Валентина ЗАПОРОЖЕЦЬ
СОНЕЧКОВА АБЕТКА

АБЕТКА
Абетка розумна. Вона літеру "А" поставила найпершою, щоб по її драбинці всі літери підіймались до Сонечка.

БАРВІНОК
Барвінкові добре. Простелив свої довгі стебельця, засвітив голубі ліхтарики, ліг на зеленому килимочку та й читає "Сонечкову абетку".

ВЕСНА
Сонечко любить Весну. Коли приходить Весна, воно теплішає і, щоб довше побути з нею, навіть прокидається раніше. 

ҐАНОК
На ґанку тепло і затишно. Ходи, Сонечко, на ганок. Сюди гроза не дістане.

ДЯТЛИК
У лісі Дятлик найчемніший. Він дзьобиком стукає в кору — просить дозволу полікувати дерево.

ЕКРАН
Найбільший голубий екран у світі — Небо. Там Сонечкова доріжка — від Сходу до Заходу.

Є
У Неба є зорі, Сонечко, Місяць, Веселка і Хмаринки. А в мене є тато, мама, братик Михась і сестричка Юлька.

ЖИТЕЧКО
Жито-Житечко, не коли своїми вусиками Сонечкових промінчиків. Вони ж тебе достигають.

ЗАЙЧИКИ
Коли Сонечко бачить, що дітям сумно, воно пускає сонячні зайчики, і діти граються з ними.

ИЧ!
Ич, які ці блискавки! Бешкетують у небі. Ще й стрілами вогнистими Сонечко лякають.

ІМЕНИНИ
Сонечкові іменини влітку. В цей час воно піднімається високо-високо. Але не для того, щоб усі побачили його — іменинника. А щоб із високої височини кожного промінцями приголубити.

ЇЖАЧКИ
Давним-давно, коли Сонечка були ще маленькими, вони скотилися на Землю і стали їжачками із промінцями-голочками.

КВІТИ
Квіти — це зорі землі. Розкривають їх промінчики-ключики — вони цвітуть і сяють.

ЛОПУХ
Сонний Вітре, ти ж тихіше сон-дрімотою шелести, бо під лапатим, лопухуватим листочком зеленим сховалося Сонце від жари.

МАЛЮНОК
Сонечко, подаруй мені промінчика! Я намалюю багато-багато сонячних зайчиків і роздам діткам, щоб уночі -їм було не так лячно.

НЕБО
Не плач, Небо, ось прийде Сонечко, прожене дядька Громища й слізки тобі промінчиками повитирає.

ОТЧЕ
Отче, наш, Ти сотворив Землю і небо, дозволь подякувати Тобі, Господи, за Сонце, що світить і зігріває усіх діточок, усіх пташок, звірів і квіточки.

ПРОМІНЧИКИ
Своїми промінчиками Сонечко підганяє неслухняні струмочки до Матусі-річки.

РАЙДУГА
Райдуга — барвиста доріжка, якою Сонечко спускається на Землю.

СОНЕЧКО ВСЕВИДЮЩЕ
Сонечко бачить усе на світі -хороше й погане. Отож не пустуй, і Сонечко похвалить тебе.

ТІНЬ
Сонечко ходить по землі тінями.

УСМІШКА
Сонечко усміхається мені, а я Сонечку. Як нам добре!

ФІРАНКА
Цілу ніч не лягала спати фіранка. Все виглядала у вікно, щоб першою впустити Сонечко до хати.

ХМАРКИ
Вітрику-братику, не розганяй білі хмарки, бо Сонечку ні з ким буде гратися.

ЦИБУЛЬКА
Цибулька — найменша Сонечкова сестричка, така ж кругленька й золота, і така ж пекуча — аж сльози котяться.

ЧОВНИК
Підпливає човник на краєчок дня. Сонечко в човник сідає. Проплива моря, океани, а вранці з човника встає.

ШКОЛА
Сонце — учитель природи. Його учні — промінчики. Вони навчаються в Сонечковій школі. Відмінників Сонце посилає до нас на Землю.

ЩЕДРІСТЬ
Сонце щедре. Воно роздає-своє тепло усім діткам, птахам, ромашкам і кульбабкам.

Ь (М'ЯКИЙ ЗНАК)
Викотилося Сонечко на маківку полудня, простелило м'якеньку, біленьку хмаринку — та й задрімало...

ЮЛЬКА
Маленьку Юлечку називали Ясочкою, Люлюсею-бджолусею, Юлусею-плакусею, а вона ж, як Сонечко, — золота.

ЯБЛУНЯ
Любе Сонечко, не взувай чобітки, то ж не сніг, то з яблунь цвітики опадають.