Танк і катюша

Малий Юрко пояснює своєму дружку:
— Одне дуло — це танк, а дві дулі — це катюша.

І медалі...

Мама запитує у тата:
— Де ордер на квартиру?
Маленький Юрасик і собі додає:
— І медалі на квартиру?

А як прізвище?

Привели Оксанку вперше в дитячий садок. А там кілька звіряток і птахів у клітках.
— Як звать цю пташку? — зупинилась дівчинка перед однією з кліток.
— Канарейка, — каже вихователька.
— А як її прізвище? — поцікавилась дитина.

Яка вийде

Чотирирічна Таня насипала в каструльку піску, налила води й розмішує.

— Що ти робиш, Таню? — запитала бабуся.
— Кашу варю.
— Гречану чи пшоняну?
— Яка вийде, — каже Таня.

Прадівчинка

Іринці чотири рочки:
— Ти мій прадідусь. Значить, я твоя прадівчинка.

Розкриє таємницю

— Якщо чемно поводитимешся, — говорить старша сестра Катрусі, — я покажу тобі, де зберігається малинове варення.

Далеко-далеко

Ніна, три рочки (в дитячому садочку):

— Ольго Дмитрівно, ви знаєте, де ми живемо?
— Ні.
— Далеко-далеко, за стовпом і за рівчачком...

Що ж ти за мама?

Василько прийшов додому з синяками на колінах.

— Я так і знала! — вигукнула мама. — Знову, як вихор, носився під час перерви!
— Яка ж ти вредна, мамо, — сказав Василько. — Знала, що так буде, і нічого не сказала!

Не брала

— Мамо, я не брала з буфета цукерки, — каже Надійка. — Та їх там і не було.
— А як ти знаєш?
— Знаю. Звідти виліз голодний тарган зі сльозами на очах.

Хитра монета

Петрик кидає монету:

— Юрко, якщо решка, ідемо на мультики, якщо орел — за морозивом, якщо на ребро — на уроки.

Знає

Батько сердито повчає сина:

— Хіба ж так можна? Ти весь замазюканий, немов порося. До речі, ти знаєш, що таке порося?
— Знаю. Це дитя кабана.

Читала бабуся казку

Бабуся приїхала з села в місто. Читає маленькій Оленці казочку про Івасика-Телесика: «Розпалила Баба Яга піч і наказала Івасику на лопату сідати...»
— Бабусю, а що таке лопата? — запитала внучка.
— Ось поїдемо в село, я тобі покажу лопату, — промовила бабуся.
Дівчинка на якусь хвильку задумалась і запитала з подивом:
— А ти що, теж колись Бабою Ягою служила?

Не моя

— Ромо, то не твоя сестричка в пісочку грається? — запитала жінка.
— Ні! — відповів хлопчик. — Ця з косами, а моя — лиса.

Дуже умна мама

Маленька Ганнуся хвалиться сусідам:
— Мій татко розумний, а мама дуже умна.

Навіщо з’їла?

Маленька дівчинка підходить до вагітної жінки і питає:

— А що в тебе у животику?
— Дитинка, — відповіла вона.
— А ти що, її не любила? — здивувалася дитина.
— Люблю.
— Навіщо ж ти її з’їла?

Заміни не буде!

Чотирирічна Марійка бешкетує: бігає по квартирі, викрикує, що є сили тупає по підлозі...
Мама:
— Доведеться тебе, доню, замінити на кращу.
— Не вийде, — впевнено говорить мала.
— А чому?
— А тому, що ніхто тобі, мамо, за неслухняну не віддасть слухняну.