Леся ХРАПЛИВА
ЧАРОДІЙНЕ АВТО

ДЛЯ ТИХ, ЩО ХОЧУТЬ ЗНАТИ БІЛЬШЕ.
(Пояснення)

ПРОСИТИ ЧИ НЕ ПРОСИТИ?
Вовча Тропа — це назва пластової оселі недалеко Ню Йорку в Злучених Державах Північної Америки.
Про князя Костянтина Острозького та гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного диви пояснення до розділів: „А таки краще вчитися історії " та „Пугу, пугу!".
„Веселка" — це журнал для українських дітей. Виходить у Джерзі Ситі, в ЗДПА.
Параґвай — це країна в Південній Америці.

СВІТЛИНА НА ФОРТЕПІЯНІ.
Українська Дивізія (військова частина) „Галичина" створилася в 1943 році для боротьби проти большевиків. Опісля стала вона Першою Дивізією Української Національної Армії. У великому бою біля міста Бродів у липні 1944 року вояки Української Дивізії здержували кілька днів величезні сили большевицького війська, зате німці, що боролися поруч з дивізією, втікали з переляку перед большевиками.

А ЩО БУДЕ НА РІЗДВО?

І ХТО ЙОГО СЮДИ ПРИНІС?
Дітройт — це місто в ЗДПА на границі Канади, там живе тепер багато українців.

ЯЩУР, ТІЛЬКИ ЗАВЕЛИКИЙ!
Знаємо, що в дуже давні часи були на землі інші рослини й звірі, як тепер. Ми знаходимо їх залишки-кості у землі та їх відбитки на скелях. Вчені поділили ці давні часи на „доби". Кожна доба охоплює тисячі років. Дві такі доби називаються „тріяс" і „юра". Тоді росли дерева, подібні до сьогоднішніх папоротей та хвощів. А звірі — це були величезні рибо-птиці та повзуни. Хоч вони й були дуже великі, та на вигляд були подібні до сьогоднішніх маленьких риб чи ящірок. Один рід цих колишніх ящірок називають учені „диносаврамн".

ЛИХО З ГОРШКАМИ

ОБЕРЕЖНО З КОЗЕНЯТАМИ!

У селі Трипіллі на Київщині відкрили археологи (вчені, що цікавляться старовиною) залишки людських поселень з часів 4.000, до 2.000 років перед народженням Христа. Тому все, що там познаходили, називають „трипільським". Люди жили там у глиняних хатах, мали освоєні корови, кози та собаки. Сіяли збіжжя та жали його серпами з вигострених костей звірів, бо заліза ще тоді люди не знали. Ножі робили з твердого каменю-кременю. Вміли виробляти також дуже гарний мальований посуд.
Лад у них був такий, що в оселі володіли жінки-матері чи бабусі.
Археологи справді знайшли у Трипіллі таку маленьку хатку на чотирьох ніжках, як описано в цьому розділі.

КУЩІ, ЩО ВМІЮТЬ ХОДИТИ

Це діється в році 988-му, коли то князь Володимир охрестив Україну. Тоді Україна ще називалася Київське Князівство, або Русь.
Батько князя Володимира, князь Святослав Завойовник, провів усе життя в походах, ходив у Візантію, заволодів Болгарією. Його вбили печеніги, дике мандрівне (кочовницьке) плем'я, коли повертався з походу додому. Печеніги нападали у ці часи часто на Україну.
Христова віра прийшла в Україну з Греції та Болгарії. Але вже н раніше було в Києві чимало християн.
Княжі отроки — то були малі хлопці, що під проводом вояка-дружинника привчалися до воєнного діла.
Тоді воювали мечами, списами та стрілами, що їх випускали з луків. Стріли носили з собою у торбах-сагайдаках. Для охорони від ворога вояки носили на голові залізні шоломи, а на грудях бляшані або дротяні панцері.

СОРОК ХРЕЩЕНИКІВ

Київ, столиця Княжої Руси над Дніпром, був у ті часи великим та багатим містом. Туди приїздило з чужини багато послів та купців, а чимало з них залишалося там назавжди.
Перед охрещенням українці були поганами — вірили в багато різних божків. Між ними найголовніший був Перун, бог грому.
Княжі вояки звалися дружинниками, бо становили дружину — товариство князя. Гридні — то були княжі слуги та урядники. А скоморохами звалися співаки, музиканти та весельчаки, що розважали людей у княжому дворі.

