Катерина Вишинська
ЩОБ ЖИЛО ДОБРО В ОСЕЛЯХ
Вірші та пісні
Художник - Олена Роща

Для дітей дошкільного віку

Київ
Видавництво імені Олени Теліги
2005

ЩОБ ЖИЛО ДОБРО В ОСЕЛЯХ

Я для вас пишу, що знаю,
З ким спілкуюсь, що співаю,
Що побачила й почула,
Все пишу, щоб не забула.

Є цікавого багато
Для сестрички і для брата,
Навіть татку чи матусі,
Дідусеві чи бабусі.

Я пишу, а ви читайте,
Потім іншим передайте,
Щоб жило добро в оселях,
У містах й квітучих селах.

Знаю, ви хороші дітки,
Виростайте і радійте,
Я люблю вас дуже-дуже,
Ви — мої найкращі друзі!

Буде весело чи важко,
Напишіть мені, будь ласка,
Вам я зичу в кожнім слові
І здоров’я, і любові.

Із щирим вітанням

СНІГОВИЦЯ

З неба падали сніжинки
На дороги і хатинки,
Ліс також у біле вбрався,
Біла шуба стала в зайця.

Сніговиця заховала
Все під білі покривала.
Ой! Залишаться сьогодні
Звірі й пташечки голодні.

Годівнички хутко люди
Порозвішували всюди.
Й насипали в годівнички
Хліба, каші та пшенички.

І звірятам у лісочок
Завезли сінця візочок.
Будуть раді звірі й люди,
Хай добра усім прибуде!

4.02.2002 р.

ДО ЧОГО Ж ГАРНО!

Ой, і снігу привалило,
Все довкола забілило,
На шибках малюнки різні
Малював морозець грізний.

Ось бабуся вийшла з хати
І несе в руках лопату.
Щоб зручніш було ходити —
Треба стежечки зробити.

За бабусею малята
Також вийшли погуляти.
У дворі вчинили гамір,
Ой, зима! До чого ж гарно!

Так раділи завірюсі,
Підбігали до бабусі,
Сніговик вони ліпили,
Поки вистачило сили.

Каже бабця: «Годі, дітки,
Обтрусіть швиденько ніжки,
Бо пора іти до хати,
Сонце хоче спать лягати».

12.02.2002 р.

КЛИЧЕ ЦІПУ ТІТОНЬКА

Ой, які курчатка жваві,
І чорненькі, і жовтаві,
Сюди-туди пробігають,
Потихеньку підростають.

Приспів:
— Ціпа, ціпа, ціпонька, —
Кличе ціпу тітонька. —
Ціп, ціп, ціп, ціп, ціп, ціп,
Я несу смачний обід.

Ви, малесенькі клубочки,
Не ходіть ніде без квочки,
Квочка-мама, квочка-ненька
Обігріє вас швиденько.

Приспів.

14.07.2002 р.

ЦІЦІРІ

Малесеньке курчатко
Бродило по дворі,
Знайшло воно зернятко,
Сказало: «Ціцірі».

Приспів:
Це курчатко Ціцірі
Сподобалось дітворі.
Ціцірі, ой Ціціріка!
Стережися: десь шуліка!

Той хліба дасть, той сиру,
Той ласощі із рук.
Курчатко дуже мирно
Клює ось так: тук, тук.

Приспів.

Мазунчиком зростає
Курчатко молоде,
Усі його вже знають,
Гукають: «Де ти, де?»

Приспів.
30.07.2002 р.

СУВОРА КИЦЯ

Ходить киця по кімнатах,
Ніби котиться клубок,
Зовні гарна та пухната,
Ще й біленька, мов сніжок.

На Настусю поглядає
І нявчить їй раз по раз.
Зна, що Настя підкладає
Їй то сиру, то ковбас.

Настя кицю дуже хоче
Взять на ручки, пригорнуть.
Киця вусами лоскоче,
Прагне лапкою вшкрябнуть.

