Цікаво про життя рослин

...шведського натураліста Карла Ліннея (1707-1778) називають „королем ботаніки”, тому що він запропонував систему класифікації рослинного й тваринного світу. Лінней ввів подвійні назви видів, перше слово яких називає рід, а друге — вказує на належність до того чи іншого виду.

…честь відкриття клітини належить відомому англійському дослідникові Роберту Гуку (1635-1703). Гук розглядав за допомогою мікроскопа клітини корку, живі клітини моркви, кропу та лопуха. Він підрахував, що один кубічний дюйм (один дюйм дорівнює 25,4 мм) може вмістити близько 125 мільйонів клітин.

…1675 року вийшла друком праця Марчелло Мальпігі „Анатомія рослин”, а 1682 року під такою самою назвою з’явилася книга Неємії Грю. Вони започаткували особливу галузь ботаніки — анатомію рослин, яка вивчає внутрішню будову рослинних організмів.

…Антоні Левенгук (1632-1723) першим спостерігав та описав не лише окремі клітини й тканини близько 300 видів рослин та тварин, але й одноклітинні живі організми — бактерії.

…висунуте в клітинній теорії положення про те, що клітина утворюється лише від клітини, обгрунтував 1838 року відомий німецький учений Рудольф Вірхов.

…1944 року вперше було доведено значення ДНК як речовини, що відповідає за спадкову передачу ознак.

…найкоротший вік серед рослинних організмів мають бактерії, життя яких триває 15-60 хвилин.

…око людину має роздільну здатність близько 100 мкм (1 мікрометр — 1мкм — становить 0,001 міліметра). Це означає, що коли ви дивитесь на дві лінії, які знаходяться від вас на відстані менш ніж 100 мкм, то для вас вони зливаються в одну. Сучасний світловий мікроскоп має роздільну здатність приблизно в 200 тисяч разів більшу, аніж око людини.

…мул, утворений рештками діатомових водоростів, має назву діатоміт. Його висушують та просочують певними речовинами, отримуючи таким чином вибухівку — відомий усім динаміт. Винайшов динаміт наприкінці XIX сторіччя шведський інженер Нобель. Частину прибутків від виробництва вибухівки він заповів використовувати для підтримки найвидатніших науковців, письменників і політиків. Так з’явилася Нобелівська премія.

…є водорості (зелені, діатомові), котрі живуть на льоду та на снігу, спричиняючи тим їхнє „цвітіння”.

…із деяких червоних водоростей видобувають речовини, потрібні для виробництва високоякісного морозива та особливих сортів губної помади. У країнах Південної Азії їх розводять штучно на окремих ділянках морського дна.
…у ламінарії йоду більше в 30 тисяч разів, фосфору в 500 разів і міді в 300 разів, аніж у морській воді. А от заліза в ламінарії стільки ж, як у молоці.

…один із видів морської капусти — ламінарію японську — вирощують на морських плантаціях у Китаї, Кореї, Японії та Росії. Її використовують як салатну рослину для їжі, а також як лікувальний і профілактичний засіб при шлунково-кишкових захворюваннях, склерозі, рахіті та зобі.

…червоні коралові водорості було знайдено на максимальній для рослин глибині — 268 метрів.

…у слані бурих водоростей високий вміст особливої речовини, яка за здатністю склеювати різні предмети перевершує звичайний канцелярський клей. Її застосовують для просочування водонепроникних тканин, а також при виробництві картону.
…з одного гектара морського дна можна одержати 15 тонн зеленої масс.

…вапнякові коралінові водорості беруть участь у створенні коралових рифів, ніби цементуючи структуру, без якої риф не зміг би існувати.

…у водоростей високий вміст вітамінів, мінеральних солей, сполук йоду та брому, тому постійне споживання їх запобігає різним порушенням обміну речовин. В Японії водорості — неодмінний складник національної кухні: тут лише з ламінарії готують понад 500 страв.

…навіть на Антарктичному материку росте понад 350 видів лишайників, а деякі з них знайдено біля самого Південного полюса.

