Петро Дорошенко - гетьман правобережної України - був останнім із тих старих запорожців, що виросли у твердій воєнній школі і все життя воювали мечем із ворогом України.
Після Дорошенка гетьманував Михайло Ханенко (1668 - 1674) - такою була воля поляків. На жаль, він нічим не прислужився ні Україні, ні її народові.
На противагу Петру Дорошенкові турки забажали, щоб гетьманом знову був обраний Юрій Хмельницький (1677 -1681). Хмельниченко намагався здобути батьківську столицю Чигирин, але це йому не вдалося. Юрій не виправдав сподівань турків і вони вбили його. Усі наступні гетьмани отримували булаву тільки за згодою польського короля і змушені були коритися його владі.
Польський король Ян Собєський хотів закріпити за собою правобережну Україну і відновив тут козацтво. У 1683 р. козаки взяли участь у поході Собєського під Відень і звільнили це місто від турецької облоги.
Останнім провідником козаччини на правобережній Україні був полковник Семен Гурко, прозваний Палієм. Він жив на Запоріжжі, згодом оселився у Хвастові на Київщині. Прийняв уряд полковника й почав відновлювати козаччину.
Ці землі були спустошені війнами. Палій заохочував поселенців з різних сторін, почав засновувати села і містечка. Радо йшли до нього козаки і селяни. Незабаром цей край розцвів добробутом.

Палій задумав визволити з-під польського панування землі від Дніпра по Случ, скасувати там кріпацтво й замінити панщину на сплату грішми або військову повинність.
Полякам стало відомо про плани Палія, і 1699 р. вони вирішили остаточно скасувати козаччину на Правобережжі. Козаки відповіли на це повстанням, і багато поляків заплатило головами за свої ворожі задуми.
У цьому повстанні брала участь і українська шляхта. Найбільше вславився волинський пан Данило Братковський, визначний поет, що у своїх творах виступав проти всякої неволі. Він склав для повстанців маніфест, де дуже яскраво змалював гірку долю українського народу. За участь у повстанні польський воєнний суд засудив Братковського до смертної кари. У Луцьку на ринковій площі йому відрубали голову.

Поляки не могли самі придушити повстання й закликали на допомогу москалів. Царські війська перейшли на правий берег Дніпра. Тоді з наказу московського царя лівобережний гетьман Мазепа був змушений арештувати Палія, і славного полковника заслали в Сибір. По декількох роках Палій повернувся в Україну і в 1710 р. помер.

Поляки остаточно придушили повстання, і правобережна Україна опинилася під їх пануванням.
На землях, які під мудрим урядуванням Палія розквітли добробутом, уже ніколи не відродилася козацька держава.