ВИГУКИ, ЯКИМИ ВІДГАНЯЛИ Й ПІДЗИВАЛИ СВІЙСЬКУ ХУДОБУ, ПТИЦЮ ТА ДИКИХ ТВАРИН НА КУБАНІ

Гей! — гнати велику рогату худобу — корів, биків (не в ярмі)
••

Гей-гай! — гнати череду в.р.х., щоб швидше йшла на пашу або додому
••

Тпруч! Тпручи’! Тпручки’! (тпру — вібрація губ) — одганяти телят
••

Цоб! — на биків (волів) у ярмі, щоб завертали направо
Цабе’! — те ж саме наліво
Цоб-цабе’! — те ж саме, щоб рушали з місця або швидше йшли (прямо)
••

Ший!— команда волові наставити голову у ярмо
••

Кася’! — відганяти коней та лошат незагнузданих. вільних або путаних
Но! Вйо! — поганяти коней загнузданих
Тпру! (вібрація губ) — спиняти коней і вільних, і загнузданих
Др-р-р! — те ж саме
••

Гиря’! — гнати кіз, овець
••

Бирь-бирь! — підзивати овець
••

Чуч! Чучу’! — відганяти свиней
••

Паця’! — відганяти поросят
Паць-паць! — підгукувать поросят
••

Трусь-трусь! — підзивати й заспокоювати кролів (трусів)
••

Кшь-шь! Киш! Киша’! — відганяти курей
•••
Тук-тук-тук! — звати курей
•••
Ту’коньки-ту’коньки! — звати курчат
•••
Ку’рі-ку’рі! — звати курей
••

Гиля’! — гнати гусей і качок
•••
Гулі-гулі! — звати гусей
Гусі-гусі! — також
•••
Утя’! — одганяти качок
•••
Кача’! — одганяти качку
••

Кура’! — одганяти індиків
•••
Індя, індя! — звати індиків
••

Струсь-струсь! — скликати страусів
•••
Струся’! — одганяти страусів
••

Цібе’! — одганяти собак
•••
Цібе’, бода’й би ти здох! Чий ві’н?! — одганяти чужого собаку
•••
Ціка’! Цька! — одганяти собаку. але раніше, мабуть так нацьковували
•••
Кусі’! — нацьковувать собаку на когось або на тварин
•••
На клац! — команда собаці піймати на льоту харч або щось інше
•••
Куть-ку’тю! — підзивати цуценят або малих собак
•••
Кутю’к, кутю’к! — заспокоювати й гратися з цуценям
••

Тпрусь! (вібрація губ) — гнати котів
Кс-с-с! — звати котів
Киць-ки’цю! — також
Ки’ця. ки’ця! — заспокоювати, гратися та жаліти котів
••

Гай! Гай-гай! — лякати гав (ворон), галок, сорок, граків, сойок, шулік та інших великих диких птахів
••

Гудь! — лякати Вовка

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.