МАЛИЙ ІСТОРИК

Московський цар Петро зі своїм військом, що вп'ятеро перевищувало число шведів та козаків, виграв битву під Полтавою, і це стало кінцем самостійності України.  Гетьман Іван Мазепа здавалося все зробив, щоб оборонити волю і незалежність України, проте потерпів поразку й був змушений з рештою війська та вірними побратимами відступити аж до Молдавії, де в короткому часі занедужав і помер.
Козаки,   що опинилися на чужині, вірили у швидке повернення на рідну землю. Вони вибрали нового гетьмана. Ним став вірний послідовник Івана Мазепи Пилип Орлик.
Новий гетьман походив зі знатного чеського роду. Його батько Степан був убитий під Хотином у 1673 р. в польсько-турецькій війні. Мати з православного роду Малаховських, що жили на Віленщині. Тут, у селі Косуті Ошмянського повіту 21 жовтня 1672 року народився Пилип Орлик. Початкову освіту здобув у Литві, по тому вступив до Києво-Могилянської академії, а після успішного закінчення її стає писарем Київської митрополії, що було великою честю для юнака. Згодом потрапляє до Генеральної військової канцелярії, куди також набирали кращих.  Одружившись з дочкою полтавського полковника Павла Герцика Ганною, входить до кола козацької аристократії. Саме в цей час він виявляє себе як один із найцікавіших поетів своєї доби.
Гетьман Іван Мазепа зауважує талановитого молодого чоловіка і в 1702 році робить його генеральним писарем. Як людина вельми близька до гетьмана П. Орлик пізнає усі секрети тодішньої політики і часто стає її виконавцем. У 1707 році гетьман і генеральний писар поцілували хрест з животворящим деревом і поклялися на вірність один одному.
Цієї клятви Пилип Орлик дотримав: він згубив усі свої маєтності, пережив з родиною неймовірні пригоди й нестатки, але справи боротьби за незалежну Україну не зрадив ніколи.
У час повстання Івана Мазепи Пилип Орлик   залишається його найпершим помічником і соратником, а після поразки відступає разом із ним.
5 квітня 1710 року в Бендерах (Молдавія) була скликана військова нарада, на якій відбувся акт вибору гетьмана та козацької старшини і проголошено "Конституцію прав і свобод Запорозького Війська".
Автором першої Конституції України, тобто її основних державних законів, був Пилип Орлик.
Конституція проголошувала Україну незалежною республікою. Її головною законодавчою владою мала бути Генеральна Рада, що сходилася б тричі на рік, до її складу мала належати генеральна старшина, полковники та по одному козакові з кожного полку. Виконавчу владу мав гетьман, але за співучасті генеральної старшини. Було визначено, хоч і не чітко, кордони України в межах, які означив Богдан Хмельницький. Важливим пунктом Конституції була турбота про захист простих козаків і селян, опіка над козацькими вдовами і сиротами. Запорозькій Січі мали бути повернені давні права.
Шведський король Карл XII підтвердив козацьку Конституцію. Він ставав гарантом незалежності України та її кордонів. Правобережжя та Лівобережжя знову об'єднувалися.
Наступним актом політичної діяльності Пилипа Орлика було впровадження своїх задумів у життя, для чого треба було Україну звільнити від московського ярма.

За Іваном Петренком