Ганна ЧУБАЧ
АЛФАВІТНІ УСМІШКИ

А
— Алло! Алло!
— А вам кого?
— А мені покличте Зою!
— А немає тут такої!
— А ви хто? Алло! Алло!
Але в трубці вже гуло.

Б
— Бу-бу-бу... — Борис читає.
— Батько Борю поправляє:
— Букву "Б" читай як треба,
— Бо вона втече від тебе!
— Боря каже: — Так і буде!
— Більше вчить її не буду!

В
Вітя — світла голова,
Вітя вчить нові слова.
Ви йому не заважайте.
Ви без нього погуляйте.
Він, як буде вільний час,
Вийде гратися до вас.

Гг Ґґ
Галасливі горді гуси
Ґелґотіли до Ганнусі.
Ганнусенька, хоч маленька,
Годувала їх гарненько,
Гнала прутиком легенько:
— Гел! Гел! Гел! Мої маленькі!

Д
Думав дядько Никодим:
"Де це взявся в домі дим?"
Думав дядько: "Що робити,
Двері, вікна відчинити?"
Доки думав Никодим,
Десь подівся з дому дим.

Е
— Ей, малий, іди сюди!
— Електрику проведи!
— Е-е! — малий зітхає сумно. —
— Електрика б'ється струмом.
— Ей, малий, ну, чесне слово,
— Електрика — іграшкова!

Є
Є не каже, що немає.
Є завжди мене чекає.
— Є, — кажу, — мене нема!
— Є сміється: — А дарма!
— Є таке-от з усіма:
Є й тоді, коли нема.

Ж
Жив жучок між бур'янами.
Жив без тата і без мами.
Жив і жив, і не тужив —
Жовтим листям ворушив.
Жаба квакнула: — Попався! —
Жук завмер, бо ж налякався.

З
Зіна в зарості пішла.
Зіна зайчика знайшла.
Заховала у корзинку.
Зверху кинула хустинку.
Зайчик хитрий був, як лис:
З-під хустинки втік у ліс.

И
И — ця літера цікава!
Зліва дивиться направо.
— Ич! — дивується сама,
— Я У Дружбі з усіма,
— Гарно мовлюсь, голос маю,
— Але слів не починаю!

І
Індик в миску воду лив.
Індик шию довго мив.
Індичатко помагало —
Індика за хвіст тримало.
І гусак почав сваритись:
— Індики, а годі митись!

Ї
їжачок і їжачиха
Їли знайдені горіхи.
Їжачок радів:
— Доспіли! їжачиха мовчки їла.
— їли, їли, недоїли —
Їжачаткам залишили.
 

Й
Йоржик з йоржиком дружив
Йому ласти він купив.
Йоржики сміялися.
Йоржики раділи.
Йоржики ті ласти
Й разу не наділи.
 
К
Котик котику хвалився:
— Коло мене кущ вродився!
— Котик з котиком жартує,
— Котик з котика кепкує:
— Коло тебе вродить хата,
— Коли будеш довго спати!

Л
Лис Микита в лісі жив.
Лис Микита ліс любив.
Лиш прокинеться він рано —
Ліс шумить йому гілками.
Лише сонечко зійде,
Лісом лис Микита йде.

М
Мило, шило й молоток
Ми поставили в куток.
Мило, шило там ще є.
Молоток в дворі щось б'є.
Мудро хвалиться куток:
— Молодець мій молоток!

Н
Непосида не сидить.
Не уміє щось робить.
Не уміє він навчатись.
Не уміє з нами гратись.
Непокірний має норов.
Нам за нього просто сором!

О
Оленя одне блукало.
Оленя когось шукало.
Оля Олю запитала:
— От кого воно шукало? —
— Оля Олі каже прямо:
— Оленя шукало маму!

П
Прийшов Петрик до Петрика.
Просить дати вареника.
Петрик Петрика любив —
Пиріжками пригостив.
Прийшов Петрик від Петрика,
Просить в мами вареника.

Р
Рік у рік біля воріт
Риє нірку чорний кріт.
Рік у рік скриплять ворота:
— Рив би ти собі навпроти!
— Рипи-скрипи, не рипіть!
— Риє там, де хоче рить!

С
Сіло сонце на сосну,
Сонно мовило: — Засну! —
Сосни сонечко гойдали.
Сосни сонечко благали:
— Сонце, сонечко, не треба!
— Стане темно нам без тебе!

Т
Темнота! Темнота!
Три тривоги у кота:
Треба мишку ізловити,
Треба лапки гарно мити,
Треба тихо вуркотати —
Темноти не налякати.

У
У долині жив удав.
Удавав, що все він знав.
Удавав, що все умів.
У траві хвостом вертів.
У ріку лише дивився —
Удавав, що вже умився.

Ф
Фіолетові заграви
Фарбували в лузі трави.
Фіолетовий фломастер
Фарбувати також майстер.
Фіолетові фіалки
Фарбувала нам Наталка.

Х
Хлопчики на вулиці
Ховрашком любуються.
— Хі, хі, хі! Ха, ха, ха!
— Хвіст відпав у ховраха!
— Ховрашок був хитруватий
— Хвіст сховав під білу вату.

Ц
Цілий день і цілу ніч
Цвіркуни кричать на піч.
— Цвіркунчики, цвіркуни,
— Цей ваш крик чому сумний?
— Це тому, що дні холодні,
— Це тому, що ми голодні!

Ч
Чорно, чорно уночі.
Чорні очі у сичів.
Чорні очі, чорні крила.
Чорна ніч усе накрила.
Через чорних тих сичів
Чорно, чорно уночі!

Ш
Шепче вітер: — Ша, ша, ша!
Шубку білочка знайшла! —
Шелестить трава похила:
— Шубку білочка купила! —
— Шепчеш ти, і вірю я:
Шубка в білочки — своя.

Щ
— Щиглику, щиглику,
— Що мені робити,
— Щоби річку перейти,
— Щоби не втопитись? —
— Щиглик весело співає:
— Ще не знаю! Ще не знаю!

Ю
— Юро, Юро, до роботи! —
— Юра — ложкою до рота.
— Юро, Юро, як це так?
— Юра каже: — Маю смак! —
— Юру всі сусіди знають,
— "Юшкоїдом" прозивають,

Я
Яблуко до яблука —
Яблук уже двоє.
Як додати ще одне
Яблук буде троє.
Як я поділюся, 
Ясочко, з тобою?

Ь
Я — не шість!
Я — м'який знак.
Це повинен знати всяк.
Я — не літера нoва.
Я пом'якшую слова.
А у слові "Олівець" —
Забігаю аж в Кінець.