Поговори з дитиною про секс

Оля БЕРЕЗЮК

"Мамо, а звідки я взявся?" – ваше дитя наївно дивиться вам у вічі, а ви усвідомлюєте, що не знаєте, що відповісти. Розгублений погляд, голос тремтить, ви вигадуєте щось про лелеку, який начебто приніс немовля, або (ще гірше) – що дитину ви знайшли в капусті.

Мало хто з батьків усвідомлює, що в наш час сексуальної революції діти переважно ще у початкових класах дізнаються "ПРО ЦЕ". Проте не варто забувати, що краще було б, якби діти дізнавалися про деякі речі не на вулиці. Тому чи не краще просто відверто поговорити зі своєю дитиною, щоб вона про все, що їй потрібно на певному етапі розвитку, довідалася саме від найближчої і найріднішої людини, тобто від вас!

Багато хто засуджує ранні статеві стосунки підлітків, та як би ми з цим не боролися, телебачення вперто нав’язує нашим дітлахам думку, що секс – це чудово, це прекрасно, нічого погано в цьому немає, і все, що природно, – то не соромно. Та, на жаль, з екрана телевізора рідко можна дізнатися про безпечний секс!

Коли ж починати говорити з дитиною про секс? Психологи одностайно стверджують, що поведінка людини формується в сім’ї. Безумовно, якщо дитина виросла в родині, де панує любов та злагода, то вона переважно перенесе поведінку батьків і на свою майбутню сім’ю. Якщо для дитини є звичним, що батько, коли йде на роботу, цілує маму, то у вашого чада в майбутньому не буде комплексів щодо протилежної статі. Звичайно ж, пестощі батьків на очах у дитини не повинні переходити певні межі, проте це вже і є перші кроки до статевого виховання дитини.

Спробуйте забути казочки про лелеку і капусту, просто поясніть дитині, звідки вона взялася! Звичайно ж, ніхто не говорить про інтимні деталі та пояснення щось на кшталт: "Тато покохав маму, і так у нас з’явилася дитинка". Таке підходить хіба що для дитини початкових класів.

Коли у вас уже підростає підліток, то непогано було б пояснити всі необхідні нюанси. І стежте, аби ваша відверта розмова не відбулася запізно. Коли батько намагатиметься пояснити першокурсникові, як користуватися презервативом, то це радше розвеселить хлопця. Знаєте, як у тому анекдоті? Жінка каже до чоловіка: "Поговори з нашим сином про секс, йому вже двадцять років виповнилося." Чоловік: "Я вже поговорив... і стільки нового дізнався!"

Звичайно, батькам важко усвідомити, що їхня дитина вже "дозріла", та все ж... Коли мама намагається своїй дочці-старшокласниці легенько натякнути, що до весілля потрібно бути цнотливою, це може викликати якщо не абсолютну байдужість до ваших слів, то іронічний сміх щонайменше. Безглуздо вимагати від дитини того, що в наш час, на жаль, є дуже великою рідкістю. Якщо ви не можете подолати свій сором, то принаймні дайте почитати дитині якусь пізнавальну літературу на цю тематику.

Звісно, ви можете сказати: "Зі мною ніхто не говорив, то і я не буду". Проте це не вихід зі становища. Мій знайомий гінеколог розповідав, що якось до нього прийшла п’ятнадцятирічна вагітна дівчинка. Дитина була не бажаною, та все ж аборту не робили. На запитання лікаря, чому дівчина не вживала жодних контрацептивів, та відповіла, що не знала ... що від сексу можуть бути діти. І, на жаль, такі випадки не поодинокі, і саме тому батьки є відповідальними за статеву культуру підлітків.

Безперечно, є крайнощі, коли батьки, аби довше "втримати" невинність своєї дитини, намагаються всіляко переконати, що секс – це зло, якого треба уникати. Але в такому разі у підлітка формується світогляд, який насправді може лише пошкодити у майбутній сім’ї.

Одна з моїх знайомих, щоб уберегти свою дочку від ранніх статевих стосунків, змалечку переконувала її, що секс – це страшний гріх, за який обов’язково доведеться розплачуватися. Також вона постійно стверджувала, що всім чоловікам потрібно тільки одне і що потрібно себе "берегти" для того "єдиного". Жінка мала своє бачення на життя і хотіла, щоб її донька дотримувалася таких самих принципів. У результаті у дівчини сформувався комплекс щодо чоловіків, бо в її уяві люди протилежної статті – це злі та підступні істоти, яких потрібно остерігатися. Але завдяки свої приємній зовнішності дочка таки вийшла заміж, та шлюбі тривав не довго. Причиною розлучення стала проблема в інтимних стосунках подружжя. Закомплексованість та відчуття того, що секс – це страшний гріх, не дало дівчині зберегти сім’ю.

Потрібно, щоб батьки і діти абсолютно довіряли один одному. І коли якоїсь миті ваша дитина захоче поговорити з вами на цю тему, щобільше, поділитися з вами своїми інтимними секретами, то у жодному разі не сваріть її, навіть якщо те, що ви почуєте, дуже вас вразить. Намагайтеся підтримувати свою дитину, і тоді все буде добре.

Що кажуть фахівці?

Світлана БЄЛЯЄВА, психолог:

– Сьогодні в погоні за так званою демократизацією суспільства ми не усвідомлюємо, що назріває проблема ставлення дітей до сексу. Ми нібито надаємо дитині волю, а це негативно впливає на підліткову психіку. Діти рано можуть почати експериментувати зі статевими стосунками (набагато раніше, ніж це потрібно людині). На мій погляд, думка, що підліток сам повинен вирішувати, з якого віку розпочинати статеве життя, хибна.