Ой ти, кицю, люба кицю!
Ну чому ти в нас така?
Коли будеш так свариться,
Не залишу молока.

19.09.1992 р.

ЗАПИТАЛА В КИЦІ НАТА

Запитала в киці Ната:
— Ти чому така пухната?
Шуба в тебе — просто диво,
В ній і тепло, і красиво!

Бачу в тебе довгі вуса,
Можна, я до них торкнуся?
Ой! Якби ти знала, кицько,
Як вони лоскочуть личко!

Загадкові в тебе лапки,
Бо для кігтів там є хатки,
На подушечках м’якеньких
Ходиш ніжно і тихенько.

Ну а хвіст! Який чудовий!
Так мені він до вподоби!
Ним ти граєшся й гордишся,
Найлюбіша в світі киця!

25.02.2004 р.

ПІВНИК

Ох, і півень голосистий
В нас гуляє у дворі,
В нього пір’ячко барвисте,
Гребінь — жар на голові.

Приспів:
«Кукуріку, кукуріку» на весь край,
Золотистий півнику, заспівай,
Хай тебе почує вітер,
Джерельце задзюркотить,
День несе багато світла,
Прокидайся той, хто спить.

Курочок наш півень кличе,
Як надибає зерно,
Піднесе свій гребінь вище, —
«Сам не з’їв, для вас воно».

Приспів.

15.05.2002 р.

КАЧЕНЯТА

Каченята всі в рядочок
Йшли купатися в ставочок.
Ох, як люблять ці пернаті
У водичці попірнати.

Приспів:
— Кря-кря-кря, кря-кря-кря, —
Так ця птиця розмовля.
— Кря-кря, кря-кря-кря, —
Покотилася луна.

Надали їм допомогу,
Щоб не збилися з дороги,
Пастушок ішов за ними
І тримав в руках лозину.

Приспів.

Ви купайтеся, будь ласка,
Наловіть для себе ряски
І гиля-гиля до хати,
Йдіть додому ночувати.

Приспів.
17.06.2002 р.

ЖАБКА КВА-КВА-КВЕТІ

Якось жабка Ква-ква-кветі
Заблудилась в очереті.
— Ква-ква-ква, ой ква-ква-ква, —
Тут кругом така моква.

Ква-ква-кветі в цім озерці
Стало хороше на серці.
— Ква-скре-скре, ой ква-скре-скре, —
Жабуриння в нім рясне.

Рано-вранці чи під вечір
Лине голос Ква-ква-кветі.
— Ква-кум-кум, ой ква-кум-кум, —
Не тривожить жабку шум.

12.09.2002 р.

МОЇ НІЖКИ

Ой, мої маленькі ніжки,
Постарались, бачу, трішки.

Приспів:
Мої ніжки туп-туп-туп,
Тупотіли туп-туп-туп.

Від порога через хату
Дріботіли так багато.

Приспів.

Дріботіли, дріботіли
І спочити захотіли.

Приспів.

2002 р.

Мамо, мамочко, матусю

Мамо, мамочко, матусю,
Я до тебе притулюся,
Ти візьмеш мене за личко,
Глянеш в очі близько-близько.

Поцілуєш в щічку й носик,
Доторкнешся до волосся,
Буду я в таку хвилину
Найщасливіша дитина.

Я нап’юсь твоєї ласки,
Забреду в цікаву казку
І спокійно ляжу спати,
Щоб міцне здоров’я мати.

Гарна, добра, щира ненько,
Ти одна така рідненька,
Як же хороше з тобою,
Будь завжди-завжди зі мною!

1.04. 2002 р.

ЛЯЛЕЧКА

Любий татко в подарунок
Вранці дав мені пакунок.
Ох, і як же я зраділа,
Як пакуночок відкрила.

Приспів:
Є у мене лялечка,
Чарівна паняночка,
Лялечка, лялечка,
Справжня тобі кралечка.

Подивіться, дуже файна
Моя лялечка кохана,
Дуже дякую за ляльку,
Мій хороший, добрий татку.

