показано як один із тих сакральних звичаїв, на яких «держиться світ».

На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.

На всій території України влаштовували заздравні обіди на честь Миколая Угодника з приготуванням ритуального пива й медів.

На Поділлі у ці дні першим перейти подвір’я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!»

На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».

У народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, вони завжди брали із собою образ святого чудотворця.

Та, передусім, це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до Святого Миколая листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують усі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, може, різка? Бо чемні діточки обов’язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні — прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

Нині з’явилась добра традиція — у день Святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.

Вірші про Святого Миколая

ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ
народна пісня

 Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить.
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю.
Ой, хто, хто спішить в твої двори,
Того ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш йому пропасти,
Миколаю.
Миколаю, молися за нами,
Благаєм тебе зі сльозами.
Будем тебе величати,
Ім’я твоє величати,
Миколаю.

СВЯТИЙ МИКОЛАЮ
Написала Марійка Підгірянка
(1881 – 1963)

Святий Миколаю,
Прийди до нас з раю,
Принеси нам дари
Кожному до пари.
Цукерки смачненькі,
Булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.

ГІСТЬ ІЗ НЕБА
Написав Антін Лотоцький
(1881 – 1949)

У дитячий край щасливий
Йде весела вість:
Бо коником білогривим
Їде з неба гість!

Дарів гість везе багато —
Повні саночки;
Радість буде в кожній хаті,
Бо в них книжечки.

Книжечок там тисячами,
Цікаві такі:
З казочками, з байочками,
Повно образків!

Їде, їде гість той скоро,
Щоб бути на час,
Та до чемних лиш, дітворо!
Чи всі чемні з вас?

Їде, їде гість багатий
У дитячий край —
Хто  той  гість, ви раді знати?
Святий Миколай!


ПОДАРУНКИ ЧЕМНІЙ ДОНІ
Написала Галина Чорнобицька
(1889 – 1983)

 Свята жде чемненька доня.
Міцно стиснула долоні,
На колінця доня стала,
До Святого промовляла:
— Я вже, отче Миколаю,
Про горобчиків подбаю,
Кину їм насіння жменьку.
Нашу киценьку маленьку
Напою і нагодую.
І сама не вередую,
З'їм усе, що дасть матуся,
Потім Бозі помолюся.
Бути чемною я хочу
І не хочу пустувати.
Чи не можна, Добрий Отче,
Подаруночок дістати?
А на ранок — два пакунки,
Два пакунки — прямо в ліжко!
А в пакунках подарунки:
Лялька, м'яч і гарна книжка.

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ НАД СЕЛОМ
Написав Юрій Шкрумеляк
(1895 – 1965)

В темну нічку, десь на хмарах
Задзвеніла гра весела —
То летіли два янголи
Понад українські села.

 — Ми ж всі три вже цеї ночі
Стільки світа проходили —
І які були дарунки,
Все роздали, розділили.

 Що ж тепер ми подаруєм?
Наші коші вже порожні.
А ті діти українські —
Красні, милі і побожні.

 І сказав молодший янгол:
— Може, в небо завернути
І дарунків ще набрати
Й цих дітей не поминути?

 Зажурився Свят-Угодник,
Друг дітей, Святий Микола,
І зітхнув, на села глянув
І промовив так спроквола:

 — Не забув я, слуги Божі,
Я про них найбільше думав,
Про вкраїнську дітвору,
Як з Святого йшов Двору.

 Та не забавки діточі,
Ані ласощі, ні лялі
Їм потрібні, щоб втишити
Їхні смутки, їхні жалі.

 Я зішлю їм цеї ночі
Ліпші скарби, кращі дари:
Милосердя й Божу ласку
Я несу їм із-за хмари.

 Мир і спокій я приношу
В кожну їхню скромну хату,
А в серцях любов їм створю
І надію пребагату.

 Хай віднині згода й єдність
Процвіта між ними стиха,
Ці чесноти їх підіймуть,
Оборонять їх від лиха.

 В тих чеснотах хай зростають
Пишно, як той лан у жниві,
І хай будуть бодрі й сильні
І могутні, і щасливі.

 Так промовив Свят-Микола,
І янголи звеселіли,
І крильцями понад села,
Понад ниви зашуміли.

 І, злітаючи на хмари,
Вірний край благословили,
І на знак благословіння
Два пірця із крил зронили.

ДЕНЬ ПОДАРУНКІВ
Написав Роман Завадович
(1903 – 1985)

Коли святий Микола
З небес на землю йде,
То кожний дім і школа,
Мов вулик бджіл, гуде.

Там дітвора чекає
На срібних янголят,
Що із доріг безкраїх
На землю загостять.

Бо добре знають діти,
Що ні сніжний танок,
Ані мороз, ні вітер
Не спинять їх санок.

А на санках – подарки!
Ах, як багато їх!
Для Слави, для Одарки,
Для всіх! Для всіх! Для всіх!..

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Написав Анатоль Курдидик
(1905 – 2001)

Ліс. Доріжка біла в полі.
При дорозі, як бабусі,
Верби бідні — сонні, голі,
Казку шепчуть завірюсі.

 В хаті мати срібну пряжу...
На печі дід плечі гріє:
— Діти, я вам щось розкажу
Про царевича та змія.

