Вірші про Україну

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Павло Чубинський

ПРАПОР

Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.

Олександр Олесь

НАШ ПРАПОР

Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,
Хоч минуть жнива.
Це знамено рідне —
Злото й синява.

Прапор наш, як літо,
В сонці майорить.
По долині — жито,
По горі — блакить.

Прапор наш — не битва,
Не рушничний дріб:
По горі молитва,
По долині — хліб.

Дмитро Павличко

ПІД РІДНИМ ПРАПОРОМ

Стань під прапор синьо-жовтий —
Стяг відважних прабатьків,
Доторкнися позолоти
Запорозьких козаків,

Доторкнися голубизни
Патріотів-вояків.
Стань під прапором Вітчизни
Серед гордих юнаків.

І засяє над тобою
Найдорожче із клейнод,
Шануватимеш з любов’ю
Рідну армію і флот,

Будеш гордим за чесноти
Героїчних прабатьків.
Стань під прапор синьо-жовтий
Запорозьких козаків.

ПРАПОР

Прапор — це державний символ
Він є в кожної держави;
Це для всіх — ознака сили,
Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє — небо, жовте — жито;
Прапор цей оберігаєм,
Він — святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже — народом,
Українським, в Україні.

Наталка Поклад

УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР

Вітер весняний на площах
Стяг український полоще,
В прапорі — просинь небесна,
Золото поля чудесне.

ГЕРБ

Наш герб — тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несемо
Ми людям.

Наталка Поклад

ТРИЗУБ

Наш герб — тризуб. У ньому сила
Отця небесного і сина.
Уважно придивись до нього —
На Духа схожий він Святого,
Що голубом злетів з небес
І у людських серцях воскрес.
Тризуб, немов сім’я єдина,
Де тато, мама і дитина
Живуть у мирі і любові
На Україні вольній, новій.

Віра Паронова

УКРАЇНІ

Горнусь до тебе, Україно,
Як син до матері, горнусь.
За тебе, рідна і єдина,
Щодня я Богові молюсь.
Щоби послав щасливу долю
Тобі - народу моєму,
Щоб освятив жадану волю,
Що дарував тепер йому.
Горнусь до тебе, Україно,
Щоб нас ніхто не роз'єднав.
Підставлю плечі, щоб калину
У лузі вітер не зламав.
У нас є лицарі й гетьмани,
Що за собою поведуть,
І вікові глибокі рани
На нашім тілі заживуть.
Молюсь за тебе, Україно,
І свої сили віддаю,
Щоб відродити із руїни
Наш дух і славу бойову.
Очистимо усі джерела,
Дніпро-Славутич оживе,
І заспіваєм: "Ще не вмерла
Вкраїна наша і не вмре!"
Микола Бакай

У РІДНОМУ КРАЇ

Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає, 
Лелеки здалека нам весни несуть. 
У рідному краї і небо безкрає, 
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині, 
Її підхопили поля і гаї. 
Її вечорами по всій Україні 
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами, 
І серцем вбираю, мов спраглий води. 
Без рідної мови, без пісні, 
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.
Микола Бакай

РІДНА ХАТА

Різні в світі є країни, 
Різні люди є у світі, 
Різні гори, полонини, 
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна, 
Найрідніша нам усім, 
То — прекрасна Україна, 
Нашого народу дім.
Там шумлять степи безкраї, 
Наче вміють говорити, 
Там ясніше сонце сяє, 
Там солодше пахнуть квіти.
Різні в світі є країни, 
Гарні є і є багаті, 
Та найкраще в Україні, 
Бо найкраще в рідній хаті.

Я — УКРАЇНКА

Я — українка! 
Горджуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
Я — українка! 
Живу в Україні, 
На вільній, єдиній 
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість: 
Ліси і садки. 
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні, 
І гори, й долини, 
Цвіт білосніжний 
У лузі калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я з України, 
Бо я — українка!
О. Василенко

ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ

Дівчина-калина 
В білому віночку 
Вийшла із хатини, 
Стала на горбочку.
А як заспівала 
Солов’їно-дзвінко — 
В лісі розстеляла 
Килими з барвінку.
Золотила ниву, 
Голубила небо, 
Дітвору щасливу 
Кликала до себе.
Кличе всіх щоднини 
До краси і згоди 
Пісня України, 
Що єдна народи.
М. Гринчук

ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ

Я йшов лугами навпростець, 
Де трави у коліно, 
Знайому пісню вітерець 
Співав про Україну.
Шуміли в ній бори, ліси 
І грали десь цимбали, 
Козацькі давні голоси, 
Мов з-під землі, лунали.
І моря чорного прибій 
В кайданнім передзвоні 
Я чув у пісні вітровій 
У себе біля скроні.
Ловив я звуки на льоту 
В повітрі голубому 
І вивчив пісеньку оту 
Дорогою додому.
І поки йшов я поміж трав 
По молодому листу,
З верби сопілку змайстрував 
Зелену, голосисту.
Тоді вдихнув пісенний звук 
У дудочку вербову, 
Озвався гай, озвався луг 
На ту правдиву мову.
Шуміли в ній бори, ліси 
І грали десь цимбали... 
Уже й пташині голоси 
Ту пісню підіймали.
Затихнув я, бо йшов здаля. 
Дай, думаю, спочину... 
Аж чую — вся моя земля 
Співа про Україну.

