СВІТЛЕ СВЯТО ВЕЛИКОДНЯ
Матеріали для проведення виховного заходу

Мета.
Розширити знання учнів про святкування Великодніх свят. Розкрити зміст свят. Вербна неділя. Чистий четвер. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу.
Свято проводиться в класі, прикрашеному вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска.
Діти одягнені в національні українські костюми.

Ведуча.
Україна - країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.

Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

Ведуча.
Хто ти, хлопчику маленький?

Учень.
Син я України-неньки
Й тою назвою горджуся!

Ведуча.
А по чім тебе пізнаю?

Учень.
По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духа й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.

ПІСНЯ НА ДОБРО

Муз. І.Карабиця
Сл. Ю.Рибчинського

1. Гей на видноколі
Клени і тополі,
Там вишнева ніч згора.
Там в прозорій тиші
Квітень вірші пише.
Травень на сопілці гра.
Там дитинства весни,
Райдуг перевесла,
Там початок всіх шляхів.
Там мене співати
Вчила рідна мати,
Бути щедрим батько вчив.

Приспів:
Яблунева, солов'їна
В моїм серці Україна,
В моїм серці сонячний Дніпро.
Щира, світла, промениста,
Хай усіх єднає пісня,
Хай лунає людям на добро! (Двічі)

2. Гей на видноколі -
Ранки ясночолі,
Гори, ріки і поля.
Роки там ясніють,
Там сади рясніють,
Там співа моя земля.
Я дарую людям,
Щирим, добрим людям
В радісний,
щасливий день
Зорі України, квіти України,
Буйний сад її пісень.

Приспів:

Ведуча.
В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.
Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа

Учень.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.

Учень.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить,
Христос воскрес!

Учень.
Воістину воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми:

Всі разом.
Христос воскрес!

Ведуча.
До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами (його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.

СЦЕНКА

Вістунець.
Не я б'ю, верба б'є.
Через тиждень - Великдень.
Будь здорова, як вода,
Багата, як земля,А красива, як весна.

Дівчинка.
Хто ти?

Вістунець.
Я весняний Вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята, до Великодня.

Дівчинка.
А чого мене б'єш?

Вістунець.
Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день - Вербна неділя. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи. Тож і ти не зволікай, бо:
Жарт б'є, не я б'ю -
За тиждень - Великдень!
(Легенько вдарити вербичкою).

КОТИКИ ВЕРБОВІ

Муз. В.Рановського
Сл. Н. Бідик

1. Люлі, люлі, люлі... Вітер сповиває.
Люлі, люлі, люлі... Котиків гойдає.

Приспів:

Вітерець співає - котики муркочуть,
Шорсткою м'якою носики лоскочуть.

2. Котики вербові, тихі та пухнасті,
Уквітчали віття кущиків гіллястих.

Приспів.

3. Легіт колисає в гойдалці вербовій,
Котикам сіреньким надихає спокій.

Приспів.

4. Люлі, люлі, люлї... Вітерець гойдає,
Котиків сіреньких любо присипає.
Приспів.

5. Сплять собі, принишкли й вушка поскладали.
Добре в верболозі їх заколисали.

Ведучий.
Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутися один одному і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.
У християн існував такий звичай: у Чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі. От і ми із вами вмиємося.

(Вмочується гілка верби у тарілку з водою і бризкається на дітей).

Водичка, водичка, вмий дитяче личко,
Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,
Щоб кусався зубок та сміявся роток!
У п'ятницю чи суботу пекли паску, - великий випечений хліб, який символізує вічність людського життя.

СЦЕНКА

Мати.
Улянко, неси тазики, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Лесику, не сиди на печі, по паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди. І швиденько віника подай.

(Лесик зліз із печі, приніс віника, а Уляна поставила тазики).

Мати (обмахує віником всі кути хати).
Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, геть з моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.

(Звертається до дітей). Ходіть, діти, пасочки виробляти. (Виробляють, а мати садить їх у піч). Господи, поможи!

Ведуча.
За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. (Мати виймає паски з печі).

Улянка.
Моя рум'яніша!

Лесик.
Зате моя з сиром!

Мати.
Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися на славу - і пухкі, і рум'яні.

Діти (разом).
Дай, мамо, покуштувати.