 За хатами на смереках
Віє вітер срібнодзвонно:
Їде, їде хтось здалека,
Мов санками пароконно.

 Ні, не коні — білі крила
Мають легко над санками,
Їде, їде... Хтось ще вила
Тягне ззаду з ланцюжками.

 І смереки в хату: «Їде».
Аж каганчик стрибнув вгору.
«Мамо! Тату! Діду, діду!
Хтось вже стукає знадвору!»

 Хтось святий в шибки заглянув,
Аж у хаті ясне сонце!
«Мамо! Ненечко кохана!
Вже Янголи під віконцем!»

 А смереки за хатами
І тополі — де стодола:
«Їде, їде саночками
Тут до нас Святий Микола».

Червоніють снігурі
На снігу під липою.
Йде в кожусі Миколай,
Аж сніжок порипує.
Зупинився у дворі,
Розв'язав торбинку,
Нашій бабі сніговій
Пов'язав хустинку.

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Написала Софія  Майданська

 Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.

ЛИСТ
Написала Ніна Наркевич

Гей, пошлемо листочок до раю:
„Не забудь нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка! —
Вас прохають і хлопці, й дівчатка.

Ми складаєм долоні маленькі
У молитві до Божої Неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба —
А Антипка нам зовсім не треба!”

 Гей, напишем листочка до раю:
„Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!”
А підпишемо: Хлопці й дівчатка.

ДОБРОМУ МИКОЛАЮ
Написала Оксана Кротюк

На віконце хукаю,
Шибку протираю:
Чи до мене прийдеш ти,
Добрий Миколаю?
На Землі великій
Діточок багато —
Чи знайдеш ти стежечку
До моєї хати?
Я не найслухняніший
І не завжди чемний —
Може, сподіваюся
На прихід даремно...
А проте чекатиму,
Хоч і сон змагає.
Вірю, що знайдеш мене,
Добрий Миколаю.        

ЛИСТ СВЯТОМУ МИКОЛАЮ
Вірш Оксани Кротюк

Лист святому Миколаю —
Справа дуже непроста.
Натомився я нівроку,
Поки склав того листа.
Я старався, я трудився —
Хоч би ж він усе доніс,
Хоч би він з путі не збився,
Як ітиме через ліс.

ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Написала Ганна Черінь

Святий Миколаю!
Я тебе чекаю!
Може, знати б ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок.
Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м’якого —
Сам вже вибери якого.
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.
Принеси цікаву книжку
Про кота, або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
І з малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку — синю стрічку,
А найбільш — малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила….
Любий Отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список — аж задовгий,
Але ж Ти — незмірно добрий….
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато —
Так, як скажуть мама й тато.

МОЛИТВА ДО МИКОЛАЯ
Написала Надія Гуменюк

Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.

Дідусь і бабуся —
Щоб були здорові,
Татусь і матуся —
Щоб жили в любові.

Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.

МИКОЛАЙ
Написала Наталя Трищ

Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.
Він в шапці-невидимці,
У теплім кожушку
Приніс усім гостинці
У чарівнім мішку!

ЗИМОВИЙ ВЕЧІР
Написала Ірина Салюк

Зимовий вечір впав на плечі,
Неначе казка все навкруг.
Біліє поле в темний вечір,
Біліє гай, діброва, й луг.

Під кригою завмерла річка,
На вітах іній виграва,
А дерево, неначе свічка,
Немов іскриночка жива.

Блищать сніжинки на малятах,
Іскриться сніг, біліє все.
А з неба у святкових шатах
Нам Миколай дари несе.

Кому — цукерки, шапку, книжку,
Кому — ведмедики м'які,
Кому — тістечка і горішки,
Кому — медяники пухкі.
А тим, хто був нечемний в школі
І вдома хто бешкетував, —
Усім, хто мав гріхів доволі,
Одну лиш різочку поклав...

***

Святий Миколаю,
Тебе я чекаю,
У нічку святкову
З’явись мені знову
З небесної казки.
Для Божої ласки
Я рученьки зношу:
Дай долю хорошу
Для мене — дитини,
Й моєї родини.
І тяжіль камінний
Зніми з України.

***

 — Я ляльок багато маю, але прошу Миколая,
Щоб приніс мені новеньку, кучеряву і гарненьку.
— Я хотів би дві машини і солодкі мандарини.
Але що це? Що я бачу? Чому наш Володя плаче?

— Мені сумно, як згадаю одну дівчинку з трамваю.
В неї дуже хворі ніжки, і вона не ходить пішки.
Я не хочу ні машинок, ні солодких мандаринок.
Я прошу у Миколая:
Хай ту дівчинку знайде і на ніжки підведе.

— Я також собі згадала, як цукерки купувала...
Біля нас живе бабуся, що просити хліба мусить,
Бо не може вже ходити, і ніхто у цілім світі
Про старесеньку не дбає і нічим не помагає.

Прошу я у Миколая — хай про неї він згадає.
Все, що він мені готує, — хай бабусі подарує.

— Я у Бога завжди прошу не цукерок і не грошей,
А здоров’я мамі й тату, миру, щастя в нашу хату,
Миру, щастя всій родині, усій нашій Україні!