ТАЛАНТ ДРІМАЄ

Учитель: Ваш син на уроках постійно заспаний.
Батько: Все можливо. То в ньому талант дрімає.
 

ЩО ДАЛЬШЕ

- Що від нас дальше, Місяць чи Індія? - запитав учитель на уроці географії.
- Індія! - відповів не задумуючись Івась.
- А чому?
- Бо Місяць ми бачимо, а Індію - ні!

РОЗДІЛИВ

На уроці математики учитель запитав Мирона:
- Скажи, як розділити сім груш між вісьмома товаришами?
- Найкраще зварити компот.
 

"НАДОКУЧЛИВА"

- Мамочко, як називається станція, яку ми щойно проїхали?
- Не знаю, доню. Не докучай мені, бачиш, я читаю.
- Шкода, що не знаєш. Наш маленький Івась якраз там зійшов з поїзда.

ПРО ВСЯК ВИПАДОК

Івась лягає спати і кладе під подушку вилку.
- Сину, - питає мама, - а навіщо це тобі?
- Вчора мені приснилися вареники, а я не мав чим їх їсти. Тож так голодний і прокинувся.
- Ну що, наївся вареників? - сміється зранку мати.
- Ех! - зітхає Івась. - Цього разу мені приснився борщ, та такий смачний. Тепер, як буду лягати спати, покладу під подушку ложку, вилку і ножа, про всяк випадок.
 

ЩЕ МАЛИЙ

- Хлопче, ти чому не працюєш?
- Я ще малий.
- А чому на тобі такі короткі штани?
- Бо це ж не мої, а батькові.
 

ПО ЩИРОСТІ

Батько дає старшому синові медяника та й каже:
- На, Васильку, поділися з Петриком по щирості.
- А як це – по щирості? - питає Василько.
- А так, синку, - каже батько, - як переламаєш медяника, то дасиш більшу частину Петрикові, а собі лишиш меншу.
Оце й буде по-щирості.
- То дайте Петрикові медяника, хай він ділить по-щирості! - каже хитрий Василько.
 

ОЦЕ: УЧИТЕЛЬ

- Мамо, наш учитель ніколи не бачив коней.
- Як це так?
- Сьогодні в школі було малювання. Я намалював коня, а учитель підійшов і запитав:
- Що це таке?
 

ЧУДО МЕДИЦИНИ

- Лікарю, після того як ви мені знімете гіпс з поламаної руки, я зможу грати на скрипці?
- Хлопчику, не журися! Ти не тільки чудово гратимеш, ти станеш знаменитим скрипалем.
- То ви робите справжні чуда! Адже я взагалі не вмію грати.
 

СЛУХНЯНА ДОНЯ

- Доню, навіщо ж ти усі цукерки з'їла сьогодні? - запитала мама, зазирнувши до порожньої коробки.
- Мамусю, ти ж сама мене вчила не залишати на завтра те, що можна зробити сьогодні.

***