Петро Засенко

Україна,
Рідний край,
Поле, річка,
Синій гай.
Любо стежкою іти — 
Тут живемо я і ти!

ЦЕ МОЯ УКРАЇНА

Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
Анатолій Камінчук

УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК

Зробила я віночок 
Із квітів та стрічок, 
Піду в нім танцювати 
Веселий гопачок.
Віночок український 
У райдужній красі. 
У нього в нашій школі 
Закохані усі.
Хоч квіти паперові, 
Та їхні кольори 
Дарують гарний настрій 
Всій нашій дітворі.
Я лагідно торкаю 
Цю ніжність і красу. 
Свою веселу вдачу 
До кожного несу.
Володимир Кленц

МАЛИЙ ШПАЧОК

Малий шпачок із вирію летить.
Його весна покликала додому.
Він на крилі несе дзвінку блакить
І забува про холод і про втому.
Над ним пливуть то хмари, то зірки.
Під ним усе тумани і тумани…
Цей шлях його далекий нелегкий,
Але шпачку малому сили стане.
Бо він летить до рідної землі,
І ця земля йому найкраща в світі,
Бо і такій пташиночці малій
Ясніше сонце в ріднім краї світить.
Оксана Кротюк

МІЙ КРАЙ

Україна — край мій рідний 
Від Кавказу по Карпати, 
І веселий, і свобідний, 
І великий, і багатий.
Де є в світі кращі ріки, 
Як Дністер, Дніпро-Славута? 
Хто покине їх навіки, 
Тому в серці вічна смута.
Де є в світі кращі гори,
Де таке повітря свіже?
Де шумлять так гарно бори
І хвилює спіле збіжжя?
Де ясніше сонце світить,
Де гарніше зорі сяють?
Де ж солодше пахнуть квіти —
Як у нашім любім краї!
Роман Купчинський

ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ

— Як ти любиш Україну, 
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну 
Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого 
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога 
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дужа, 
Щоб була багата. 
Я люблю її так дуже, 
Як маму і тата.
Олесь Лупій

ПІСНЯ

Живи, Україно, живи для краси, 
Для сили, для правди, для волі!.. 
Шуми, Україно, як рідні ліси, 
Як вітер в широкому полі.
До суду тебе не скують ланцюги, 
І руки не скрутять ворожі: 
Стоять твої вірні сини навкруги 
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях 
І жити, і вмерти з тобою, 
І прапори рідні в кривавих боях 
Ніколи не вкрити ганьбою!
Олександр Олесь

УКРАЇНА МОЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ

Україна моя починається 
Там, де туга моя кінчається, 
Край дороги, як пісня чаїна, 
Починається Україна.
Україна моя починається 
Там, де палуба грізно хитається, 
Там, де в клекотах Чорного моря, 
Б’є панцерник у царство горя.
Україна моя починається 
Там, де панство навіки кінчається, 
Де смереки у вільних Карпатах, 
Як ракети, стоять на чатах.
Україна моя починається 
Там, де доля моя усміхається, 
І, як небо, як даль солов’їна, 
Не кінчається Україна.
Петро Осадчук

З ТОБОЮ

Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить — 
Дніпро до моря лине, —
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Петро Осадчук

КРАЇНА МОЯ — УКРАЇНА

Мої нескінченні дороги 
Сплелися, мов доля моя, 
Я знову вернув до порога, 
Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно, 
Ще пращурів пам’ять жива, 
Знайома тут кожна стежина, 
І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно, 
Злітає, як птах у блакить, 
А мова твоя солов’їна 
У кожній оселі звучить.
Піду у садочок вишневий, 
Послухаю спів солов’я, 
Там ранок зустріну рожевий, 
Тобі я вклонюся, земля.
Ф. Пантов

ЖУРАВЛИК

З далекого краю,
З далеких світів
Журавлик на крилах
Додому летів,
Минав океани,
Ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани:
— Чия це земля,
Чиї це долини,
Чиї це луги,
Чию це калину
Гойдають вітри!
Впізнав батьківщину:
— Моя це земля,
Моє тут гніздечко
І мова моя.
Леся Пилип’юк

ПРО НАШУ УКРАЇНУ

Ми дуже любим весь наш край, 
І любим Україну, 
Її лани, зелений гай, 
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні —
Змагається він з нами!
Марія Познанська

НАШ РІДНИЙ КРАЙ

Щоб довелося мандрувати — 
Піти по рідній всій землі:
У кожне місто завітати,
У кожнім побувать селі, —
То навіть би за сотню років
Цього б не встигли ми зробить:
Простори в нас такі широкі,
А міст і сіл — що не злічить!
Марія Познанська

 

УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК

У віночку нашім 
Різнобарвні квіти — 
Символ України 
І дарунок літа. 
Тож усім на нього 
Подивитись любо: 
Гілочку зелену 
Узяли у дуба, 
Квіточку любистку, 
Щоб усіх любили, 
У барвінку листя, 
Аби довго жили. 
Чорнобривців квіти, 
Щоб чорніли брови, 
Кетяги калини — 
Для краси й любові.
У вінок вплітають 
Колосочки жита, 
Щоб могли багато 
І в достатку жити. 
А в червонім маку, 
Що цвіте у полі, 
Кров людей, пролита 
У боях за волю. 
Є ще різні квіти 
В нашім ріднім краї, 
Їх веселе літо 
У вінок вплітає.
Людмила Савчук

НАША СЛАВНА УКРАЇНА

Наша славна Україна, 
Наше щастя і наш рай, 
Чи на світі є країна 
Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години 
Ми для неї живемо. 
На Вкраїні й для Вкраїни 
Будем жити й помремо.
Володимир Самійленко

МАТИ-УКРАЇНО!

Перше наше слово з нами повсякчас, 
Мати-Україно, ти одна у нас! 
Ниви і діброви, і садів окрас — 
Рідна мати Батьківщино, 
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх, 
І дзвенить дитячий безтурботний сміх. 
Нам зоріє доля світла і ясна. 
Рідна мати Батьківщино, 
Ти ж у нас одна!
Микола Сингаївський

РІДНЕ

Україна — рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
Я. Скидан

УКРАЇНА

Дужче і дужче кругом 
Пісня гримить солов’я. 
Гори мовчать над Дніпром 
Це — Україна моя.
В небі шумлять літаки, 
Коні залізні — в полях.
Гордим розливом ріки 
Цвіт весняний по садах.
Світлі ідуть матері, 
Зір їх красою сія. 
Сонце і пісня вгорі, 
Це — Україна моя.
Володимир Сосюра

Добридень тобі, Україно моя!

Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля — 
Добридень тобі, Україно моя!
Павло Тичина

МОЯ УКРАЇНА

На росах, на водах,
На всіх переходах
Курличеш мені в журавлиних ключах,
Моя Україно,
Родима країно,
Ясні небеса в материнських очах.
Я чую твій голос,
Пшеничний твій колос
У душу мені засіває зерно.
Моя Україно,
Колиско-калино,
Пізнати тебе мені щастя дано.
З тобою розлука —
Гірка моя мука,
Печаль журавля без гнізда в чужині.
Моя Україно,
Білявко-хатино,
З твойого вікна світить доля мені.
Михайло Ткач

НЕ ЗАБУДЬ!

Ще малий, але ж сміливець —
Сам біжить у гай...
Ти, мій хлопче, українець —
Те запам’ятай.
Ще мала, а по барвінок
Вже ходила в гай...
Ти, дівчатко, українка — 
Тож не забувай.
Вирина стежина рідна 
З теплої трави... 
Мати наша — Україна, 
Не забудьте ви.
Віктор Терен

МАЛЕНЬКА ВКРАЇНОЧКА

А я дівчинка маленька, 
Україна — моя ненька... 
Край Карпатський — батько мій — 
Любий серцю, дорогий.
В мене стрічка у косичці, 
Файні квіти на спідничці,
З гір водичка у відерці, 
А Вкраїнонька у серці.
Через річку, через поле 
Я піду по стежці в гори 
І смерічці заспіваю, 
Як я землю цю кохаю.
Хай почує спів мій пташка 
І замріяна ромашка, 
І усі карпатські села, 
Бо щаслива я й весела.
І. Тучак

УКРАЇНІ

Україно,
Ти — сонце весняне,
моя рідна, моя золота...
Твої древні задумані храми,
старовинні чудесні міста —
ніби в казці, де час зупинився,
щоб усе, що було, пригадати:
тихі співи і танці вогнисті,
щебетання в садку біля хати,
і тумани, і роси краплисті,
і героїв славетних життя, —
і мале босоноге дитя,
що біжить радо з піснею в поле
і сміється, хоч ніженьки коле!..
Ярина Черняк

Я ДИТИНА УКРАЇНСЬКА

Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці — то є назва
Славного роду.
Україна — то край славний,
Аж по Чорне Море,
Україна — то лан пишний
І степи і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнські
Вчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по-вкраїнські
Господа молити.
За свій рідний край і нарід
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя і долю!
Юрко Шкрумеляк

ДОБРИЙ ДЕНЬ, МАТУСЮ УКРАЇНО 
(Пісня)
Слова і музика: Наталії Рубальської.

Добрий день, матусю Україно!
Сходить сонце радості й добра.
Україно, я твоя дититна,
Крапелька великого Дніпра.
Приспів:
Україно моя, золоті твої поля,
Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.
Яблуневі сади і смерекові ліси,
Ніжна пісня солов’я — рідна матінка Земля.
Не дивись, що я така маленька,
Час мине — я швидко підросту
І усю любов свого серденька
Я тобі в дарунок принесу.
Приспів:
Україно моя, золоті твої поля,
Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.
Яблуневі сади і смерекові ліси,
Ніжна пісня солов’я — рідна матінка Земля.