ГНІВ ПЕРУНА

Князь Володимир приєднав до Київського Князівства Червенські Городи (сьогодні Галичину) в 981-му році, отже за. сім років до охрещення Руси.
Погани мали своїх священиків-жерців, що дуже противилися прийняттю Христової віри. Тільки після прийняття християнства Русь почала ставати сильною і славною державою, почали розвиватися в ній школи, наука, мистецтво.
Наші предки-погани вірили, що Пек та Осина — це були божки підземелля, смерти і взагалі носії нещастя. І до сьогодні цей вислів ,,пек та осина" залишився серед українських селян, як проклін.

КУДИ ПРОПАЛА КОРОНА?

Це рік 1253. Галицький князь Данило Романович хотів зібрати багатьох європейських князів і повести великий спільний похід на татар, диких азійських кочовиків, що нищили Україну й загрожували всій Европі. На цей похід князь Данило дістав благословення від тодішнього Святішого Отця Папи Римського Іннокентія Четвертого. Рівночасно дістав він і корону та мав право називатися королем. По корону поїхав до Риму ігумен (настоятель монастиря) Григорій, а коронувати короля Данила приїхав з Риму кардинал Опізо.
Дорогою довелося їм відбивати напади різних розбишак, а теж і „татарських людей", що їх підкупили татари, щоб не допустити до коронації Данила.

РЯТУЙТЕ — РИСЬ!
Дорогичин — це місто в північно-західній частині України, де князь Данило коронувався на короля.
Бояри звалися за княжих часів знатні люди, вельможі — шляхта. З них походили прибічники, урядники й полководці князя.
На той час Україна була покрита переважно густими лісами, а в лісах водилися різні звірі, в тому й рисі — великі дикі коти, що нападали на добичу, скачучи з дерева.

ТАКА БАБУСЯ, НЕНАЧЕ РІДНА!
Княгиня Ганна Романова, мати галицьких князів Данила й Василька, залишилася: вдовою, коли князь Роман Мстиславич згинув у бою з поляками 1205 року. її сини були тоді ще малі, і вороги прогнали їх з Галича. Княгиня мусіла втікати з ними в чужину.
Під кінець життя, коли сини здобули собі батьківське князівство, княгиня Ганна вступила в монастир. Є вістки, що вона приїхала до Дорогичина на коронацію Данила.
У ті часи міста-городи були укріплені, тобто забезпечені від ворожих нападів частоколами, валами з землі та ровами з водою. У город можна було дістатися тільки звідним мостом, що його підіймали та опускали на ланцюгах. Дітинець — то було замкове повідр'я. Горниця — це кімната нагорі, на вищому поверсі. Космографіями називали тоді з-грецька книжки з описом світу. Тоді ще не відкрили були Америки, отже княгиня не могла знати про неї.

ЧИ НЕ КРАЩЕ ВЧИТИСЯ ІСТОРІЇ?
Князь Костянтин Острозький заснував у своєму замку в Остролі на Волині славну академію — найвищу на ті часи школу. Була там теж і друкарня, де в 1581 році видрукувано вперше в Україні Святе Письмо — Біблію. Це була велика подія, бо до того часу книжки переписувалися ручно, а це була важка та повільна робота.

„ПУГУ-ПУГУ!"

ЧОМУ ВІН ЗВЕТЬСЯ ТАК САМО?

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, що панував на Січі від 1614-го до 1622-го року, вславився морськими походами на турецькі міста Кафу, Синоп та Трапезунт.

Козаки плили своїми човнами-чайками Дніпром у Чорне море. Чайки мали по боках в'язанки очерету, щоб краще вдержувати рівновагу на воді.
У лимані, тобто там, де Дніпро вливається в море, часто намагалися переловити їх турецькі ґалери-кораблі. Галери порушувалися при допомозі весел, а веслували невільники. На турецьких галерах було багато невільників-українців: козаків, що попали в полон у боях, або бранців, що ах схопили на Україні татари і продали туркам.
Козаки мали свої окремі звичаї. Вони голили голови, тільки залишали жмуток волосся, чуб або „оселедець" на знак, що вони вільні люди.
..Пугу" — крик пугача, нічної птиці, був улюбленим гаслом козаків. Вороги могли думати, що це справді тільки птиця кричить.