..один із видів їстівних лишайників, який згадується в Біблії („манна небесна”), — це не що інше, як манна лишайникова (леканора).

…молоде листя деяких видів папоротей людина споживає вареним, смаженим чи засоленим. Так, у Китаї, Японії та Кореї готують страви з листя орляка. Ця папороть широко представлена і в наших лісах.

...у тропічних лісах культивують як салатну рослину маратію — папороть із надземним здерев’янілим потовщеним стеблом зваввишки до 1 метра та дуже великим (від 1 до 6 метрів завдовжки) соковитим листям.

…деревоподібні папороті тропічних лісів мають вигляд стрункого дерева заввишки до 25 метрів із розеткою великого листя на вершечку. Деякі папороті тропічних лісів мають витке стебло заввишки кілька метрів. Вони чіпляються до стовбурів та гілок дерев за допомогою гнучких черешків листя.

…на поверхні стоячих водойм інколи можна побачити групи невеличких (кілька міліметрів завдовжки) овальних зелених листочків. Їхня поверхня неначе оксамитова, оскільки вкрита волосинами, які запобігають намоканню. Цю папороть занесено до Червоної книги України.

…хвощі — дуже добрі показники грунтів із підвищеною кислотністю.

…підземні бульби, що утворюються на кореневищах хвоща польового, ще в сиву давнину використовували наші пращури як джерело крохмалю, який накопичується в цих бульбах. У цьому ви можете переконатися й самі: накопайте бульбочок і зваріть їх — ви пересвідчитеся, що за смаком вони нагадують печену картоплю.

…сіно, яке містить багато хвоща польового, отруйне для коней та корів.

…у тропіках Південної Америки ростуть вічнозелені хвощі заввишки 8-12 метрів; товщина їхніх стебел становить 2-2,5 сантиметра.

…плаун-баранець у медицині застосовують для лікування алкоголізму, вироблення відрази до куріння та при деяких захворюваннях очей. Слід пам’ятати, що це рослина досить своєрідна, тому самолікування може призвести до тяжких розладів здоров’я і навіть до смерті.

…до початку ХХ сторіччя хвощі використовували для забарвлення хутра в сіро-жовтий колір. У деяких місцевостях молоді ніжні спороносні пагони та багаті на крохмаль розширені кореневища (бульби) хвоща польового споживають.

...для худоби всі частини хвоща отруйні, бо містять речовини, котрі руйнують деякі вітаміни в їхньому організмі.

…у горах Європи, в тому числі й у Карпатах, на скелях та в печерах росте особливий вид мохів. Зелена нитка, що проростає зі спор цього моху, живе тривалий час і досягає значних розмірів. Здатна вона й до світіння в темряві — особливі лінзоподібні клітини вловлюють слабке світло й спрямовують його на хлоропласти, створюючи умови для фотосинтезу. Світло проходить крізь мох, і стінка клітини відбиває його вже як зелений промінь. Світіння цього моху породило народні легенди про гномів, які вночі в печерах із ліхтарями охороняють скарби.

…у Сибірському науковому центрі людина провела 30 діб у герметичній кабіні, де хлорела була для неї єдиним джерелом кисню, води та інших речовин.

…пилок дуже поживний, у ньому до 40-50 % білків, близько 40 % вуглеводів, є жири, вітаміни та інші корисні речовини. Тому пилок певних видів рослин застосовують у медицині.

…на корінні місцевих диких видів винограду островів Малайського архіпелагу паразитує позбавлена хлорофілу рослина рафлезія. Під час її цвітіння на поверхні грунту розпускаються велетенські (до метра в діаметрі) квіти, що кольором та запахом нагадують гниле м’ясо, чим приваблюють мух-запилювачів.

…комахозапильних рослин, квіти яких мають однотонне яскраво-червоне забарвлення, дуже мало. Це пояснюється тим, що комахи, на відміну від людини, не розрізняють червоний колір. Проте таке забарвлення у квітів трапляється, особливо в тропіках. Але запилюють їх не комахи, а дрібні птахи — нектарниці в Африці або крихітні колібрі в Америці. Очі цих птахів надзвичайно чутливі до всього червоного.

