З учнівських творів

— «Володимир Ленський запросив Євгена Онєгіна на дуель».

— «Хлєстаков зупинився у готелі під назвою «Трактир».

— «Герасим прив’язав собі цеглу на шию і поплив далі».

— «Володимир Дубровський лежав на ліжку і дивився телевізор».

— «У неділю Шерлок Холмс завжди готовий допомогти людям».

— «Герасим пожалів Муму, тому він вирішив її нагодувати, а лиш потім утопити».

— «Діти Володимира Короленка жили у підземіллі».

— «Так було соромно, що її загризла совість».

— «Вона відстоювала свою думку лежачи».

— «На картині зображена фіра сіна, запряжена у лошадь».

— «Оля з’їла бублик разом із собакою, яка бігла попереду».

— «І тоді він узяв ніж і застрелився».

— «За кущем біліло щось синє».

— «Несподівано він почув чийсь погляд».

Надіслала Наталія ІВАНКІВ. м. Коломия Івано-Франківської області.

— «У нього був худорлявий і світлий чуб».

— «Полукіпки відвозили в пункт заготзерно».

— «Мій брат їздить на машині. В нього мотор хороший».

— «На хаті стояв бовдур, мов розвідник».

— «Лише старий дідусь сидів на возі з маленькою сірою конячкою».

— «Я сиджу з Марійкою. Вона з села. Я з нею дрижу».

— «Козаки не дивилися смерті у вічі. Цього разу вони з посмішкою на вустах падали й ридали».

— «В один прекрасний день Устим Кармелюк загинув».

— «Ми поговорили мовчки».

— «Уперше я познайомився із Остапом Вишнею у 8 класі».

— «Турки відвели коней і зв’язали їм руки».

— «Ми з першою вчителькою навчалися протягом трьох років».

— «Письменник помер, і тому своїх творів уже не пише».

— «У нашу школу полюбляють приїздити письменники рідного краю та різні циркачі».

— «Залицяльників Наталка відганяла прислів’ями та приказками».

— «Згодом я почув, як гомонять телята».

Зібрав і надіслав Олександр БАСАНЕЦЬ. с. Бузівка Магдалинівського району Дніпропетровської області.

«Іван з «Тіні забутих предків» сидів схвильований, співав хором і невпопад».

«Захар Беркут був настільки сильною особистістю, що міг тижнями не спати на цвяхах ялиці».

«Як тільки я знаходжу ключі до успіхів у навчанні, хтось міняє всі замки, і я знову отримую двійки».

«На головну героїню «Повії» П. Мирного казати «дурепа» — некоректно. Треба казати «людина з гуманітарним складом розуму».

«Кавалер з «Украденого щастя» І. Франка був настільки бідним, що подарувати своїй коханій нічого не міг, і він подарував їй своє прізвище».

«Він розумів свого собаку з першого його слова».

«У Карпа в «Кайдашевій сім’ї» була жінка Мотря, котра нічого не розуміла, зате робила все по-дурному».

«Баба Горпина скаржилась на радикуліт, проте вміла жваво ходити зігнутою».

«Герой повісті Коцюбинського так їй сподобався, що вона хитро закосила під жінку його мрії».

«У нього на необжитому острові було важке не тільки матеріальне, але й географічне становище».

«Кайдашиха шкодувала чоловікові їжу, бо не була його мамою».

«Остап Бендер лівим оком бачив краще, ніж чув правим».

«Вершник без голови» Майн Ріда переконує, що порушувати правила дорожнього руху — це бути без голови».

Надіслав Роман КРИКУН. м. Сокаль Львівської області.

«Не озираючись, вершник без голови повільно переступав копитами».

«Хлопець взнав по походці карету графа».

«По відношенню до свого коня Дон Кіхот був значно худішим».

«Захар Беркут побачив, що хтось із татарської орди впав передніми ногами на землю».

«Гриця підвели вечорниці та бажання випити».

«Гетьманенко довго і нервово сміявся нерозбірливою мовою».

«Карпо мав роботящі руки, які при сварці перетворювалися у кулаки».

«Козак, щоб не заблукати в лісі, пересувався по деревах».

«Лист Тетяни Онєгін перечитував од корки до корки».

Надіслала Наталія ОНИЩЕНКО. Червоноармійське Березівського району Одеської області.

«Голова Оксани була заплетена у довгі коси».

