Упізнав

— Дочко, там на вулиці на тебе чекає твій хлопець.
— Тату, а чому ти думаєш, що він мій?
— А тому, що на ньому мої краватка і запонки.

Виручила

— Як ся маєте? — нав’язує дівчині бесіду молодий хлопець.
— Дякую, добре.
— А як ся має ваша мама?
— Дякую, добре.
— А як ся мають ваші брат і сестра?
— Дякую, добре.
Хлопець не знає, що далі казати. Тоді дівчина виручає:
— Я маю ще діда і бабу.

Який вплив — такі й результати

Батько, дивлячись у щоденник сина-школяра, сумно хитає головою. Хлопчик співчутливо запитує:
— В чому тут, на твою думку, причина — спадковість чи поганий вплив вулиці?

Історія з історією

— Чому це в тебе з історії «трійка»? — дорікає дідусь внукові. — Ось коли я вчився, то у мене з історії були одні «п’ятірки».
— Порівняв! — зауважує онук, — тоді ж історія була набагато коротшою.

Молитва доньки

Маленька дівчинка незмінно закінчує свою вечірню молитву словами:
— А ще, любий Боже, пошли хоч трішечки одягу тим бідним голим дівчатам у журналі, який постійно читає татусь.

Географія не знадобиться

Учитель — батькові:
— Ваш син дуже слабкий у географії.
— Пусте. З нашими доходами вона йому не знадобиться.

Сподобалося

Батько до п’ятирічного синочка, який щойно з мамою повернувся з курорту.
— Ну і як, сподобалося тобі в санаторії?
— Навіть дуже!
— А що саме?
— Цукерки, які мамі приносили щовечора дяді.

А у нас...

Розмовляють діти:
— Ти знаєш, — каже дівчинка, — нас дома п’ятеро дітей і кожен має свій срібний столовий прибор.
— А у нас, — хвалиться хлопчик, — восьмеро братів і сестер і кожний має свого власного тата.

«Двійка» за «класну» роботу

Новий «русскій» дивиться в шкільний зошит сина:
— Щось я не доганяю. Конкретно ж написано: «Класна робота», а стоїть чомусь «двійка»...

Нема потреби

Священик на сповіді запитує хлопчика:
— Чи ти читаєш молитву перед їдою?
— Ні. Моя мама добре готує.