***

— Наша вчителька не вміє ні писати, ні розмовляти, ні вірші читати... — каже син матері.
— Звідки ти знаєш?
— Кожний урок вона вмикає нам різні технічні засоби, і вони все роблять за неї.

***

— Тато, тебе викликають до школи, — каже Петрик батьку.
— Чого це?
— Та... за малюнки.
— Невже ти так погано малюєш?
— Та ні, не за те, що погано, а за те, що малюю я на партах.

***

— Тату, сьогодні чудовий день чи ні?
— Чому ти питаєш про це кожного ранку?
— Наша вчителька сказала, що в один чудовий день вона від мене з'їде з глузду.

***

— Вітаю тебе, тату! Ти найщасливіший із батьків у нашому класі.
— Ну і чим ти мене потішиш?
— Всім батькам треба буде тратити гроші на нові
книжки, а тобі — ні! Я залишився на другий рік!

***

— Мамо, у нас така гарна вчителька! Я її так люблю!
— Я рада це чути, — відповіла мати
— Ось чому я залишаюсь в цьому класі на другий
рік.

***

— Тату, — сказав Джимі, — я маю для тебе повідомлення: завтра вранці в школі відбудуться маленькі батьківські збори учнів, батьків та вчителів.
— Що ти маєш на увазі, коли кажеш «маленькі збори»?
— Це тільки ти, я та класний керівник.

***

Юрко прийшов зі школи. Мати каже йому:
— Ну, давай, синку, щоденник. Подивимося, що там у тебе.
— Я не можу сьогодні його дати.
— Чому?!
— Аптека була закрита
— А до чого тут аптека?
— Як це «до чого»? Таня сказала, що сьогодні мій щоденник можна показувати тільки разом із валер'янкою.

***

— Що ви сьогодні робили в школі? — питає бабуся.
— У нас була хімія, і вчитель пояснював нам властивості вибухової речовини.
— Це цікаво... А що ви будете робити в школі завтра?
— В школі? В якій школі, бабусю?!

***

Хлопчик повернувся зі школи додому. Подивилась мати, а нова шапка порвата та вся у багнюці.
— Що це?
— Та... Це хлопці.
— Що «хлопці»?
— Скинули з мене шапку, та почали грати нею у футбол.
— А ти де був?
— На воротах стояв.

***

— Скільки чоловік у твоєму класі? — питає сестра у брата.
— Тридцять один разом із вчителькою
— Тобто без вчительки буде тридцять.
— Ні, без вчительки в класі нікого не буде.

***

Мати питає Костю:
— Що ти сьогодні отримав в школі? Покажи-но щоденник.
— Я краще татові покажу.
— А чому тільки татові?
— Він офіцер, у нього нерви міцні.

***

— Матусю, як ти вважаєш, чи можна після першого ж побачення з хлопчиком дозволяти йому списувати контрольну роботу?

***

Бабуся допомагає онуку зібратися до школи і помічає, що у нього брудні руки.
— Чому ти не помив руки? Червоніти ж будеш, коли в школі будуть перевіряти.
— Не буду, — прсміхнувся онук, — Сьогодні я черговий санітар. Сам буду перевіряти.

***

— І тобі не соромно бути останнім серед двадцяти шести учнів?
— Могло бути і гірше.
— Куди ж гірше?
— В класі раніше було тридцять два учні.

***

— Васю, вимий руки. Як ти ідеш до школи з такими брудними руками?!
— Та це не обов'язково.
— Як це не «обов'язково»?
— А я в школі ніколи не піднімаю руки.

***