…знайдено насіння лотоса маньчжурського віком близько 400 років, яке не втратило здатності до проростання.
…в тютюну кожна рослина здатна утворити до 360 тисяч насінин.

…дуже чутлива до подразнення мімоза соромлива. Найменший дотик, навіть дотик перших краплин дощу — і її листочки відразу ж складаються і обвисають. У лісах росте й інша не менш цікава рослина — квасениця, листочки якої подібно до мімози реагують на подразнення. Така реакція пояснюється швидкою зміною вмісту води в клітинах.

…знання способів регулювання стану спокою бульб і цибулин дає змогу запобігати їхньому проростанню під час зберігання — на них впливають особливими синтетичними сполуками, що гальмують поділ клітин.

…здатні до польоту ссавці з ряду рукокрилих (до них належать, наприклад, кажани) в тропічних країнах запилюють багато видів нічних рослин. Ці тварини мають невеликі розміри (кілька сантиметрів), вузеньку видовжену морду та довгий язик, яким вони й дістають нектар та пилок.

…пирій повзучий — багаторічний злак із довгим кореневищем та численними бруньками на ньому. Лише за одну вегетацію впродовж року утворюється до 25 тисяч таких бруньок. Кожна з них може дати новий надземний пагін, тобто нову рослину. За короткий час пирій заселяє значну площу угідь. Це злісний ворог полів, якого ще давні греки назвали „агропірон” — вогонь полів, що й стало науковою назвою цього роду рослин — „пирій”.

…загальна довжина коренів однієї рослини досить значна. Наприклад, у жита вона досягає 600 метрів, а разом із кореневими волосинками — понад 11 тисяч метрів.

…далеко не завжди позитивно впливають на грунти та їхніх мешканців пестициди (ця назва походить від латинських слів „пестис” — чума, зараза та „цидо” — вбиваю) — хімічні сполуки для захисту рослин від шкідників і хвороб. Їхнє неправильне використання призводить до забруднення довкілля та спричиняє загибель більшості корисних організмів.

…головний корінь пустельного чагарнику верблюжої колючки сягає глибини 15 м, на якій розташовано водоносний шар грунту.

…у багатьох дерев стовбур має значний розмір. Найвищі дерева (наприклад, евкаліпт) сягають висоти близько 140 метрів, а діаметр їхнього стовбура може становити 4 метри.

…деревина рослин, поширених у вологих тропічних лісах, позбавлена річних кілець. Там немає зміни сезонів, і клітини камбію рівномірно розподіляються впродовж усього життя рослини. Але в тропіках є місцевості, де відбувається зміна пір року — дощового та посушливого сезонів. Деревина рослин, що ростуть у цих умовах, має кільця, оскільки з початком посушливого сезону клітини камбію сповільнюють, а потім і взагалі припиняють поділ.

…деякі види кактусів (наприклад, карнегія) здатні накопичувати в своїх м’ясистих надземних стеблах до трьох тонн води.

…кавуни — кілька видів одно— та багаторічних дводольних трав’янистих рослин, що походять із пустелі Калахарі в Південній Африці, вирізняються посухостійкістю та теплостійкістю.

…ананас — трав’яниста багаторічна рослина. Квітконосне стебло з’являється на п’ятий рік життя; суцвіття після запліднення перетворюється на велике соковите супліття масою до кількох кілограмів.

…майже два сторіччя тому до Європи з американського континенту випадково потрапив один-єдиний екземпляр водяної квіткової рослини елодеї. Через досить короткий час елодея заполонила всі водойми, за що одержала назву „водяна чума”. Секрет цього явища досить простий і полягає в особливостях будови стебла цієї рослини — достатньо легенького дотику для того, щоб пагін або частина його відламалися від материнської рослини. Ці частинки розносить течія, і в придатних для вкорінення умовах з них розвиваються нові рослини.

…на листі бегонії, бріофілума, очитку, каланхое та деяких інших рослин із додаткових бруньок утворюються зачатки нових рослин, які опадають і продовжують свій ріст у грунті.