Приспів.

4.03.2002 р.

ДВА ДУБОЧКИ

Тато й мама у гайочку
Посадили два дубочки.
Я також допомагала,
Із відерця поливала.

Це така важлива праця —
Посадити деревцята.
Треба руки мати вмілі,
Щоб дуби зазеленіли.

Будуть раді пташенята
На гіллячках щебетати,
Перехожий під дубочком
Відпочине в холодочку.

Непомітно сплинуть роки,
Ці дуби зростуть високі,
З ними буду я зростати, —
Так сказали мама й тато.

28.01.2003 р.

ЯГІДКИ

В саду біля городини
Зривала я смородину.

Приспів:
Ягідки гарненькі,
Ягідки кругленькі,
Ягідки корисні, запашні.

На гілочках під листячком
Висіли мов намистечко.

Приспів.

Вони в долоні котяться,
Посмакувати просяться.

Приспів.

29.07.2001 р.

СУНИЦІ

Рано-вранці по росиці
Я збирати йду суниці,
До землиці нахиляюсь,
Скрізь очима придивляюсь.

Ой і хитрі ці суниці,
Поховалися в травиці,
Солоденькі, червоненькі,
Назбирати б вас хоч жменьку.

Сиптесь, ягідки, в долоні
і для мами, і для доні,
Для сестриці, і для брата,
В лісі вас тут є багато.

Вже над лісом сонце встало,
І роса з травиці спала,
Я несу кошіль до хати
Всю родину частувати.

18.06.2003 р.

ПОСЛУХАЛА

— Наталочко, Наталочко! —
Гукає мама з ґаночка. —
Подай мені водиченьки
Із нашої криниченьки.

Наталочка послухала,
Дала водиці в кухлику.
І мама дуже ввічливо
Подякувала дівчинці.

8.08.2002 р.

НАСТУСИНА БІДА

Так далеко від бабусі
Мешка дівчинка Настуся.
Час прийшов її провідать,
Та немає чим доїхать.

— Ви, дорослі дяді й тьоті,
Поміркуйте на роботі,
Як мені, маленькій Насті,
Завітать до бабці в гості.

Бабця дивиться з порога,
Чи не їде їй підмога.
У білесенькій торбинці
Береже для нас гостинці.

Підросту я кілька років,
Бо зі мною ще морока,
І відразу розберуся,
Чом втира сльозу бабуся.

20.01.1994 р.

МАМИНА ЛІЧИЛКА

В мене мама дуже мила,
Десять яблучок купила,
Принесла їх всі додому,
Розділила по одному —
Ярославці та Дашуні,
І Оленці, і Настуні.
З’їли яблучка до крихти
Володимир та наш Дмитрик.
Пригостила і сусідку,
І її ще діток двійко.
Мама всіх почастувала,
Ось і яблучок не стало.
Ну, а де ж десяте діли?
А те яблучко я з’їла.

16.10.2002 р.

ПЕРЕПЛУТАВ

Настя кізоньці веселій
Принесла водиці,
Їй на плечі сів метелик,
Враз стуливши крильця.

Нишком очі вбік скосила
Й здивувалась дуже:
— Ой, який же ти красивий,
Перелітний друже.

Настя — дівчинка гарненька,
В бантиках голівка,
Тож на неї й сів метелик,
Думав, що то квітка.

9.03. 1994 р.

ОСІННІ ХОЛОДИ

Вранці мама каже Ромці:
— Віє вітер за віконцем,
Одягайся тепло, синку,
Хай не мерзне в тебе спинка.

В черевичках і панчішках
Буде завжди тепло ніжкам.
Треба й шапку одягнути,
Дме вітрець надворі лютий.

Хмари вже закрили сонце,
Бо настала осінь, Ромцю.
Маму Ромчик поважає,
Все вона на світі знає.

15.10.2002 р.

БАБУСЯ Й АНГЕЛІНА

Раз бабуся й Ангеліна
Забрели в осінній ліс.
В лісі справжня хуртовина —
Скрізь літає жовтий лист.

