По-са-див ді-дусь ріп-ку. Ви-рос-ла ріп-ка ве-ли-ка — пре-ве-ли-ка. Став ді-дусь ріп-ку із зем-лі тяг-ти. Тяг-не — по-тяг-не — ви-тяг-ти не мо-же.
По-кли-кав ді-дусь на по-міч ба-бу-сю. Ба-бу-ся за ді-ду-ся, ді-дусь за ріп-ку: тяг-нуть — по-тяг-нуть — ви-тяг-ти не можуть.
По-кли-ка-ла ба-бу-ся внуч-ку. Внуч-ка за ба-бу-сю, ба-бу-ся за ді-ду-ся, ді-дусь за ріп-ку: тяг-нуть — по-тяг-нуть — ви-тяг-ти не мо-жуть.
По-кли-ка-ла внуч-ка Жуч-ку. Жуч-ка за внуч-ку, внуч-ка за ба-бу-сю, ба-бу-ся за ді-ду-ся, ді-дусь за ріп-ку: тяг-нуть — по-тяг-нуть —ви-тяг-ти не мо-жуть.
По-кли-ка-ла Жуч-ка Мур-ку. Мур-ка за Жуч-ку, Жуч-ка за внуч-ку, внуч-ка за ба-бу-сю, ба-бу-ся за ді-ду-ся, ді-дусь за ріп-ку: тяг-нуть — по-тяг-нуть — ви-тяг-ти не мо-жуть.
По-кли-ка-ла Мур-ка миш-ку. Миш-ка за Мур-ку, Мур-ка за Жучку, Жуч-ка за внуч-ку, внуч-ка за ба-бу-сю, ба-бу-ся за ді-ду-ся, дідусь за ріп-ку: тяг-нуть — по-тяг-нуть — та й ви-тяг-ли ріп-ку!