…у 1771 році англієць Джозеф Прістлі зацікавився, здавалося б, простим питанням, чому повітря в полі чи лісі завжди значно чистіше, аніж у місті. Йому спало на думку, що, можливо, рослини очищають повітря від шкідливих речовин, які виділяють люди при диханні, а також пічні труби з димом. Щоб перевірити це своє припущення, він посадив живу мишу під скляний ковпак. Досить швидко вона померла. Тоді він посадив під такий самий ковпак іншу мишу, але вже разом із гілочкою м’яти. Упродовж багатьох днів миша залишалася живою. Так уперше було виявлено, що рослини виділяють газ, потрібний для дихання тварин і людей, тобто кисень, і почалося вивчення фотосинтезу.

…те, що продуктом фотосинтезу є крохмаль, за допомогою простого і водночас оригінального досліду встановив 1862 року німецький ботанік Юліус Сакс. Він брав листок, виставляв одну його половину під сонячні промені, а другу затуляв світлонепроникним екраном. Через певний час учений спершу опускав листок у гарячий спирт, щоб видалити з нього хлорофіл, а потім обробляв його йодом. Відомо, що від йоду крохмаль синіє або чорніє. Тому та половинка, що була на світлі, швидко забарвлювалася, тоді як друга, затемнена частина листка кольорової реакції на йод не давала.

…до родини кипарисових належить багато видів вічнозелених хвойних, поширених у різних частинах світу. Серед них відомі кущі та велетенські дерева заввишки 40-110 метрів. Стрункі пірамідальні дерева — кипариси — надають особливої чарівності пейзажам Південного берега Криму.

…у тропіках і субтропіках ростуть саговники — деревоподібні рослини від одного до десяти метрів заввишки. Зовні вони нагадують пальми: на верхівці стовбура розташована розетка складноперистого листя.

…російський учений Андрій Сергійович Фамінцин 1866 року вперше показав, що рослини можна вирощувати не лише під промінням сонця, а й при штучному освітленні в спеціальних приміщеннях, регулюючи при цьому тривалість світлового періоду та його інтенсивність.

…у 20-х роках ХХ сторіччя японські дослідники помітили, що уражені паразитичним грибом гіберелою проростки рису бурхливо росли, але згодом швидко гинули. Із гриба було виділено біологічно активну сполуку — фітогормон гіберелін, згодом знайдений і в рослинах. Виявилося, що він прискорює ріст, проростання насіння, сприяє вкоріненню деяких видів (наприклад, плюща) та збільшує розміри плодів окремих культурних рослин (наприклад, винограду), для чого його зараз найчастіше й застосовують.

…гінкго — високе (до 30 м) листопадне дерево, поширене в Японії, Кореї, Китаї та деяких інших країнах Сходу. Його черешкове листя з дволопатевою листковою пластинкою поодиноко кріпиться на видовжених пагонах і пучечками по 5-7 листків на вкорочених пагонах. Нині відомий лише один вид — гінкго дволопатевий, названий так за формою листя. Його використовують для озеленення міст у різних країнах. Жителі Сходу здавна споживають смажене насіння гінкго. У народній медицині застосовують відвар із його листя при захворюваннях судин мозку.

…у дерева-довгожителя нашої планети (вік якого вже близько 4 900 років) — сосни довговічної — кожна голочка глиці живе майже півсторіччя (до 45 років). Помилуватися старійшиною рослин Землі можна в горах Каліфорнії.

…красива деревина ялиці — прекрасна сировина для виробництва музичних інструментів (віолончелей, скрипок, піаніно та контрабасів). Із цією метою використовують деревину з однаковими завширшки річними кільцями.

…кипарис виділяє фітонциди, які на 50-60% очищають повітря від шкідливих бактерій, особливо збудників захворювань дихальної системи. До Криму кипариси було завезено стародавніми греками близько 2 500 років тому, вони стали невід’ємною частиною знаменитих кримських оздоровниць. Вишукана свічкоподібна форма крони кипариса милує око й дає людям естетичну насолоду.

