Кілька цікавих фактів про стародавню писемність

Глиняні таблички

На чому тільки не писали древні народи!
Шумери, вавілоняни, ассирійці, народи Близького Сходу і представники крито-мінойської цивілізації створювали свої архіви переважно на висушених глиняних табличках. Більшість із них не були обпалені, а вцілілі таблички дійшли до наших днів у більшості випадків завдяки випалу при пожежах в стародавніх палацах і сховищах.

Найдавніший каталог

Шумери вже складали каталоги своїх книг. Семюель Крамер знайшов глиняний табличку розміром 6.5х3.5 см, якій близько 4500 років. Старовинний переписувач примудрився розмістити на такий табличці назви 62 літературних творів, і 24 з цих назв дійшли до нас повністю або в уривках.
За назву літературного твору шумери брали початок першого рядка тексту.

Папірус

Єгиптяни винайшли писальний матеріал, що виготовлявся з папірусу, і недарма у багатьох мовах папір позначається словом похідним від слова "папірус". У Єгипті ж з'явилися папірусні сувої; єгипетська цивілізація, а за нею і греко-римська широко використовували цей писальний матеріал. До наших днів збереглися десятки тисяч єгипетських, грецьких і римських папірусів, що містять різні тексти та матеріали. Але це лише мізерна частина того культурного багатства, яке було створено стародавніми цивілізаціями.
Греки і римляни часто називали папірус словом "Хартії"; потім так стали називатися і цілі сувої.
Зарості папірусу в Єгипті роташовувалися, головним чином, в заболоченій дельті Нілу, яку часто називали "країною папірусу".
У Стародавньому Єгипті папірус був символом Нижнього Єгипту, а лотос — Верхнього Єгипту. У печерному храмі Рамзеса II в Абу-Сімбелі знаходиться рельєф, на якому зображені два генії Нілу, що зв'язують лотос і папірус — це символізувало єднання Верхнього і Нижнього Єгипту.

Шкіри у греків

Греки-іонійці широко використовували як писальний матеріалу шкури овець і кіз. Про це свідчить Геродот:
"Іонійці називають свої книги шкірами, оскільки колись, у зв'язку з нестачею папірусу, вони використовували шкіру овець і кіз".
Також як матеріал для письма греки в особливих випадках використовували свинцеві пластинки.

Матеріали римлян

Римляни у древній період своєї історії писали на дерев'яному лику (liber), і пізніше цим словом у них стала називатися книга.
Для великих текстів, найчастіше релігійних, римляни використовували лляні тканини.
Документи, розраховані на тривале зберігання, писалися на бичачих шкурах, натягнутих на дерев'яні рами.

Дерев'яні дощечки

Стародавні германці писали на дерев'яних дощечках, найчастіше букових (Buchenholz), звідки й походять слова "book" (в англійській мові) і "Buch" (у німецькому).
Знаки на дощечках продряпувались (Writan), звідки й походять німецьке слово "ritzen", дряпати, і англійське слово "write", писати.

Пергамен

Матеріал з виправленої шкіри, пергамен (або пергамент) — за іменем малоазійського міста Пергама, став широко застосовуватися з II століття до Р.Х. і довго існував разом з папірусом, при чому, папірус переважав, і тільки з II століття від Р.Х. кодекси з пергамену починають поступово витісняти папірусні книги.

Воскові таблички

У побуті і при навчанні греки та римляни з давніх часів дуже широко використовували дерев'яні таблички, покриті воском. На них писали спеціальними залізними стрижнями, стилями. Один кінець стилю був гострим, а інший — лопатоподібні. Гострим кінцем стилю писали на дощечках, а лопаткою стирали непотрібний текст або виправляли помилки, попередньо трохи підігрівши віск чи стиль.
У греків воскова табличка називалася "дельтіон" або "дельта" через трапецієвидну форму. Часто краї табличок просвердлювали, а в отвори протягували шнурки, ремінці або кільця, утворюючи так звані поліптихи, при чому дві дощечки називалися диптихом, а три — триптихом. У римлян кілька з'єднаних табличок стали називатися кодексом.
Найдавнішу воскову табличку знайдено в Етрурії, яку відносять до VII століття до Р.Х. Вона була виготовлена зі слонової кістки, а по краю вирізаний грецький алфавіт, древній, ще справа наліво.

Будь старанний!

Збереглося багато учнівських табличок. На одній з таких табличок рукою вчителя красиво виведений і чотири рази учнем повторений наступний текст:
"Будь старанний, хлопчику, щоб тебе не відшмагали".

Курсив

Більшість зі збережених римських табличок написані скорописом, курсивом, який навчилися читати тільки в XIX столітті. Це зробив професор Йоганн Массман (1797-1874), який опублікував результати своїх праць у 1840 році.