Одна дорога

Повернувся Андрійко додому із школи і розповідає:
- Мене Дмитрик додому не пускає, б'ється.
Тато вислухав і радить:
- Ти, синку, минай його десятою дорогою.
- Але ж дорога лише одна.

Ростуть... дрова

Вчителька:
- Розкажи нам про лісову рослинність.
Учень:
- У лісі ростуть дерева, кущі, дрова...

Не знав

Вчителька соромить учня:
- Сьогодні мені, Дмитрику, так соромно було дивитися на тебе у трамваї.
- Чому?
- Старенька бабуся стояла біля тебе, а ти сидів і не поступився їй місцем.
- Галино Петрівно, а звідки ж я знав, що ви дивитесь?

Хворі меблі

- Не розумію, такі старі меблі, уже їх міль поїла, а ви так дорого за них хочете.
- Які старі? Яка міль?
- Так ви ж самі написали в оголошенні: "Продаються меблі у зв'язку з хворобою..."

Та ні!

- Петрику, чому не був у школі?
- Учора мене вкусив собака.
- Мабуть, скажений?
- Та ні! Став би я скаженого смикати за хвоста!

Не наполягає

Вчитель — до учня:
— Яку форму має Земля?
— Круглу.
— А ти можеш це довести?
— Не знаю. Нехай буде квадратна, я не наполягаю.

Разом в нікуди

— Тату, ти куди? — запитує син батька, який одягається.
— Та нікуди.
— Ну то й я з тобою.

Люб’язність

Біля 11-ї вечора, відчинивши двері, батько бачить, що його дочка стоїть на порозі разом з молодиком, й похмуро каже:
— У нашому домі ми гасимо світло рівно об 11-й годині вечора.
— Дякую, — відповідає юнак, — це дуже люб’язно з вашого боку.

Раніше, ніж у сусідів

П’ятирічний хлопчик пропонує мамі:
— Закричімо «з Новим роком!», коли на годиннику буде пів на дванадцяту.
— А це ж для чого?
— Нехай сусіди думають, що до нас Новий рік прийшов раніше.

Класний сон

— Ти бачив сон про мавпочок і бегемотів?
— Ні, не бачив.
— Подивися. Класний сон!