…вітамін С у капусті не руйнується під час зберігання в свіжому і солоному вигляді. Тому її рекомендують споживати людям, схильним до ожиріння та з захворюваннями судин і серця.

…велике листя хрону надає солоним овочам і грибам гострого смаку. Терті корені хрону застосовують як приправу до жирних м’ясних страв для посилення процесів травлення, а також застосовують у медицині. Сік із кореня хрону згубно впливає на хвороботворні мікроорганізми, тому його використовують при лікуванні ангіни, зубного болю, а також закрапують у вуха при запаленнях.

…гірчичники виготовляють, наносячи порошок із насіння гірчиці на папір за допомогою особливого клею. Їх застосовують при простудних захворюваннях дихальних шляхів та легенів. Дію гірчичного порошку засновано на тому, що він містить ефірну олію, яка подразнює шкіру, чим спричинює перерозподіл крові (дрібні судини — капіляри —розширюються, і до ділянки, на яку накладено гірчичники, крові надходить більше).

…у кулінарії з гірчичного порошку виготовляють приправу під назвою „гірчиця” до м’ясних і рибних страв для збудження апетиту.

…ефірні олії та сполуки сірки надають коренеплодам редьки приємної гіркоти й гостроти. Споживання їх поліпшує процеси травлення. Сік редьки вживають при захворюваннях печінки, жовчного міхура та сечовивідних шляхів. Простудні захворювання (наприклад, бронхіт) здавна успішно лікують підсолодженим соком редьки.

…не варто залишати плоди зимових сортів яблуні на гілках, бо вони висмоктують поживні речовини з рослини, внаслідок чого дерева не встигають як слід загартуватися перед зимою, і їх можуть пошкодити морози.

…плоди яблунь із південних місцевостей солодші, бо містять більше цукру, а з північних — кисліші. Проте північні сорти багатші на вітамін С. Кислі яблука вживають переважно при недокрів’ї та ожирінні, а солодкі — при серцево-судинних захворюваннях, утворенні камінців у нирках чи жовчному міхурі.

…яблука містять багато мінеральних речовин. Сполуки фосфору та заліза особливо корисні для кровотворення, запобігають швидкій втомлюваності, розладам травлення, випадінню волосся, а калію — поліпшують роботу серця та печінки. Людям, схильним до повноти, рекомендують особливі яблучні дієти, що допомагають позбутися зайвої ваги. Яблука містять особливі сполуки — пектини. Організм їх не засвоює, однак вони зв’язують і виводять із нього шкідливі речовини: солі важких металів, радіонукліди, отруйні продукти життєдіяльності паразитів. Постійне споживання яблук зменшує ризик захворіти на грип та простудні захворювання.

…суницям завдають великої шкоди комахи: личинки жуків — хрущів та коваликів (останніх називають іще дротяниками). Тому перед перекопуванням грунту на суничних грядках по його поверхні слід розкидати шлак спаленого кам’яного вугілля. Гострі частинки шлаку перешкоджають пересуванню в грунті личинок.

…дикорослі види абрикос та персиків є в Середній Азії, вишні та черешні — в Малій Азії, де їх було введено в культуру. Нині різні види дикорослих яблунь, груш, слив поширилися в Європі й Азії, тому встановити, де саме вперше людина почала їх вирощувати, досить важко.

…кашкою із сирої картоплі лікують опіки та рани, котрі погано загоюються.

…сирий картопляний сік знижує кислотність шлункового соку, допомагає позбутися печії та нудоти. Корисний він і людям із підвищеним кров’яним тиском при головному болеві.

…розтерте на порох сухе листя махорки й тютюну застосовують для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур (наприклад, попелицями).

…бур’ян амброзію свого часу було випадково завезено з його батьківщини — Америки, і він швидко поширився на полях Європи, в тому числі й на півдні України. Пилок амброзії при найменшому вітерці хмарками здіймається в повітря. Потрапляючи в дихальні шляхи людини, він спричиняє ядуху, набрякання слизових оболонок, підвищення температури, а часто й знепритомнення і навіть призводить до смерті.