Головне завдання дорослих – навчити дитину правильно формувати сексуальні стосунки в сім’ї. Потреба сексу як продовження роду людського – це процес, який губиться між спрощеними формами і поняттями про сексуальні стосунки в молодому віці. Зрозуміло, це особистий вибір кожної людини, але коли підліток у чотирнадцять років починає жити статевим життям, то нічим добрим для нього це не закінчиться. Підлітки звужують свої потреби в задоволенні певних емоційних та фізичних потреб. І те, що повинно ще розвиватися (адже у п’ятнадцять років ще величезні можливості для розвитку інтелектуального, морального, культурного), гальмується. Можливості дитини звужуються, вона наче входить у своєрідний лабіринт, де свідомість починає крутитися лише навколо статевих стосунків, наркотиків, тобто негативних процесів, які не дають дитині гармонійно розвиватися. Це справді загроза. Усі ранні негативи, які забирають можливість всебічного розвитку, тобто фокусують на чомусь вузькому, є небезпечним для дитини. Така поведінка закладається в розумі людини, формує її модель поведінки. І коли підліток дорослішає, то не може усвідомити, як потрібно будувати свої стосунки з людиною протилежної статі.

Борис КОНОНОВ, психолог:

– Приблизно в три роки дитина починає усвідомлювати, до якої статі вона належить. Водночас вона починає ставити запитання, на які батьки часто не знають, що відповісти. І коли дитя запитує, чим відрізняється хлопчик від дівчинки, то дорослі повинні дати пояснення, а не намагатися уникнути відповіді.

Щодо того, коли підліток є готовим то сексуальних стосунків, то тут не може бути жодних вікових критеріїв, за якими можна розрізняти його готовність. Це дуже індивідуально. Батьки не повинні соромитися говорити з дітьми на відверті теми. Якщо підліток може прийти і запитати батьків те, що його цікавить, – це прекрасно. Батьки повинні стежити за всіма сферами життя своєї дитини, зокрема і сексуальною. Та попри те дорослі повинні пояснити, чому не можна сприймати секс як спортивну розвагу. Вони повинні пояснювати дітям усі наслідки сексуальних стосунків.

Зрештою, якщо підліток у шістнадцять років відчуває, що він готовий до інтимного життя, то ніхто ніколи йому того не заборонить. Але потрібно, щоб він (вона) знав (-ла), що це серйозний крок у житті кожної людини, тому до нього потрібно ставитися дуже серйозно.

А в них по-іншому

В Америці діють програми, які ознайомлюють підлітків з основами безпечного сексу. Вони називаються "Універсальне статеве виховання" (УСВ) і розглядають людську сексуальність з біологічного, фізичного чи репродуктивного аспектів, а також охоплюють питання контролю народжуваності, сексуально активного життя, абортів та венеричних захворювань у молоді. Проте в УСВ практично не йдеться про збереження цноти до одруження. На думку авторів програми, цнота для підлітків – це не надто здоровий і розумний вибір. Мало уваги приділяють і традиційним сімейним цінностям та стосункам.

Мета програм УСВ – подати матеріал об’єктивно, не нав’язуючи певних цінностей і дотримуючись морального нейтралітету. Наприклад, гомосексуальні стосунки розглядають як нормальне явище, так само, як і статеві стосунки до шлюбу і поза ним. УСВ, на думку авторів, має бути всеохопним. Поза тим, воно зовсім не розглядає морального виміру сексуальності, ігноруючи моральну оцінку окремих її аспектів. Прихильники програми УСВ переконані, що учні самі повинні з’ясувати, що для них найкраще.

УСВ розглядає лише два типи наслідків сексуальних стосунків підлітків: вагітність та хвороби, які передаються статевим шляхом. Вважають, що знання про відтворювання та контрацепцію допоможуть їм уникнути вагітності та хвороб. Але, як свідчить статистика, таке виховання не призводить до зменшення кількості вагітностей та абортів. Серед підлітків, які пройшли навчання за цією програмою, сексуальна активність на 50% вища, ніж у тих, хто не навчався за нею.

Проблеми статевого виховання підлітків

У нашій країні є проблема дефіциту інформації про використання контрацептивів. Підлітки мало знають про засоби, які можуть уберегти їх від хвороб або небажаної вагітності, як наслідок – поширення СНІДу, венеричних захворювань та кількості ранніх абортів.

На жаль, сексуальна культура і статеве виховання підлітків у колишньому СРСР перебували на низькому рівні. Та результат совкового виховання залишив відбиток і у нашому уявленні про секс. Страх говорити про це ускладнює впровадження поняття "безпечного сексу", що виходить з однозначного засудження і негативної оцінки дошлюбних і позашлюбних статевих зв’язків і визнає їх наявність.

Статевий шлях передачі ВІЛ-інфекції домінує у світі серед інших можливих. А в Україні на його частку припадає близько 60% випадків зараження під час гомосексуальних і гетеросексуальних контактів. Це зумовлено великою кількістю "небезпечних" сексуальних контактів між здоровими та інфікованими людьми. Це одна з причин важливості концепції "безпечного сексу", не кажучи вже про інші інфекції, що передаються статевим шляхом, і небажану вагітність.

http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=52130