Марія СОЛТИС

Мовна країна

Сусідкою країни Математики була Мова.
Та вона була набагато більшою за сусідню. Тут було безліч міст і містечок.
Найголовнішими і найпочеснішими мешканцями, що проживали в столиці були літери. І, хоча на урочистих заходах вони й ходили по порядку, як в абетці, та ніколи ніяка літера не хотіла замінити А чи Я на першому й останньому місцях.
Якби було окреме місто слів, у ньому б було стільки мешканців, як у всій країні.
Але було містечко — таке маленьке і чепурне, де жили розділові знаки. Кома і Крапка, Дефіс і Тире, знаки Оклику та Запитання, дужки — чи не всі його мешканці.
В іншому місті мешкали частини слова. Корені, суфікси,префікси і закінчення носили на своєму одязі відповідні знаки, щоб їх не плутали.
Та найбільше мешканців було у містах — частинах мови. Міста так і називалися: Іменник, Прикметник, Дієслово, Числівник.
Але міста тут не закривалось, і часто мешканці одного міста ходили гостювати до іншого. Та не затримувалися, до з настанням ночі у країні проходив перепис: ччи ніяка літера не зникла, скільки нових слів утворилось, до яких частин мови вони належать, тобто, де будуть жити, і так далі.
Та як може така велика країна жити без пригод?