Мати.
Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

Улянка.
Ох і гарна! Ох і гарна!
Пасочка рум'яна.
Ох, духмяна, ох духмяна
Пасочка рум'яна.

Лесик.
Тішиться маленька паска,
Тішусь і я,
Що утримаю в руках її я,
Що вона моя!

Ведуча.
Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце - це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку - у вигляді променів, воду - у вигляді хвиль.

ПИСАНКА

Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.

Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І. малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала -
Зіпсувала п'ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: "Молодець!"

Я цю писанку напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.

Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою
Писанкою сяє.

Катерина Перелісна

ПИСАНКИ

Муз. В.Таловирі
Сл. С.Жупанина

Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.

Очі мами світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій - півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.

А на третій писанці - зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці.
На четвертій - олені та сарни,
А на п'ятій - рушничок прегарний.

Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Дивиться і тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.

Ведуча.
Крашанки розфарбовували у різні кольори.

1-й учень.
Червоний - радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір -

2-й учень.
Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві - урожай.

3-й учень.
Блакитний.- символ неба, простору, вітру, здоров'я.

4-й учень.
Зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

5-й учень.
Чорний - символ землі, й родючості

Ведуча.
Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

6-й учень.
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

7-й учень.
Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.

8-й учень.
Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня - льон.

Ведуча.
В ніч перед Паскою намагалися не Спати. Світло горіло цілу ніч. А в церкві відбувається святкова служба.

У давнину вважали, що на Великдень має грати сонце а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці; щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.

Улянка
(з квіткою на голові)
Всі готуються у хаті.
Я вже йду на двір.
Зелень свята задивилась
У синій простір.

Лесик.
Ой, сестричко малесенька,
Яка ж бо ти гарнесенька!
За косою барвіночки,
Ще й біленькі рученьки.

Улянка.
На святу неділеньку зібралися.
Будем паску святкувати,
Весну красну звеличати.

ВЕСНА

Молдавська народна пісня

Вже прийшла весна в красі,
Прокидаються ліси.

Приспів:
Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля,
Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля.

Жайворонка ллється спів,
Джміль мохнатий загудів.

Приспів:

Сонце гріє залюбки,
По ріллі снують граки.

Приспів:

Знов до нас прийшла весна
І весела, і ясна.

Приспів:

Ведуча.
На Великдень у церкву збирались всі: і старі, і малі. (Задзвеніли дзвони). Чуєте, як радісно дзвони грають? Вони нам сповіщають: Христос воскрес! Воістину воскрес!

МІНІ-ВИСТАВА

Дівчинка.
Христос воскрес!
Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим.
Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий
На хресті Христа розп'яв.

Вже три дні, як він, син Божий,
За всіх нас терпів, страждав.
Підем, діти, підем живо,
На могилі приплакнем...

Але що там? Що за диво?
Гріб увесь горить вогнем...
Гляньте, діти, гріб порожній!
Хтось там камінь відвалив!

Ангел.
Се вчинив Господь Всеможний!
Він воскрес!

Діти.
О, диво з див!

Ангел.
Не лякайтесь! Приступайте!

Я посланник із небес!

Дівчинка.
То є Ангел з неба, діти!

Ангел.
Так, я ангел. Христое аосдес!

Діти.
О! Воістину воскрес. Той, що був і є з небес!

Ангел.
Чудо се добро віщує:
Правда в світі запанує!

Всі.
Всіх нас нині звеселяє
Диво з див святе, чудесне!
Вже нас горе не здодае,
Наша доля ще воскресне!.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Христос воскрес! Радійте, люди,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте гіллячко і квіти,
Кладіть на. Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють дати
І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, нум співати...
Христос воскрес!
Христос воскрес!

Леонід Глібов

Ведуча.
Дуже загальний і улюблений у нашого народу звичай благословення на Великдень їжі й печива.

ВЕРЕДУЄ ПИШНА ПАСКА
(Ґагілка-пісня)

Вередує пишна паска:
Гей, посуньтеся, будь ласка,
Заграйте мені нині маршу,
Бо я паска тут найстарша.

Раптом, що се? Рідна нене,
Порося, та ще й печене,
Скочило, на рівні ноги,
Гей, вступайтесь із дороги.

