Любов СЕРДУНИЧ
СЛАВНІ ЛИЦАРІ ВКРАЇНИ

Як орли, ширяли коні
Батька Кривоноса.
Пани-ляхи утікали
Без золота й босі.
Раз, два!
Раз-два-три!
Здобудь, козаче, волю,
Або за неї вмри!

Ми — богунівці відважні,
Пам’ятаймо славу,
Як нелегко нам соборну
Здобули державу.
Пам’ятаймо і вивчаймо,
Землю захищаймо!
А Івана Богуна
Навік величаймо.
Гей, богунівців ряди,
Будьмо пильні завше!
Дух відваги в нас збудив
Отаман козацький.

Рідну землю захищав
Славний лицар наш Нечай.
Слави нам не позичати,
Якщо є такі Нечаї.
Гей, ра-а-зом, всі ру-ушай,
Веде наш славний лицар
Данило Нечай.

З рабських визволяв оков
Кошовий Іван Сірко.
Він од роду і до роду –
Син великого народу.
Будем з нього приклад брати:
Україну захищати.
Був відважним козаком
Отаман Іван Сірко.

— Козаки-захисники, не втрачаймо честі!
Так збирав свої полки отаман Гальчевський.
За Орлом, за отаманом
Встали подоляни.
Понівечила комуна
Землю, наче рану.
Ми, нащадки тих героїв,
Не втрачаймо честі!
Захищаймо рідний край,
Як Орел-Гальчевський!

Заради незалежної Вкраїни
Анафеми зазнав і заборон.
Мазепа, славний гетьман, із руїни
Навіки мріяв вивести народ.
Та правда не помре і не поляже.
Її захистимо ми на віки.
Нам дух Мазепин славу ще покаже.
Шикуйтесь, браття, юні козаки!

Кликав український люд
на звитяжні герці
Славний перший кошовий
Дмитро Вишневецький
Він проймався за Вкраїну
Лише боротьбою.
За незламність у боях
Названий Байдою.
І ми маємо із кого
Брати гарний приклад,
Бо не зрадив України
Наш відважний лицар.

Любов СЕРДУНИЧ

Народилася 28 січня 1959 р. в с. Теліжинці на Старосинявщині (Хмельниччина). Закінчила Кам’янець-Подільський педінститут (філологічний ф-т). Працювала вчителькою рідної словесности, кореспондентом районної газети, редактором обласної г-ти „Крок”, кореспондентом обласної „Подільські вісті”. Нині — кореспондент Хмельницького обласного радіомовлення. Голова районного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів та РО ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка. Член НСКУ, АДГУ, НСЖУ. Фундатор і голова районного літоб’єднання „Джерелинка” та районної дитячої літературної студії „Муза Надіквиння”. Член Хмельницької літературної спілки „Поділля”, Хмільницького літературно-мистецького клубу „Золота троянда” (Вінниччина), Всеукраїнської творчої спілки „Літературний форум”. Ревнительниця української культури та мови як єдиної державної. У різних виданнях опублікувала понад 200 праць: історичні розвідки, дослідження, статті, краєзнавчі та публіцистичні матеріали. Низка віршів стали піснями.

Автор 13 збірок: „Перша крапелька”, „Джерелинка”, „Квіти грудня”, „Городище над Іквою”, „На човнику долоньки”, „Загублений перстень”, „Барва смерті — 33-ій”, „Душа не терпить порожнечі”, „ОдКРОВеннЯ”, „Краплини сонця на долоньці”, «Вустами правди і болю», "Із народної криниці", "Дві барви". Редактор, співредактор і співавтор багатьох колективних альманахів. Друкувалась у часописах «Українська культура», «Дивослово», «Радосинь», «Педагогічний вісник», "Заповіт батьків". Перекладає українською твори Г. Ахматової й інших москвомовних авторів. Лавреат Хмельницької обласної літературної премії ім. М.Годованця. Леді ордена «За заслуги» ІІІ ступеня. Смт. Ст. Синява, Хмельниччина.