Лідія НОВИКОВА

БЕРІЗКА

Снігом засипала
Віхола берізку,
Гралася із нею
В березні у сніжки.

Та весняне сонце
Віхолу прогнало,
На щоці в берізки
Слізки заблищали.

ГРИБ

Жив у лісі дядько Гриб
І напав на нього грип.
Дядько став якийсь похмурий,
Піднялась температура.
Йти до лікаря далеко
І ніде нема аптеки.
Дядько Гриб лежить у ліжку,
Заховав під ковдру ніжку.
Потім глянув на дорогу —
Друзі йдуть на допомогу.
Ось несуть вже печериці
Чай гарячий і суниці.
А до чаю сироїжки
Прикотили меду діжку.
Боровик несе калину
— Ой , спасибі тобі,сину.
І сміється дядько Гриб:
— Вже утік від мене грип.

ЗИМА

Завітала зимонька,
Знову засніжилось,
Засіяла зіронька ,
Завірюха звилась.

Зимонька замріялась,
Заметіль замкнула,
Звабно засміялась,
зморена заснула.

ВЕСНА

Весна, веснонька весела
Віхол вивезла візок,
Виглядає вже веселка,
Виплітаючи вінок.

Вітер весноньку вітає,
Віти в'ються весняні,
Води вишеньку вмивають,
Водять вальси вдалині.

ВЕЧІРНІЙ КИЇВ

На схилах Київ запалив
Свічок каштанових намисто
І на Дніпро вогні розлив,
Укривши сутінками місто.

І на Андріївський узвіз,
Де скибка місяця упала.
Вечірній Київ зорі віз.
А ніч його вже цілувала.

ЛІТАК

Високо у небі
Полетів літак.
— Я пілотом стану?
Мама каже:"Так!"

Тато каже:" Скоро
Виростеш ти,сину,
Будеш боронити
В небі Україну.

СЛОН

У цирк із зоосаду
Поважно вийшов слон.
Тролейбусом проїхав,
В метро купив жетон.

І ось афіші цирку
Блищать із висоти.
Лишилося дорогу
На той бік перейти.

І слон іде по вулиці,
Виляючи хвостом.
Дістатися до цирку
надумав під мостом.

Зійшов із тротуару
І знов назад утік,
Бо рухався на нього
Машин швидкий потік.

Ходив слон ледь не плакав
Туди, сюди, туди:
— Скажіть мені хто-небудь,
До цирку як дійти?

Дорогу підказали
Слонові два кроти:
— Підземним переходом
Лиш зможеш перейти.

Морозиво

У вафельну хатинку
Вселилась смакота:
Духмяна і солодка
Холодна і густа.

Із маком і горіхами,
залита в шоколад.
А зверху, наче квіточка,
Сміється мармелад.

Куснеш і губи холодом,
Неначе обпече,
Малинове, ожинове
Морозиво смачне.

Святковий торт

В маленької Даринки
Був повний міх турбот.
Вона приготувала
Смачний медовий торт.

"Вітаю з днем народження"
На ньому написала,
Зробила візерунки
Білесенькі із сала.

Між ними помістила
З сосисок намистини,
У котика сіренького
Сьогодні ж іменини!

Мильні кульки

Мильні кульки за вікном
Танго танцювали,
Вітер їх поцілував
І вони розтали

Плаче дівчинка мала:
— де ж вони пропали?
Чому ж ниточками їх
Ви не прив'язали?

Виноградна гойдалка

Виноградну гойдалку
Вітер змайстрував,
Пагінці тонесенькі
Міцно посплітав.

А на ній ворони
Діточок гойдали
вітрові — " Спасибі"
Голосно кричали.

Лютий

Засмутився місяць лютий:
— Я ж морозами був скутий,
А сьогодні плачу й плачу,
Бо снігів уже не бачу.

У калюжах горобці
Ловлять сонця промінці
І кричать ворони хором,
Що весна настане скоро.

ЗАГАДКА

Він стоїть на перехресті,
Рух дорожній регулює.
Хай пожежна швидше їде,
Ну, а КPаз нехай гальмує.

Щоб затори не створились,
Направляє транспорт вбік.
Жезлом вміло диригує,
Де біжить машин потік.
(Інспектор ДАІ)

ЗАГАДКА

Круглий, смугастий
Спить на осонні.
М'якоть — червона,
Зернята — чорні.
(Кавун)

Лідія НОВИКОВА

Народилася на Полтавщині. Освіта вища. Педагогічний Університет ім Драгоманова (Педінститут ім Горького) та магістратура МАУП.
Поетеса. Член НСПУ. Голова бюро літоб"єднання "Радисинь". Автор поетичних збірок "Матіолова ніч", "На калиновім місточку", "Краплі сонячного літа", "Потойбіч тебе", "Гойдається у човнику світанок".