Олена ПОЛЯНСЬКА
ДОБРІ СЛОВА

ДОБРІ СЛОВА

Говоримо зранку:
“Доброго ранку!”

Вітаємось вдень:
“Добрий день!”

Кажемо надвечір:
“Добрий вечір!”

Бажаємо на ніч:
“На добраніч!”

МИРИЛИСЬ КАРАПУЗИКИ

Мири-мири-мирусики –
Мирились карапузики,

Миритися втомилися
І знову посварилися.

Аж тут прийшли матусеньки –
Мирити карапузиків,

Та тільки карапузики
Немирними були…

І мами карапузиків
Додому відвели.

КОШЕНЯ

В Андрійка і Сергійка
Є кошеня-крутійко.
Півдня воно Андрійкове
Й Сергійкове півдня,
Бо на братів не ділиться
Інакше кошеня.

МАЛЮНОК

Малювати сів хлопчина:
Тут машина й там машина.

Мама дивиться і просить:
– Вже машин у тебе досить.

Квітку намалюй, синочку,
Або рибку у ставочку.

І малює мамі Лесик
Синю рибку… на колесах.

ШКОЛЯРКА

Хвалиться Наталка:
– Я тепер школярка.
Бавитись в пісочниці
Вже мені не хочеться.
Ну, хіба що трішечки,
І мерщій до книжечки.

ЗАРЯДКА

Братик, я, матуся й татко
Вранці робимо зарядку.
Не лінується і кішка –
Потягається на ліжку.

ВЕЛИКА УКРАЇНА

І кримчани, і сумчани,
Вінничани і кияни
Кажуть донечці і сину:
В нас держава – Україна!
Донеччани і полтавці,
Харків’яни і луганці,
Запоріжці й чернівчани –
Разом всі – одна сім’я ми!
Мелітополь, Кіцмань, Сміла –
Разом ми – велика сила!
В Сімферополі і Львові
Хай лунає рідне слово!
І одеські, і волинські,
Ви – малята українські!
І бажає вам здоров’я
Прикарпаття й Подніпров’я,
Чернігівщина й Буковина,
Й вся велика Україна.

СНИ

День пройшов, минає вечір.
Нічка сни несе малечі.

Щоб дізнатися які,
Нумо в ліжко, малюки!

Тим, хто пізно ляже спати,
Може нічка снів не дати.

ПРОГУЛЯНКА

– Парком ми ходили?
– Ходили!
– У пісочниці сиділи?
– Сиділи!
– Дім з пісочку будували?
– Будували!
– Дмитрику совочка давали?
– Давали!
– А машинками мінялись?
– Мінялись!
– І на гойдалці гойдались?
– Гойдались!
– Лялькам кашу варили?
– Варили!
– Ми із дітками дружили?
– Дружили!

МАЛЯТКО-НЕМОВЛЯТКО

Малятко-немовлятко,
Малесеньке хлоп’ятко,
Спинайсь скоріш на ніжки,
Гулятимемо пішки!

У парку погуляєм,
Листочків назбираєм,
Зустрінем карапузів –
Твоїх майбутніх друзів,

У модних капелюшках,
В кашкетиках на вушках.
“Привіт, привіт!” – їм скажемо,
Листочки їм покажемо. –
“Скільки зубів, – спитаємо, –
Вже на сьогодні маємо?”

ГАРАЖ

Іра іграшкам своїм
Збудувала гарний дім.
І Мишко для машин
Будуватиме дім.
Дім без вікон і башт
Називається гараж.
У гараж зелено-синій
Заїжджатимуть машини.

ТЕПЕР Я ХОЧУ БРАТИКА

Та дівчинка у бантиках –
Моя сусідка Ліза.
Вона гуляє з братиком,
А я сьогодні з кицею.

Із дівчинкою в бантиках
Дружитиму щодня.
Тепер я хочу братика,
А Ліза кошеня.

ХОМ’ЯЧОК

На пухнастий на бочок
Вклався спати хом’ячок.
В хом’ячка за звичкою
Бурячок за щічкою.

ВІРШИК ПРО МИШОК

Жив собі віршик про мишок,
Казки боявся про кішок.
У книжці сидів він тихенько,
Бо казка мурчала близенько.

КОМП’ЮТЕРНА МИШКА

Взявсь Юрко навчати кішку:
– Ось комп’ютер, осьде мишка... –
Мружить очі хитра кішка,
Та ніде не бачить мишки.

