ВІРШІ НАШОГО ДИТИНСТВА

Василь ДІДЕНКО

Не було для Василя більшої радості, як тоді, коли батько брав його малого в поле і садовив поруч з собою за штурвал комбайна. Власне, він і народився в містечку Гуляйполе на Запоріжжі в сім'ї механізатора. Тож змалку призвичаївся до праці: возив кіньми снопи, зерно, цеглу, допомагав матері проривати буряки, разом з однолітками садив дерева. А коли став студентом Київського університету імені Т. Шевченка, у складі молодіжних загонів виїздив на цілину. В ті роки видав першу книжку поезії «Зацвітай, калино» (1957).
Він — автор кількох поетичних збірок, текстів багатьох пісень, зокрема, популярної пісні «На долині туман». Його вірші для дітей живописні, ліричні, імпонують малим читачам простотою (якій не властива спрощеність!) і виразною мелодійністю, самі просяться на музику. Діти їх охоче декламують, легко запам'ятовують і співають.

Василь ЛАТАНСЬКИЙ, с. Пруди в Криму

Василь ДІДЕНКО

КОЛИ ТЕПЛО ВЕРТАЄТЬСЯ

Тієї, що у березні,
Нема на річці криженьки.
Кульбабки жовті в березі
Росою миють ніженьки.

Весна дзвенить, весна гуля,
Вкриває листям пагілля.
Весна зими не слухає,
Прозорим вітром дмухає.

І я з свого веселичка
Не хочу гнать метелика.
Хвилину-другу вистою
Над річечкою чистою.

Метелик — наче квіточка.
Він — ранній вісник літечка.
Нехай йому літається,
Коли тепло вертається.

КРАЙ ГОРОДУ ВИШНІ БІЛІ

Край городу вишні білі
Наробили заметілі —
Розметали пелюстки.
Понад луки, понад поле
Поспішають бистрі бджоли
Мед збирати залюбки.

Я беру тоненьку гілку.
А вона: — Пусти, Васильку, —
Так почулося мені, —
Не ламай мойого цвіту:
Скоро-скоро бути літу —
Вродять вишеньки смачні.

СТЕПОВИЧКА

Промайнула темна нічка,
Зорі зсипала за тин...
І Ганнуся-степовичка
Поспішає до машин.
А з машинами — на поле:
До комбайна, до пшениць,
Де видзвонюють навколо
Голоси веселих птиць.

Де вода така солодка
У холоднім джерелі.
Де і колос, і волотка
Пахнуть соками землі.

І Ганнуся: — Здрастуй, чебрик!
Гарно вмієш ти цвісти. —
Зачерпне води у цебрик —
Татусеві віднести.

Хоч вона ще невеличка,
Та, мов ластівка, прудка, —
Загоріла степовичка,
Комбайнерова дочка.

ВУДКАРІ

У затінку над річкою,
Де сокори старі,
Хвилюються-бентежаться
Хлоп'ята-вудкарі.

То візьмуть в руки вудлища,
То випустять із рук.
— У мене щука клюнула!
— А в мене коропчук!

Говорять — не вгамуються,
І кожен риби жде.
— А може, як закинемо,
Сомище попаде?!

НА ДОЛИНІ ТУМАН
Пісня

На долинi туман,
На долинi туман упав.
Мак червоний в росi,
Мак червоний в росi скупав.

По стежинi дiвча,
По стежинi дiвча iшло.
Тепле лiто в очах,
Тепле лiто в очах цвiло.

На долинi туман,
На долинi туман упав.
Бiлi нiжки в росi,
Бiлi нiжки в росi скупав.

Понад гору дiвча,
Понад гору дiвча iшло,
Мак червоний в село,
Мак червоний в село несло.

За дiвчам тим i я,
За дiвчам тим i я ступав,
Бо в долинi туман,
Бо в долинi туман розтав.

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.