Прислів'я, приказки та народні прикмети про пори року

Весна

Весна — наші батько й мати.

Весна кличе в поле.

Весна красна квітками, а осінь — пирогами.

Весна ледачого не любить.

Весняний день рік годує.  

Весняне сонце як дівчини серце.

Високо і швидко пливуть у небі хмари — на гарну погоду.

Грак прилетів — через місяць зійде сніг.

Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.

До першого грому земля не розмерзається.

Довгі бурульки — на тривалу весну.

Зійшов у березні сніжок — берися за плужок.

Коли квітень з водою, то травень з травою.

Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.

Ластівки низько літають — дощ обіцяють.

Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

На теплого Олекси (З0 березня) щука лід хвостом розбиває.

Пізня весна не обдурить.

Побачив шпака у дворі — знай: весна на порі.

Ранні ластівки — щасливий рік.

Сині хмари — на тепло.

Сій вчасно — вродить рясно.

Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май буде

Травнева роса краща вівса.

Травневий дощ все одно, що з грибами борщ.

У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.

Уночі тріщить, а вдень плющить.

Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.

Хоч річка і невеличка, а береги ламає.

Чайка сіда на воду — чекай доброї погоди.

Як почав орать, то в сопілку не грать.

Як терен квітнем забіліє — селянин ячмінь сіє.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Якщо птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерев — на холодне літо.

Якщо у березні вода не тече, у квітні трава не росте.

Яр-весна — наш отець і мати: хто не посіє — не буде збирати.