Аж тут хрін із бородою,
Вже готовтеся до бою,
Маю гичку, як корону,
Зараз вас усіх захроню,

Обізвались крашаночки,
Крашаночки невеличкі,
Хоч хвалитись нині гріх,
Ми найкращі з вас усіх.

Надійшло до всіх кропило,
Накропило, насварило,
Мир хай буде всім сьогодні
Бо то свята Великодні.

Ведуча.
Поздоровляти зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! При цьому обмінюються писанками і крашанками. Повернувшись додому із свяченим, вся сім'я тричі промовляла

Мати, батько.
Свята паска у хату.

Дочка, син.
Вся нечисть із хати.

Мати.
Перед тим, як сісти за стіл, потрібно вмитись. Іди, Улянко.

(У череп 'яну миску кладе три червоні крашанки, наливає холодну воду. Першою вмивалась дівчина, потім хлопець, мати і батько. За кожним разом воду міняли. Крашанки залишались ті самі).

Батько.
Візьми, Улянко, щоб красива була.

Ведуча.
Із свяченими стравами батько обходив тричі стіл, після чого ділив крашанку і паску на стільки частин, скільки членів родини, роздавав кожному.

Батько.
Дай, Боже, і на той рік дочекатись світлого празника у щасті й здоров'ї.

Ведуча.
Після того, як поснідали свяченим, виходили на вулицю і співали гаївки.

"Ще не вмерла Україна" (гаївка)

Ведуча.
Жодне Великоднє свято не обходилось без ігор.

Гра "Навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком своєї крашанки. Потім б'є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто, виграв.

Гра "У котка".

З похилого місця з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера.

Хто частіше попадає, той більше виграє.

Гра в знахідку.

Кладуть кілька шапок, під одну з них - крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає - програв.

В такі ігри грали переважно хлопчики, а зараз пограють дівчатка у гру "Подоляночка".

Ведуча.
У великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, христосувались, обмінювалися писанками. Цей день називався волочильним. Ще є одна назва понеділка - це "обливний", бо в цей день за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою, а дівчата дарують їм крашанки.

СЦЕНКА

Дмитро (ллє воду на Ганнусю).
Будь здорова, як вода, весела, як весна.

Ганнуся.
Обережно, Дмитре, віночок новий, квітки замочиш.

Петро.
А ти на коси, Дмитро, на коси, щоб гарно росли. (Підносить глечик над головою Ганнусі. Вона втікає).

Ганнуся (стріпує воду з кіс).
То тебе помити треба. Бачиш, який малий, ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив.

Оля (підбирає глечик).
Давайте, дівчата, поллємо Петра, щоб добре ріс.

Дівчата підбігають до Петра. Одні тримають його, інші ллють на нього воду.

Петро.
Досить, дівчата, а то до неба виросту.

Оксана (ллє на Петра воду 3 рази).
Один дощ, другий дощ, третій Дощ!

Петро.
Досить з мене одного. Бр-р-р!

Оксана.
Три краще. Знаєш, як старі люди казали: "Як підуть весною три дощі добрі, то наповнять 3 роки голодні".

Петро.
На урожай то добре. А для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Ой, дівчата, жалю у вас немає. Я ж на ваші сорочки води не лив. Тільки на коси. А ви мене з ніг, чи то з голови до ніг облили.

Маруся.
Здоровий будеш. А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить.

А ВЖЕ КРАСНЕ СОНЕЧКО

Муз. П.Позицького
Сл. О.Олеся

А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Ясно щире золото
Розлило, розлило.

На вулиці струмені
Воркотять, воркотять,
Журавлі курликають
Та летять, та летять.

Засиніли проліски
У ліску, у ліску.
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.

Ой сонечко-батечку,
Догоди, догоди!
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди!

Ведуча. Ось так проходив "обливний" понеділок. Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура.

А зараз надамо слово нашому бібліотекарю. Вона ознайомить вас з літературою, яка допоможе дізнатися більше про це свято.

Розповідь бібліотекаря.

Ведуча. Нехай якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання: "Христос воскрес!", відповісти: "Воістину воскрес!" На згадку про свято діти підготували подарунки.

ПІСНЯ

Скільки б не співали,
А кінчати час.
Кращі побажання
Ви прийміть від нас.
І в вас, і в нас
Хай буде гаразд,
Щоб ви і ми
Щасливі були!

Т.М. Даниленко, вчитель
м. Хорол, Полтавська обл.

