1. Пам'ятайте, що навчання — один із найважчих видів праці, й що розумові сили та можливості дітей неоднакові.

2. Не треба вимагати від учня неможливого. Важливо визначити, до чого він має хист, та як розвинуті його розумові здібності.

3. Навчання не сприяє розвиткові учня, якщо вимагає від нього механічного заучування і не вимагає напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення та дії.

4. Будьте милосердні. Найпростіший метод виховання, що не вимагає ні часу, ні розуму, — покарати дитину і цим образити її, озлобити або «зламати». Забудьте про крик, насильство й наказовий тон. Вони викликають опір дітей, психічні травми, пригнічують бажання й інтерес до навчання, змушують шукати порятунку в брехні.

5. Розвивайте інтерес, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини у навчанні та всіх її справах.

6. Запам'ятайте, що за науково обґрунтованими нормами над виконанням усіх домашніх завдань учні повинні працювати — до 2,5 годин. Навчіть дітей правильно використовувати час і не дозволяйте засиджуватися над виконанням домашніх завдань довше, ніж годиться. Бо це позначиться на їхньому здоров'ї та розумовому розвитку.
У вихідні та святкові дні від виконання домашніх завдань звільнюються.

7. Не примушуйте спочатку писати в чернетках і по кілька разів переписувати виконане — це призведе до перевтоми й викличе небажання вчитися.

8. Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина принесе не таку оцінку, за виконану роботу, як вам хотілося б. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а по-друге, це не остання робота і не остання оцінка.

9. Дайте змогу пережити радість успіху, визнати індивідуальну стежку в розумовій праці.

10. Здоров'я дитини — крихка кришталева куля й тримають її три атланти: спадковість, спосіб життя й виховання. Організуйте правильний режим дня, раціональне харчування, навчання й відпочинок дітей.

11. Помічайте й заохочуйте навіть малопомітні успіхи словами схвалення, поцілунками, різними видами морального й матеріального заохочення.

12. Дитина, яка зазнає менше образ, виростає людиною, яка більше усвідомлює власну гідність.

13. «Батько й мати — найкращі вихователі й повинні впливати на поведінку своїх дітей, — як стверджував А.С. Макаренко, — навіть тоді, коли їх немає вдома».