ЛЕГЕНДИ РІДНОГО КРАЮ Київ — за легендою його засновником був князь Кий, що прийшов сюди разом з братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю. Львів — заснував князь Данило Галицький і назвав його на честь свого сина Лева. Харків — названий іменем козака Харка. Чернігів — за легендою одержав назву від князя Чорного і княжни Чорної, які героїчно загинули в битві з хозарами, але не далися до рук ворогів. Суми — названі начебто першими поселенцями-козаками, які знайшли тут торбини (сумки). Сумкою називається і річка, на якій стоять Суми. Житомир — пов'язаний з ім'ям одного з дружинників київських князів Аскольда і Діра. Після загибелі князів Житомир залишив Київ і оселився зі своїми воїнами в лісах на захід від нього. Володимир-Волинський — названий іменем князя Володимира Святославича, що збудував його як фортецю на кордоні Київської Русі. Дрогобич — за народними переказами раніше називався Бич. Під час монголо-татарської навали місто було спалене ворогом. Згодом поблизу згарища було засновано другий Бич. Трохи змінена назва "другий Бич" збереглася досі. Фастів — походить від селища Хвостів, яке згодом перетворилося у Фастів. Мукачеве — за легендою виникло біля старовинного замка, збудованого на високому горбі. Ціною нелюдських зусиль, у великих муках люди носили на собі важке каміння на гору. Конотоп — був заснований на непрохідних болотах, де тонули коні. Бердичів — походить від берендичів -племені, що жило тут за часів Київської Русі. З берендичів формувалась найбоєздатніша кіннота князя Володимира Мономаха. Полтава — пов'язана з назвою річки Олтавою (так раніше називалася Ворскла). Вишгород — місто Київської обл. Велике давнє село часів Київської Русі, резиденція княгині Ольги. Вперше згадується 946 року. Одні вважають, що Вишгород походить від слів "вишній город" — "високе місто", інші — від того, що розташований на Дніпрі вище Києва. Вінниця — походить або від назви річки, Віннички, або ж від старослов'янського слова — "віно": придане, посаг, дарована земля. З історії відомо, що Вінниця була прид.бана князями Коріатовичами. Гуляйполе — місто Запорізької області. Виникло 1785р. Гуляйполе означає "роздолля, вільне поле". Десна — права притока Дніпра, походить від "десниці" — права рука, правий бік. Дніпро — стародавні греки називали Борисфен, римляни і скіфи — Данапріс, а згодом Данапер, турки — Узу, українці — Дніпр. Походження назви остаточно не з'ясоване. Одне з припущень: від скіфського -дана — річка і -іпр — глибока. Дністер — назва річки, можливо, походить від скіфських слів "швидка річка". Дунай — річка, що має сучасну назву від аланського Дон, дуна, дана — "вода, річка". Збруч — ліва притока Дністра. Назва походить від слова збруч — "болото", Інгулець — права притока Дніпра, Греки називали Герос, половці - Івля "оповіщення, сторожова річка", Сіверський Донець — права притока Дону. Слово "дон" у перекладі з аланської мови (алани — предки осетин) означало "вода; річка". Сіверський — від східнослов'янського племені
сіверян, що жили у верхній течії Південний Буг — річка, що впадає в Чорне море. Стародавні греки називали — Гіпа-ніс, Іпаніс, у літописах відомий як Бог, Боуг. Буг (Західний Буг) — річка, права притока Вісли, назва, можливо, походить від "буг" - кривий, зігнутий. Прип'ять — права притока Дніпра. Назва від слов'янського слова "п'ятить" — пливти по річці. Прут — ліва притока Дунаю. Назва від скіфського "пораута" — "бурхлива вода", "бурхлива річка". Псьол — ліва притока Дніпра. Давня українська назва Псло. Назва виникла, очевидно, від слов'янського кореня піс, пьс, пес, пстрі — "луки, вологе місце". Рось — права притока Дніпра.Слово русь (рось) означає "рудий, русявий, русий". Сейм — ліва притока Десни. Назва, як вважається, пов'язана з сімома окремими джерелами притоки. |
|
|||||||||||||
|