Звичай
(Перелік запитань і відповідей)

Запитання.

1. Як за християнським звичаєм слід вітатися на Великдень і як відповідати на вітання? До якого часу звичай велить саме так вітатися?

2. Яку додаткову назву має в народі Великодний понеділок і який ви знаєте давній звичай серед молоді, що пояснює цю назву?

3. Яку споруду за давнім звичаєм установлюють на майданах до Великодня. Який ви знаєте звичай серед молоді, що пов'язаний з цією спорудою?

4. Куди за звичаєм годиться кидати перші шкаралупи свячених яєць? Яке ви знаєте повір'я, пов'язане зцим давнім звичаєм?

5. Який за звичаєм громадський захід має проводити молодь на третій день Великодня?

6. Як додатково називають четвер перед Великоднем? і чим він найбільш прикметний: що в цей день годиться робити на побутовому рівні?

7. Як називається Неділя, в котру освячуються гілки шанованого в Україні дерева? Який ви знаєте звичай, пов'язаний з цими освяченими гілками? В якому пастушому обряді використовуються ці гілки?

8. Які ви знаєте звичаї пошанування померлих родичів у період Великодних свят?

9. Яку форму повинна мати паска за звичаєм? Коли її випікають і коли дозволяється їсти?

10. Які ви знаєте звичаєві забави з крашанками в період Великодних свят?

11. Які ви знаєте звичаї взаємин між рідними й близькими в період Великодних свят?

12. Які змагання проводяться за звичаєм в період Великодних свят?

Відповіді.

1.За християнським звичаєм на Великдень, вітаючись, слід казати: "Христос воскрес!", а відповідати: "Воістину воскрес!". Близькі, рідні, вітаючись, цілуються христосаються). Так вітаються до свята Вознесіння.

2. Великодний понеділок в народі ще називамть "обливаним". Цього дня хлопці і дівчата мають іти раненько до криниці й там обливають одне одного водою. Часом навіть кидають у річку.

3. До Великодня за давнім звичаєм на майданах установлюють великі гойдалки. На цій гойдалці обов'язково мають погойдатися хлопець і дівчина, що зустрічаються. Чим вище розгойдаються, тим краще очистяться від гріха.

4. Перші шкаралупи свячених яєць давній звичай велить кидати на воду. За повір'ям, ці шкаралупи допливуть за три з половиною тижні в блаженну країну Рахманів і там дізнаються, що настав Великдень.

5. На третій день Великодня молодь за давнім звичаєм має збирати ватажків громади. Хлопці обирають "заводія" або "отамана" парубоцької громади, а дівчата - "отаманшу".

6. Четвер перед Великоднем додатково називають Чистим, Страстним, Великим. Ще цей день називають Навським або Мертвецьким Великоднем. Цього дня устають до схід Сонця: купають дітей, миються, перевдягаються, перемивають посуд, вичищають стайні й кошари, закінчують всі ремонтні й очисні роботи (побілка, прання тощо).

7. Неділя ця називається Вербною або Шутковою. Освяченими гілками верби, за давнім звичаєм, годиться вдаряти одне одного - це на здоров'я. При цьому приказують: "Не я б'ю, верба б'є". Гілками свяченої верби проводять перший вигін худоби на пасовисько.

8. За давнім звичаєм в Чистий четвер дпя покійників готують мивниці, залишають на ніч чисті рушники і їжу.
Після Великодня - прибирають могили покійників, качають по могилі яєчка, роблять безпосередньо на цвинтарях в день Проводів поминальні обіди.

9. Паска повинна бути кругла і висока. Випікають паски в п'ятницю або суботу перед Великоднем. А їсти іі можна тільки після освячення, що за звичаєм має проводитися рано вранці в неділю.

10. В період Великодних свят грають у "битки", перекачують яєчка з гори, роблять ("міньки", "схованки").

11. В період Великодних свят рідні ходять в гості одне до одного і обмінюються писанками, крашанками та пасками. Одружені діти з онуками відвідують своїх батьків - везуть "калач" до дідуся.

12. В період Великодних свят хлопці змагаються в силі та спритності: боротьба, кулачні бої, кидання палиці, піднімання гирі і т. ін. Дівчата змагаються у співі: хто краще виведе пісню-веснянку, таночок.