РІЖ І БИЙ!
Турки були мусульманської віри та вірили в бога — Аллаха. Козаки звали їх „бусурменами". Турки носили на головах завої — турбани.
Кинджал — це короткий, дуже гострий ніж.

ГЕЙ, НЕ ДИВУЙТЕСЬ!
Це часи гетьмана Богдана Хмельницького, що в 1648 році разом з козаками визволив Україну від поляків та заснував козацьку державу.
Поляків звали тоді в Україні „ляхами".
Відзнаки влади гетьмана — це булава й бунчук, багато прикрашений кінський хвіст на держаку.
Полковники — це команданти більших військових частин козацького війська, полків. Полки ділилися на сотні. Осавули — це теж козацькі старшини.
Бандури та торбани — це музичні інструменти, що на них грали козаки.
„Милость Божія" — так називалася драма, театральна вистава, написана на честь Богдана Хмельницького.
У 1654 році Богдан Хмельницький мусів укласти угоду з московським царем Олексієм Михайловичем, щоб той поміг йому воювати з поляками. Підписали цю угоду в місті Переяславі. Одначе москалі не то що нічого не помогли, але використали цю угоду, щоб поневолити Україну.

НЕ ВІР МОСКАЛЕВІ!
Жовті Води та Корсунь — це місцевини в Україні, де в 1648 році Богдан Хмельницький розгромив польські війська. Під Берестечком у 1651 році полякам вдалося побити козаків, бо татари, які мали помагати козакам, зрадили.
Полковник Іван Богун був одним з найзавзятіших і найвідважніших вояків Богдана Хмельницького.

І ТУТ — МОСКАЛЬ!
Китайка — це дорога шовкова червона тканина. Вона була знаком слави й пошани. Козакам, що згинули в бою, накривали лице китайкою.
Це діється за гетьманування Івана Мазепи, що володів в Україні від 1687-го до 1709-го року. Гетьманська Україна була тоді ще ніби вільна і мала свого гетьмана. Гетьман Мазепа навіть приєднав до неї Правобережну Україну, тому називали його гетьманом цього — й тогобічної України (по обидва боки Дніпра). Але Україна була зв'язана з Москвою Переяславським договором. Московський цар Петро Перший насилав в Україну щораз більше свого війська, а біля гетьмана Мазепи залишив свого заступника, князя Меншікова.
Столиця гетьмана Мазепи була в місті Батурині. Сердюки — це були козаки гетьманської прибічної сторожі.
Грицько Орлик, син генерального писаря гетьмана Мазепи, Пилипа Орлика, виїхав з батьками після битви під Полтавою в чужину. Коли виріс, став великим полководцем та політиком і з'єднав Україні багато прихильників в Европі.

ПРИСЯГА
Джури — це були молоді хлопці, що, бажаючи стати козаками, вчилися військового діла, як слуги чи учні козацьких старшин.
У ті часи козацькі сини вчилися багато чужих мов, а часто виїздили й за границю на студії.
„Ойропеїше Фама" —- це щось ніби сьогоднішній часопис, тільки він був більший та появлявся не так часто, як тепер.
Могилянська академія — це висока школа в Києві. її заснував митрополит Петро Могила, а пізніше розбудував гетьман Іван Мазепа. Учні-спудеї цієї школи часто ставили театральні вистави.
Кость Гардіснко був кошовим Запоріжської Січі. Спершу він ворогував з гетьманом Мазепою. Але, коли гетьман Мазепа перейшов на сторону шведського короля Карла Дванадцятого, що тоді воював проти царя Петра, Гордієнко з Запорожцями приєдиався до гетьмана Мазепи.
Це був гарний вояцький звичай, що козаки добували до половини шаблі з піхов у церкві під час читання Євангелії, на знак, що готові боронити Христову віру. Тут це знак, що вони готові додержати присягу.

ХТО ЇДЕ, А ХТО Й ОСТАЄТЬСЯ...
Інфлянти — це країна на північ від України, сьогодні належить до Латвії. Шведський король Карло стояв там зі своїм військом, йдучи із Швеції в Україну. Після того, як гетьман Мазепа вирішив визволити Україну в союзі з королем Карлом, він довго провадив з ним переговори при допомозі листів та різних післанців.
Пиворізи — це були мандрівні убогі студенти, що часто наймалися за дяків або вчителів у церковних школах.

