Робіть!

Втішайте свою дитину.

Прибираючи чи готуючи їжу, щось наспівуйте.

Коли дитина з вами розмовляє, слухайте співчутливо й уважно.

Визначте чіткі та тверді умови для дитини.

Не скупіться на нагороду — похвалу чи поцілунок.

Не втрачайте почуття гумору.

Проблеми «батьків і дітей» немає там, де дружать і мають спільні заняття.

Не робіть!

Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви вже все зрозуміли, не відвертайтесь, поки підліток не закінчить розповідати.

Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова. Не вимагайте одразу дуже багато.

Не слід постійно виправляти дитину, повторюючи: «Не так! Перероби!».

Не треба піддавати критиці дитину навіть сам на сам, тим більше не слід цього робити при інших людях.

Не треба встановлювати для дитини дуже багато правил: вона перестане звертати на них увагу.

Не перестарайтесь, створюючи дитині дуже багато стимулів або вражень.
Не виявляйте надмірного занепокоєння з приводу кожної зміни в дитині: невеликого руху вперед або, навпаки, деякого регресу.