ВСМІХАЙСЯ, ДИТИНО, ЧАСТІШЕ!

Усміхнене обличчя немовляти активізує в мозку його матері ті ж центри, що і деякі наркотики, з’ясували дослідники з американського медичного коледжу Бейлора (Х’юстон).
У статті учені описали результати вивчення за допомогою томографії активності мозку матерів, коли вони роздивлялися фотографії дітей – власних і чужих – в різних емоційних станах. «Стосунки матері та її немовляти мають вирішальне значення для розвитку дитини. З деяких причин, в якихось випадках ці стосунки не розвиваються нормально. Зневажливе і погане ставлення до дитини може спричинити руйнівну дію на її розвиток», – розповідає один з авторів статті доктор Лейн Стратхерн.

Щоб вивчити природу цих стосунків, Стратхерн і його колеги попросили учасниць експерименту — 28 матерів, що вперше народили, з дітьми у віці від п’яти до десяти місяців — розглядати фотографії їхніх власних та інших дітей, тоді як активність їхнього мозку відстежувалася за допомогою магнітно-резонансної томографії. Цей метод дозволяє зміряти кровотік в мозку. При скануванні ділянки з високим кровотоком «висвічуються», що дає дослідникам можливість зрозуміти, які ділянки мозку найбільш активні.

Учені виявили, що коли матері дивилися на обличчя власних дітей, активізувалися ділянки мозку, пов’язані з нейромедіатором дофаміном, однією з речовин, яка відповідає за передачу нервових імпульсів. Зокрема, активізувалися передні лобові долі, так звана чорна речовина в середньому мозку, смугасте тіло і деякі інші, пов’язані з емоціями, пізнавальними процесами і поведінковими реакціями. «Це ділянки, які активізувалися в інших експериментах, пов’язаних з наркотичною залежністю. Можливо, що вигляд усміхненої власної дитини діє як природний наркотик», – відзначив Стратхерн. Він додав, що активність цих ділянок залежить від виразу обличчя дитини.

За словами вченого, найсильніша реакція була на всміхнене обличчя, менший ефект був від фотографій з сумним або нейтральним виразом. В цілому мозок матері реагував значно сильніше на обличчя власної дитини, ніж чужого. «Розуміння того, як мозок матері реагує на своє дитя, коли воно посміхається або плаче, може бути першим кроком в розумінні нервової основи прихильності матері і дитини», – вважає Стратхерн. Ці дані можуть допомогти вченим зрозуміти особливості зв’язків матері і немовляти і те, з яких причин цей зв’язок може порушуватися, додав він.

За матеріалами ЗМІ