Раптом бачать — два грибочки
Заховались за пеньок,
Яблук на свою сорочку
Наштрикнув десь їжачок.

Оголили стан дерева,
Все готове до зими.
Тут так гарно — сонце, небо,
Вся природа, птиці й ми.

2000 р.

М’ЯЧИК

Ой, оцей кругленький м’ячик
Від Настусі знову втік,
Пострибав неначе зайчик,
Хоч немає в нього ніг.

9.03.1994 р.

МЧИТЬСЯ ПОТЯГ ВІД СТОЛИЦІ

Мчиться потяг від столиці
По великій залізниці.
Ох і важко, і натужно
Гуркотять вагони дружно.

— Стук-стук-стук, стук-стук-стук, —
Чують люди перестук.
Машиніст дає свисток.
Ту-ту-ту! Вперед, дружок.

Час минув, і всі вагони
Підкотили до перону,
Із вагонів вийшли люди —
Хай їх день щасливим буде!

7.08.2002 р.

ПІСНІ

ЗИМОВИЙ ТАНЕЦЬ

Вітерець до нас ще зранку
Гнав по небу білу хмарку.
Ось на землю із хмаринки
Полетіли враз сніжинки.

Приспів:
Дякуємо хмарці
За зимові танці.
А вітрець-пустунець —
Також гарний молодець.

І малесенькі сніжинки
Пух складали для перинки.
Під веселу сніговицю
Білий сон землі присниться.

Приспів.
12.02.2002 р.

ГОПАЧОК

Хоч я зовсім невеличка,
В мене гарна є спідничка,
І сорочка, і віночок,
Ще й червоний поясочок.

Гоп-гоп, гопака,
Ось я дівчинка яка!
Веселенький гопачок
Вибивай, мій каблучок!

Ми старалися не марно —
Ой вбрання! До чого ж гарне!
В українській вишиванці
Закружляю легко в танці.

Гоп-гоп, гопачок
Вибивай, мій каблучок!
Серед вас тут є дружок,
Що запросить на танок?

Є тут хлопець! Ще й козак,
Танцювать також мастак!
Ну, музико, добре грай,
Нас у танці звеселяй!

(Іде танок.)

12.05.2002 р.

ЧЕРЕПАХА

Знаю я одну невдаху —
Невеличку черепаху.
Ой невдаха, ой невдаха,
Дивна черепаха.

Де спішить — туди не встигне,
Що поставить — перекине.
Ну яка ж бо це невдаха —
Наша черепаха!

Панцер є у черепашки,
І його носити важко.
А можливо, і не важко,
Люба черепашко?

Черепашка любить спокій
І живе багато років.
Ось така у нас невдаха —
Добра черепаха.

2002 р.

ТРИ ВЕДМЕДІ

Раз сподобалися Феді
У звіринці три ведмеді.
Перший — грає на баяні,
Другий — б’є на барабані,
Третій, як музик зачує, —
Гопака усе танцює:
То присяде, то підскочить,
А то шубою тріпоче;
То приляже на лопатки,
Вверх підніме босі п’ятки.
Тільки музика скінчилась,
Три ведмеді поклонились.
Глядачі за це мистецтво
У долоні щиро плещуть.
От ведмеді, так ведмеді,
До душі припали Феді.

12.07.2002 р.

ПРОЩАННЯ З ДИТСАДОЧКОМ

Дитсадочок, милий друже,
Ти до діток не байдужий.
Виховательки та няньки
Зустрічали нас щоранку.

Тут ми вчились малювати,
Пісеньок нових співати.
Аж пашіли в нас рум’янці,
Як були уроки танців.

Щоб ми дужими зростали,
Завжди смачно годували.
А тепер пора настала,
Дітворі тут тісно стало.

Ти плекав синів та дочок,
Наш чудовий дитсадочок.
Тож прощай, веселий дворик,
Кличе в школу перший дзвоник!

14.02.2003 р.