Варвара ГРИНЬКО
УКРАЇНСЬКА
АЗБУКА
З букви А
Почнем, малята,
Нашу азбуку
Вивчати.
А
А яка ж та буква А?
Що нагадує вона?
Досить схожих є прикмет:
Мов шпаківня, мов намет,
Мов курінь, що на баштані,
Буква А здалася Тані.
Б
На паркан зіп'явсь гарбузик,
Наче хлопчик-карапузик.
Ще й з листочка капелюх—
Чи від сонця, чи від мух?
Закрутився вправо вус...
Буква Бе — зірвать боюсь!
B
На яблуні
Яблучок двоє,
Шепочуться і з листям
Обоє.
А дівча любується
І не рве.
А вони звисають
Літерою Ве.
Г
Буква Ге якраз така,
Наче шия в гусака.
Ге-ге-ге та га-га-га—
Буква Ге, як кочерга.
Д
Буква Де—
Неначе дім,
Височезний
Дах на нім.
Е
Песик з плющу
Не кудлатий.
Куцохвостик ліг поспати.
Витяг ноги,
Ліг погріться,
Наче буква Е -
Дивіться.
Є
Буква Є.
Яка ж вона?
Наче скибка
Кавуна,
Кавуна хлоп'я
Просило,
Двічі скибку
Надкусило.
З
На осоння
Змій повзе,
Вигнувсь він,
Як буква Зе.
Буква Зе —
Як цифра 3,
Хто не вивчив—
Повтори.
Ж
— Жу-жу-жу,
Жу-жу-жу,
Свою нірку
Стережу,—
Каже жук.
І стереже.
Він і сам —
Як буква Же,
И
Два стовпці, що стали
прямо,
До них третій— навскоси.
— Буква И,— сказала мама, -
Щоб вивчати з дітлахами,
В дитсадочок віднеси.
І
Буква і — неначе
свічка
З ясним вогником вгорі.
А погасне — чорний гнотик
Стане крапкою над і.
Ї
Їжак яблуками чистить
Гострі голочки свої.
Наколов він двоє яблук —
Йде казкова буква Ї.
Й
Буква Йот, неначе змій,
Що з паперу клею.
Ще й пілоточку малу
Я вчепив над нею.
Вітре, вітрику, повій—
Хай злітає буква-змій.
К
Буква Ка,
Буква Ка,
Ой, яка вона швидка!
Наче хлопчик,
Знявши руку,
Витинає гопака,
Л
Взяв хлопчик рушничок
Та й повісив на гачок.
До матусі повернувся,
Від здогадки усміхнувся:
Наче крила дав орел,
Цій летючій букві еЛ,
М
Дві сестрички невеличкі
Одягла нові спіднички,
Узялись міцніш за руки—
І гулять мерщій на луки.
Біжимо—не доженем,
Не сестричок— букву еМ.
Н
На зарубки вкладена
Планка-перекладина.
Перестрибують хлоп'ята.
Планку вище б підійняти!
Настрибалися за день—
Розібрали букву еН.
О
Буква О на сонце схожа,
І на бублик, й на обруч.
Мов кермо, я хочу взяти
Круглу букву обіруч.
П
У просторому дворі
Нам зробили школярі
Гойдалку-гойдалочку,
Гойдаємось до раночку.
Радість нашій дітворі—
Буква Пе стоїть в дворі.
Р
Равлик лізе на стеблинку,
Сам несе свою хатинку!
В нього ріжки коротенькі
І чутливі, мов антенки.
Налякався і завмер—
Схожим став на букву еР,
С
Буква еС
буква еС...
Усміхається Олесь:
Мов півбублика смачного.
І чому це він не весь?
Т
Тук-тук-тук,
ток-ток-ток
Вибиває молоток...
Ви ним цвяхи заб'єте—
Схожий він на букву „Те"
У
Букву У, Букву У
Я між гілками знайду.
І почую лунку У,
Як до поїзда прийду,
Бо кричить він:
„У-у-у!"
Ф
Буква еф взялася в боки—
Одягла мерщій вінок,
Лиш почує десь музики,
То найперша йде в танок.
Х
Плоскогубці
Розійшлися,
Розсміялись:
— Ха-ха-ха!—
Ці веселі
Плоскогубці
Схожі
З літерою Аа.
Ц
Із відра вода лилася
На колодязь помаленьку.
Замерзали на цямрині
Вряд бурульки-карамельки.
Мов мереживо, звисають.
Та—з гачком; на тій — кільце...
Є тут цифри і фігури,
Й кришталева буква Це.
Ч
Буква Че,
Немов стілець.
Догори лиш
Ніжки.
Навіть з цифрою
Чотири
Буква схожа
Трішки.
Ш
Каже братик
Тимошу:
Хочеш,
Букву напишу,
Колосочки три
Й межа,
Це для тебе
Буква Ша.
Щ
— Розкажіть про Букву
Ща!
— А вона така ж, Як Ша,
Тільки в неї, —
Каже Костик,—
Унизу
Праворуч хвостики
Ю
Букву Ю розпізнаю —
Братик показав.
Взяв і до цукерки
Бублик прив'язав.
Я
Стрічок дві,
Один вінок.
Буква Я
Іде в танок.
Ь
Як спицю бабуся
Вколола в клубочок,
На букву став схожий
М'який колобочок.
— Немов м'який знак,—
Усміхається Вітя,—
Погляньте,
В кінці він стоїть
В алфавіті.