В МУРКИ РОДИЧІВ БАГАТО

В Мурки родичів багато –
Знамениті і вусаті:
Грізні леви, леопарди,
Тигри, рисі і гепарди.
Всі вони живуть на волі,
Всі – мисливці гострозорі.
Мурка ж – хоч і хатня киця,
Дуже схожа на тигрицю.
Ще б ціни собі не знати –
Отаку родину мати!

БУЛИ СОБІ СНІЖИНКИ

Були собі сніжинки,
Легенькі, як пушинки.
Усі вони дружили,
Й самі себе смішили,
І падали від сміху
У кучугури снігу.

КІТ РУДИЙ

Кіт рудий зеленоокий
Походив по снігу трохи.
Походив й мерщій до хати –
Взимку треба їсти й спати!

БАЛЕРИНКА

Спідничку-сніжинку
Вдягла балеринка.
Чотири сніжинки –
І ось її скринька,
Іще дві сніжинки –
І шубка пухова,
Багато сніжинок –
Кімнатка чудова.
Там люстра – сніжинка,
І столик – сніжинка.
За столиком в кріслі
Сидить балеринка.
На столику різні
Смачненькі гостинці.
Побачила в лісі
Я це на ялинці.

ДЕ СНІЖОК?

Забруднився був сніжок,
Став коричневий, пожовк.
Дощик взявся сніг помити...
– Де сніжок? – питають діти.

ЖАБЕНЯ

Жабеня собі брело
Через поле за село
І зітхало...
В нього татка не було,
В нього мами не було,
Горювало.
А ми теж йшли навмання
І зустріли жабеня,
Не чіпали.
Ми були із ним півдня,
Ми до річки жабеня
Проводжали.

ПОТОНУЛА РІЧЕНЬКА

Прокопали річеньку
Ми в піску
Й привезли водиченьки
На візку,
Із пір’їн зробили ми
Качечок.
І пустили в виритий
Рівчачок.
Тільки-но пустили їх
До води –
Од води лишилися
Лиш сліди.
Де ж вода поділася
В рівчачку? –
Потонула річенька
У піску!

ДРАБИНКА ДЛЯ ЖУЧКА

Щоб вчасно жучок
Потрапляв у хатинку,
Зробив павучок
Йому диво-драбинку.
Без клопоту можна
Драбинку прибрати,
Як тільки жучок
Добереться до хати.

КАЧКА

Качка воду любить дуже, –
Качка сіла у калюжу.
Качці кажемо: – Дивачко,
До ставочка іди, качко!

ПАВУКОВА ШТОРКА

На віконці грюк і стук –
Вішає карниз павук.
Шторкою прикрашує,
Мало йому нашої!

ХАМЕЛЕОН

– Ось кішка. А де кіт?
– Та он.
– А звати як?
– Хамелеон.
– Він колір змінює?
– Ні, настрій:
То злий, то добрий
І пухнастий.

КАЗАВ ДНІПРО

Казав Дніпро
Дністру щось про...
Чи то про дні,
Чи то про дно...
Згадала! Десь
На самім дні
Якісь колись
Дністер
стер дні.

ЛІЧИЛКА

В небо синє
По драбинці
Сходить сонце
У хмаринці.
Сонце сяє,
Літом пахне.
За собою дощик
Тягне.
Каже дощику:
– Не злись,
Я ховаюсь,
Ти жмурись!

ЗАГАДКА

В нашої Наталочки
У руках дві палички.
Ними в’яжуть рукавиці,
Всі їх називають (спиці).

СКОРОМОВКИ, ЧИСТОМОВКИ

Для жука пошила муха
Шапочку, штанці, кожуха.
Міряє щасливий жук
Шапочку, штанці, кожух.

***

Руки з милом
Міла мила,
Бруд із пилом
Міла змила.
Тепер Міла
Може їсти,
Бо у Міли
Руки чисті.

ДОЩИК

Дощик кущики полив
Пишні і квітучі,
Дощик кущикам пошив
Плащики блискучі.

НЕ СТІЙ, НАСТЮ, НА НАСТІ

Не стій, Настю, на насті,
Наст тонкий, можна впасти.
Не стій, Настю, на місці,
Йди по стежці-доріжці.

ІГОР НОСИТЬСЯ, МОВ ВИХОР

Ігор носиться мов вихор,
Сумно Ігорю без гри.
Ігор знає вісім ігор,
А Маринка – тільки три.

Олена Полянська, киянка, поетеса, літературний редактор Центральної телерадіостудії МО України. Співпрацюю з журналами: «Малятко», «Пізнайко», «Військо України», «Громада» (Угорщина). До «Веселої Абетки» надсилаю свої вірші.