…людині немало користі приносить кульбаба. Із її кошиків виготовляють духмяне желе, інколи їх маринують, для салатів використовують і свіже молоде листя, зібране до початку цвітіння. Французи навіть вирощують кульбабу як культурну рослину.

…поміж айстрових відомі так звані компасні рослини, наприклад поширений в Європі та Азії латук дикий (компасний). Опівдні він повертає своє листя ребром до сонячних променів, оберігаючи його від перегрівання; при цьому один широкий бік листової пластинки завжди обернений на схід, інший — на захід.

…на тропічних островах Галапагоського архіпелагу в Тихому океані поблизу Південної Америки дерево скалезія, що сягає 25 метрів заввишки, утворює справжні ліси, інше ж дерево — брахілена, поширене на Мадагаскарі, іноді сягає вгору до 40 метрів. Ці рослини належать до родини айстрових.

…на відміну від інших рослин, айстрові запасають не крохмаль, а подібну до нього речовину — інулін. Бульби топінамбура, багаті на інулін, входять до складу дієти хворих на цукровий діабет (захворювання, при якому вживання цукру протипоказане).

...на скелястих схилах гір Саянів росте цибуля кам’яна. Її цибулини витримують повне промерзання до мінус 50 градусів, не втрачаючи здатності до проростання.

…стародавні єгиптяни вважали цибулю та часник священними рослинами. Їх приносили в жертву богам разом із хлібом та м’ясом. У щоденний раціон давньоримського солдата входила цибуля як рослина, що запобігає захворюванню кишечнику та відновлює сили. Цим рослинам, особливо часнику, приписували магічну здатність відлякувати злих духів та міфічних кровосисних істот — вампірів. Цибулю люди вирощують близько 6 тисяч років, часник — понад 4 тисячі років.

…щоденне споживання 80-100 грамів зеленого листя або цибулин цибулі ріпчастої цілком задовольняє добову потребу людини у вітаміні С, а цибуля батун за його вмістом удвічі переважає ріпчасту.

…суцвіття пижма збирають на початку цвітіння і використовують як засіб проти паразитичних черв’яків та для миття голови при зараженні вошами. Мазі на основі пижма застосовують при лікуванні хвороб шкіри. Але слід пам’ятати, що надмірне вживання препаратів цієї рослини призводить до отруєння. До речі, молоко корів, коли вони їдять траву пижма, набуває гіркого смаку та своєрідного запаху.

…уперше до Західної Європи тюльпани завезли в XVI сторіччі з Константинополя (Стамбула). Тому їх називали турецькими. Насправді ж вони були культурним сортом дикорослого тюльпана Шренка, який уперше почали вирощувати кримські татари поблизу міста Кафи (сучасна Феодосія). У наш час розводять близько 8 тисяч сортів тюльпанів, що походять від кількох дикорослих, переважно середньоазіатських видів. Найбільшого успіху в цьому досягли голландці, недаремно Голландію називають країною тюльпанів. Щороку від продажу квітів та цибулин тюльпанів ця країна одержує значні прибутки.

…найкраще почуваються тюльпани на добре освітлених та захищених від сильних вітрів ділянках. Їх не слід вирощувати на кислих грунтах. Висаджувати цибулини треба в середині жовтня, коли верхні шари грунту охолонуть до плюс 6-10 градусів, оскільки при вищих температурах укорінення цибулин відбувається повільніше. Слабко вкорінені цибулини погано переживають зиму, а навесні відстають у рості.

…троянди людина вирощує протягом принаймні 6 000 років. Ця рослина багато разів згадується в Біблії та Корані як символ краси й ніжності. За кілька тисячоліть до нашої ери троянди зображали на монетах та настінних фресках палаців Вавилона й Ассірїї.

…зерна рису багаті на крохмаль. Їх не лише споживають, а й використовують також як сировину для парфумерної промисловості (з них виготовляють найвишуканіші сорти пудри). Із рисової соломи виробляють найкращі сорти паперу, капелюхи, кошики, меблі.