КАРАЮСЬ, МУЧУСЯ, АЛЕ НЕ КАЮСЬ!
Тараса Шевченка заслав був російський цар Микола у киргизькі степи (сьогодні Казахстан) за те, що Шевченко писав бунтарські вірші проти царя, москалів, та згадував часто славне минуле України. Шевченко пробував на засланні 10 років (1847-1857) як звичайний вояк-солдат. Навіть писати й малювати йому забороняли, і він мусів робити це тайком.
Українці в Канаді поставили пам'ятник Тарасові Шевченкові в 1961 році, а в ЗДПА — у столиці Вашінґтоні в 1964 році.
„Наша дума" — це уривок з вірша Тараса Шевченка „До Основ'яненка".
„Унтер", це був найнижчий ступінь підстаргиини в російському війську.
Шевченко дуже любив малих киргизів-жебраків та змалював їх кілька разів на сеоїх картинах.

А ЧАСОМ І ЛУК ПРИГОДИТЬСЯ!

НАЙРІДНІШИЙ ДІДО!
„Учітеся" — це уривок з поеми Тараса Шевченка „Посланіє" Тут хлопці опинились у Києві в 1918 році. Дня 22 січня того ж року Українська Центральна Рада проголосила Четвертим Універсалом, що Україна стає самостійною республікою-державою. За тиждень пізніше відбулася відома битва українських студентів з большевиками під Крутами. В лютому того року Україна уклала мир у Бересті. її визнали різні чужі держави. Через рік, теж 22 січня 1919 року проголошено з'єднання усіх українських земель в одну Соборну Українську Державу.
22 січня 1918 року головою Центральної Ради був професор Михайло Грушевський, а пізніший Головний Отаман та Голова Директорії (уряду) Української Держави, Симон Петлюра був тоді генеральним секретарем військових справ.
Січові Стрільці під проводом полковника Євгена Коновальця — це була військова частина армії Української Народньої Республіки, в якій служили українські вояки, головно з Галичини. Опісля вони становили прибічну сторожу Центральної Ради.
Полк імени гетьмана Павла Полуботка — це один з перших полків Української Армії, що тоді починала творитися.
У той час у Києві вже працювало багато большевицьких висланців, які хотіли заляками та зневірити українців, головно ж українське військо, щоб большевикам легше було захопити Україну.

ХТО ЙОГО ТАМ ПОВІСИВ?
1 листопада 1918 року українці перебрали владу від Австрії у Львові та в усій Галичині і проголосили Західньо-Українську Народню Республіку, яка опісля з'єдналася з рештою українських земель в одну Соборну Державу (22 січня 1919 року).
Тому, що поляки в Галичині не хотіли, щоб Галичина була вільна, почалися у Львові бої вже того самого дня, 1-го листопада. Важкі бої йшли особливо за міську твердиню — цитаделю.
Карпатська Україна проголосила себе незалежною державою 15 березня 1939. її столицею стало місто Хуст. До того часу Карпатська Україна належала спершу до Угорщини, потім до Чехословаччини.

ТАТО І ТЕЛЕФОН.
„Михайлик" — це повість Марії Дмитренко про малого хлопця-розвідчика, що помагав Українській Повстанській Армії. Ця армія (скорочено: УПА) постала в 1942 році, щоб боротися проти німців та проти большевиків. Хоч УПА воювала потайки (підпільно) а большевики мали величезні свої війська, проте треба було аж кільканадцять літ, щоб большевикам вдалося перемогти УПА. У боротьбі проти УПА большевики мусіли аж просити помочі в сусідніх Польщі та Чехії.
„Любіть Україну" — це вірш українського поета Володимира Сосюри. Большевики заборонили друкувати чи якнебудь згадувати цей вірш. Одначе тепер в Україні ходить потайки з рук до рук багато таких віршів та інших писань, що осуджують большевиків та пригадують, що треба любити Україну.
Харків — це велике промислове місто на сході України.
„Потрійні вилки" — це, очевидно, знак тризуба, герб України. Але поліція в Ню Йорку не могла догадатися, що означає цей знак.