Зоряна Живка
Скоромовки

***

(на ш)
Нещаслива шипшина висипалась в шпарину.
Метушиться сердешна Шарлота
шукає-шукає шпарину,
щоб дістати з неї шипшину.
До шарлотки хоче Шарлота
Зварити з шипшини компоту.
***

(на ш і ж)
Шаль і шалик полюбились.
Вчора в шафі одружились.
Рукавички заспівали –
Щастя в шлюбі побажали.
Шапка дружкою була,
Дружбою – кожух.
Шафа від пісень гула,
Що аж стіл оглух.
***

(на гр)
Грак загарбав горщик грошей,
На горбі загріб під грабом.
***

(на гр)
Грачиха граченятам
готує горщик гречки й гречаники,
а гракові гріє
горня гороху з гірчицею.
***

(на п і ш)
Пішло просо до пшениці на гостину:
у пишної паляниці іменини.
Бо й пшениця була в проса гостювала –
Із пшоняним кулешем привітала.

Балада
(на г, р)

На вежі прапор із гербом,
видко поле за горбом…
Герцогський герольд грає –
вість гримить по всьому краю,
лицарів на герць скликає.
Герцогівна на вежі зітхає:
торік тут біля ґрат
з графом їли виноград,
обіцялись любити вірно.
Але граф молодий не рівня
гарній стрункій герцогівні.
Сумує вона безмірно,
бо грізному герцогу гріє
горде серце підступна мрія:
доньку віддать за старого
потворного і гидкого.
сердитого і глухого
короля. У того,
хоча й горб на спині,
та грошей гора у скрині.
Доки герцог гінців зі столиці чекає,
героїв на ігри та герці скликає.
Бо гордому пану залежить
весілля зіграть, як належить.
А герцогівна мріє про графа –
і гірко зітха її гарфа…
Та в грудях надії грудка,
що все ніби в казці буде:
граф має хоробре серце,
тож виграє він у герці.
За доблесть таку в нагороду
попросить їй в батька свободу.
І з графом у шлюбі вірнім
сто год проживе герцогівна.