Чому у жирафа довга шия?

З давніх часів жирафи викликали у людини цікавість. Давні єгиптяни та греки вважали, що жираф - це помісь леопарда з верблюдом, і називали його "верблюдопардом".
Жираф - найвища з усіх тварин, що мешкають на Землі. Однак вчені не можуть пояснити походження його довгої шиї. Відомий французький зоолог Жан Батист Ламарк висунув теорію, що колись шия жираф була набагато коротшою, ніж зараз. Він вважав, що вона виросла до її теперішньої довжини через звичку тварини діставати до ніжного молодого листя на верхніх гілках дерев. Але більшість вчених не приймає теорію Ламарка.
Викликає здивування, що тулуб жирафа не більше за тулуб середнього коня. Його величезний зріст, який може сягати 6 м, в основному доводиться на ноги й шию. У шиї жирафа, як й у людини, тільки сім хребців. Але кожний хребець дуже довгий. Тому шия у жирафа скостеніла, негнучка. Якщо він хоче попити води із землі, йому треба широко розставити ноги в боки, щоб дотягнутися до неї.
Дивна будова чудово служить йому при добуванні їжі. Жирафи харчуються тільки рослинами. Величезний зріст допомагає їм діставати листя з дерев, що зростають в африканській савані, де дуже мало низької трави.
Язик жирафа часто сягає завдовжки 46 см, і тварина може користуватися ним так уміло, що їй вдається зривати, не вколовшись, найменші листочки з колючих рослин. А довга верхня губа допомагає захоплювати більше листя.