Мирослав ПЕТРІВ
УКРАЇНСЬКІ РІКИ

Засіяло сонце,
Щез холодний лід -
І всі ріки вільно
Вже пливуть у світ.

Покидає ТИСА
Свій гористий край,
І пливе на південь
В голубий Дунай.

З бистрим ЧЕРЕМОШЕМ
Мчить прозорий ПРУТ -
Не страшний нам простір,
Ні мандрівки труд.

В дальню синю Вислу
Крізь зелений луг
СЯН пливе сріблистий
І спокійний БУГ.

І ДНІСТЕР поважний,
Сяну рідний брат,
В наше рідне море
Котиться з Карпат.

Золотим Поділлям
Мирно, без тривог,
Мов хазяїн чесний,
Тихо в'ється БОГ.

Не забути, рідні,
Вас ніде повік,
Тихі ясні води
Українських рік.

І ДНІПРО могутній
Пута з льоду рве,
Гордо та велично
Степом він пливе.

З ним повільна ПРИП'ЯТЬ
І ясна ДЕСНА...
Заквітчала рясно
Береги весна.

Мимо шахт спокійно
ДІН пливе з ДІНЦЕМ,
Наче рідний батько
З сином-молодцем.

І КУБАНЬ з кавказьких
Кам'яних воріт
Котить жовті води
Й нам несе привіт.

Ці прекрасні ріки
Сяють нам у млі,
Мов ласкаві очі
Рідної землі.

Це про них співали
Козаки пісні
У ярмі турецькім
Ген, на чужині.

Мапу рік виконав П. Холодний