«У собаки були голубі очі і рожеві щоки».

«Неподалік від нашого села був помнутий овес, там загорали свині».

«Тарас Бульба повільно встав і у такому ж темпі подивився на усіх козаків».

«Мері сподівалася на кохання, але у відповідь отримала муки».

«Коли я прийшла у школу 1 вересня, то вистроїлась біля нашого класу».

«Печорин же у цей час поїхав у поле провітрити думки».

«Коли Тарас Бульба побачив Остапа, у нього піднялися нерви».

«Герасим зайшов з Муму у маленький ресторанчик».

Надіслала Наталія ІВАНКІВ. м. Коломия Івано-Франківської області.

«На темному обличчі блукали її світло-блакитні очі».

«Чіпка на деякий час зумів забути вийти заміж за Галю і знову зробився гарним другом для друга дитинства Грицька».

«В центрі роману лежать позитивні герої».

«Повітря дуже змінилося, стало північно-західним, а не східним, як влітку».

«Засіяні озиминою поля і дерева».

«Мамині руки не можуть сидіти без діла».

«Микола Джеря був єдиний хлопець на селі, через те його й любили дівчата».

«З одного вікна виглядала перша половина города, а з другого — друга».

«Терпелиха з Наталкою колись усиновили Петра».

«На українську землю часто нападали татарські турки».

«Коли я закінчу школу, то буду любити її».

З колекції Андрія КОЦЮБИНСЬКОГО. м. Павлоград Дніпропетровської області.

"Собака – друг людини, а Герасим не став другом для Муму".

"Кайдаш сидів у білій сорочці з широкими рукавами і широкими штанами, які розвівались на вітрі, і з них було видно замазане тіло".

"Еней був парубок моторний..." Це говорить про те, що і в ті часи вже почав зароджуватися технічний прогрес. Від Енея і пішла епоха моторизації".

"На канікулах я з татом їздив у Крим, але Риму не бачив, а хотілося, бо туди мама поїхала на роботу".

"Руданський був ерудитованим поетом. Він знав скільки верстов до неба, чи далеко до Києва, почому дурні..."

"У нього були волошкові очі з такими ж віями".

"Якщо зайці чують навколишні звуки довгими вухами, то комарі – довгими дзьобами".

"Він підскакував, як риба на сковорідці, але невпинно біг уперед".

"Моя мама працювала дояркою, але колгоспи знищили і немає на фермі ні хвоста, щоб доїти".

Надіслав Іван ТОКАРЧУК. м. Камінь-Каширський Волинської області.

«Князю Олегу пророчили, що він помре від змії, котра виповзе із його черепа».

«В центрі міста росте парк, обсаджений нашими батьками».

«Літати на милицях непросто, але він навчився».

«Отелло розлютився й задушив Дездемону».

«На новорічній ялинці нас частували цукерками і хлопавками».

«По березі річки йшов Челкаш і через його порвані штани було видно його пролетарське походження».

«Богдан Хмельницький послав російському царю телеграму».

«Наташа Ростова була істинно російською натурою, дуже любила природу і часто ходила на двір».

«Наташа Ростова була зв’язана з народом червоною ниткою».

«Полковник танцював з дочкою мензурку».

«Старий князь Волконський не хотів шлюбу сина з Наташою Ростовою і дав йому рік умовно».

«Пушкін був чутливим у багатьох місцях...»

«Іго продовжувалося цілих 250 років на території СРСР».

Надіслав Ігор КОРЖ. с. Грунь Охтирського району Сумської області.

 – Наталка Полтавка закінчуєть щастям.

 – Скульптор вилив на пам’ятнику всі риси, які в нього були.

 – На гранітних плитах висічено фамілії, які полягли в боях.

 – Льотчики були одягнуті у штанях, рубахах, на ногах сапоги, погони і сумка.

 – Треба економити енергію, каналізацію і воду.

 – У давні часи на нас нападали татарські турки.

 – У Пузиря був тридцятилітній кожух.

 – Шевченко ввів українську літературу за межі країни.

 – Медведиця сиділа і щось голосно говорила по-звірячому.

 – Настала революція. Поділи царя і всі люди стали жити в нормальному пеклі.

 – Соломія зробила важливий крок у житті, коли вона побігла за Остапом.

 – Нашим людям потрібно втиснути в голову, щоб вони були добрі.

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.