…рис може рости лише на мілководді при достатній кількості тепла, тому його називають “сином води та сонця”. Над водою піднімаються тільки його листя та суцвіття. Уперше цю рослину почали вирощувати в Китаї близько 5 тисяч років тому. Стародавні китайці вважали рис однією з п’яти священних рослин разом із просом, пшеницею, ячменем та соєю. В Україні рис достигає лише в південних областях, де достатньо тепла.

…із рисом пов’язано й історію відкриття вітамінів. Іще на початку ХХ сторіччя багато людей у тропічних та субтропічних країнах хворіли на бері-бері. Це слово в перекладі з малайської означає “вівця”. Така назва походить від того, що непевна хитка хода хворої людини нагадує ходу вівці. 1911 року польський учений Казимир Функ із оболонок зерен рису виділив речовину, що була необхідною для запобігання захворюванню на бері-бері, і назвав її вітамін (від латинського “віта” — життя). В очищеному рисі цієї речовини немає, тому споживання тільки такого рису й спричиняє захворювання. Пізніше з різних рослин, а також продуктів тваринного походження було виділено інші вітаміни, які позначили літерами латинського алфавіту: А, В, С, D, Е тощо.

…багаті на білки та крохмаль зерна вівса служать для виготовлення крупів і пластівців (наприклад, пластівців “геркулес”). Страви з вівсяних пластівців дуже корисні при шлунково-кишкових захворюваннях.

…під час археологічних досліджень на території столиці Мексики, міста Мехіко, на глибині близько 70 метрів було виявлено пилок дикої кукурудзи, вік якого сягав 60 тисяч років. Цю рослину почали вирощувати під назвою “маїс” індіанці-майя близько 2500 років до нашої ери.

…серед зернових найвище в гори піднявся ячмінь. Так, у гірських місцевостях Непалу та Китаю цю рослину вирощують на висоті до 5 тисяч метрів над рівнем моря.

…у світі відомо понад 200 сортів ячменю. Це найбільш холодовитривала злакова культура, яка може рости та достигати навіть за Полярним колом.

…на Чорноморському узбережжі Грузії вирощують деревоподібний бамбук філостахіс, який росте надзвичайно швидко: його приріст за добу може становити понад метр.

…у багатьох видів бамбука зерна оточені м’ясистим або здерев’янілим оплоднем і мають вигляд ягоди чи горішка, досягаючи при цьому діаметра 3-6 сантиметрів. В їхньому насінні зародок засвоює ендосперм іще до проростання.

…тільки відвідавши тайгу Північної Америки, можна уявити собі, що це таке. Щільність дерев тут дуже велика. Протягом багатьох кілометрів стоять вони з переплетеними гілками, утворюючи непрохідний бар’єр. Багато озер. Трапляються торфовища, які утворюють щось схоже на зарослі озера. Важко уявити, як можна знайти шлях у цьому лабіринті проток та пов’язаних між собою озер. Суходолом пройти через тайгу майже неможливо.

…характерною рисою рослинного ландшафту африканської савани є розкидані повсюди по слабкохвилястій поверхні невеличкі групи дерев і чагарників або поодинокі дерева на тлі густого трав’янистого покриву. Виділяють трав’янисту савану та савану-ліс. Якщо в савані мало дерев, її називають трав’янистою, луговою і злаковою. Характерними злаками саван є слонові трави. В Африці савани займають близько 40% площі материка.

…постійне тепло, надлишок води та вологе повітря створюють в Амазонії прекрасні умови для розвитку рослинності. Величезні дерева на висоті утворюють щільне склепіння з листя. Трапляються дерева заввишки до 90 метрів з міцними підпорками — стовбурами, що мають в обхваті понад 12 метрів. Це рослинне царство переплетене ліанами іноді завтовшки як тулуб людини. Дерева в цьому лісі завжди зелені, і кількість деревних видів набагато перевищує кількість трав’яних. Зелене склепіння перешкоджає сонячним променям досягти землі, й унизу панує темрява.
http://noosfera.org.ua/