Сторінка-веселинка - 47
***
- Я тебе караю, бо люблю, синку, - каже батько.
- Знаю, тату. Але так багато любові я не заслужив.
***
Приходить хлопчик зі школи і каже своїм батькам:
- Не знаю, чим ви так сподобалися нашій учительці, та вона знову хоче
вас бачити.
***
- Синку, ходімо до зоопарку, я покажу тобі мавп, наших
близьких родичів.
- Тату, ви жартуєте. Якби вони були нашими близькими родичами, то
давно працювали б у вашій фірмі.
***
- Ну як, донечко, питає батько, - ти добре провела день?
- Ні, - відповіла дівчинка.- Я цілий день слухалась маму.
***
Учителька говорить Сергійкові:
- Скажи речення з прийменником "на".
- Кінь заліз на дерево, - відповідає хлопчик.
- Навіщо? - дивується вчителька. - Щоб був прийменник "на".
***
- Навіщо нам біла густа шуба? - питає біле ведмежа свого
тата.
- Щоб ми не мерзли і нас не помітили на снігу тюлені. - Навіщо нам
такі сильні лапи?
- Щоб із ворогами боротися.
- А навіщо нам це все, якщо ми живемо в зоопарку?
***
Сидить жовтий папуга на дереві, їсть жовтий банан і
розмірковує:
- Білі ведмеді тому білі, що їдять білі гриби, а бурі - тому, що їдять
буряки...
- Андрійку, - каже сусідка, - ви вчора так гарно всі танцювали.
- Ми не танцювали, то дідусь перекинув вулик.
***
Муха повзає по дзеркалу. Мамо, - каже Оленка, - а муха
збирається на дискотеку, бач, як крутиться перед дзеркалом.
***
Чимчикує заєць галявою, аж бачить - на землі вовк лежить.
Заєць лагідним голосом питає:
- Що, вовчику, відпочиваєш?
- Та ні, лапа в капкан потрапила.
- У-у-у, розлігся тут, страховисько сіре!
***
Михайликів батько приніс із риболовлі живу щуку. Рибина
часто і широко роззявляла рот.
- Мамо! - покликав Михайлик. - Поклади щуку спати, бо вона вже позіхає.
***
Учитель запитує Миколу:
- Якого роду слово "хлопчик"?
- Хлопчачого, - відповів той.
***
Усього два роги
- Скільки років цій корові? - запитує в бабусі її міський
онук.
- Два роки.
- А як ти дізналася?
- Та по рогах...
- Ой! А я спочатку й не звернув уваги, що в неї всього два роги...
***