ДИТИНА БОЇТЬСЯ ЙТИ ДО ШКОЛИ?

Леся Українка Мати і дитина, олія, 1893

Трапляється таке, що в дитини виникає страх перед відвідуванням занять у школі і вона категорично відмовляється туди йти. Причини свого страху зазвичай дитина не може пояснити. Що робити в такій ситуації батькам? Залишити її вдома? У цьому разі дитячий страх лише посилитися, а ситуація ще більше ускладнюватиметься. Потрібно серйозно поговорити з дитиною і з'ясувати, що ж насправді її тривожить.

Сходіть до вчителя, можливо він розповість причину цих страхів. Це може бути однокласник, який постійно залякує вашу дитину, або діти, які сміються над нею, або причиною небажання йти до школи є банальна неуспішність. Така несподівана зміна дитячої поведінки також може бути пов'язана із неблагополуччям у сім'ї.

Проаналізуйте, чи відбувалися в родині останнім часом події, які могли б так вплинути на дитину? Можливо, вона почула сварку батьків чи в сім'ї сталася смерть близької людини. Якщо така проблема існує, не намагайтеся все приховувати і обманювати дитину, скажіть їй правду. Поясніть, що така проблема справді є, але ви самі з нею впораєтеся. А її завдання — ходити до школи й отримувати позитивні оцінки, старанно вчитися.

Дитина з перших днів навчання повинна знати, що всі шкільні дні не будуть ідеально хорошими, їй доведеться розв'язувати проблеми, які виникатимуть, але вона завжди може розраховувати на вашу підтримку та допомогу. І обов'язково хваліть дитину за її старання.

Роз'ясніть, чому вона має ходити до школи, знайдіть мотивацію для пояснення, шукайте причини. Старшим дітям поясніть наслідки відмови від відвідування школи. Якщо ваш малюк тільки починає ходити до школи, то поводьтеся з ним упевнено й спокійно.

Прощайтеся біля школи без довготривалих обіймів і поцілунків, обов'язково з усмішкою на обличчі. Не варто говорити дитині, що з нею у школі нічого не трапиться, вона може зловити нотку тривоги у вашому голосі. Скажіть, що ви зайдете за нею після уроків, усміхніться і йдіть, незалежно від того, чи плаче вам дитина вслід, просячи залишитися. Але ніколи не зникайте потайки, коли дитина чимось зайнята, відволічіть її та йдіть відкрито.

Дайте малюку свої фотографії, найліпше ті, де ви сфотографовані на своєму робочому місці. Нехай дитина знає, що ви в цей час працюєте, а вона має навчатися. Непогано буде, якщо дитина візьме до школи свою улюблену маленьку іграшку — це діє заспокійливо.

Підведіть дитину до вчителя, не залишайте одну серед дітей. Нехай учитель привітно її зустріне. Не забудьте поцікавитися в педагога через певний час, чи змінилося щось у поведінці вашої дитини.

Якщо зміни помітні, то вам не варто турбуватися — все буде гаразд. Якщо все, навпаки, загострюється — зверніться по допомогу до дитячого психолога.

Підготувала Оксана ОСТРЯНКО. "Здоров'я і довголіття", №36 за 2012 р.