Тетяна ЧЕРЕП-ПЕРОГАНИЧ
ТЕПЛІ МАМИНІ КАЗКИ

Художник Оксана Грек

Видавництво «Склянка Часу», 2014 рік

Ніч до хатки заглядає:
— Хто ще іграшками грає?
Час прийшов лягати спати.
— На добраніч, мамо й татку!

Сон бере у свій полон,
Солодко-дитячий сон.
Люлі-люлі, завтра знову
Гратимемося чудово.

Дітки сплять, а за вікном
Сніг на землю впав рядном.
Зранку дружно за санчата —
Й нумо зимоньку стрічати.

Білі шапки на хатах,
Білі шубки на тинах.
Білі сни із рукавички...
Котик спить, і сплять сестрички.

Спи, дитинко, спи рідненька,
Казочок тобі ось жменька.
Про царівну-чарівницю,
Про лисичку та жар-птицю.

Хай вони у твої сни
Принесуть тепло весни.
Сонце сяде на долоні...
Любить мама свою доню.

А надворі чудасія:
Ніч над садом зорі сіє.
Розкидає їх повсюди.
Що ж в саду до ранку буде?

Засинає тихо Оля,
А у снах — ті ж самі зорі.
Їх яскравих так багато,
Не встигає рахувати.

Що ж ти, коте, зажурився
І на небо задивився?
Хочеш гратись між зірок?
З Місяцем піти в танок?..

Як я тебе розумію,
Бо ж літати теж не вмію.
А ти очки закривай,
І в солодких снах літай.

Любі казку кіт муркоче,
Слухає кота охоче.
«Мур-мур, за небокраєм,
Зірка незвичайна сяє.

Хто її вгорі дістане,
Той добром світитись стане».
Сон за руку Любу взяв
І їй зіроньку дістав...