В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
Козаки скликають раду :
- Треба битись без пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.
За чарівний спів дівочий,
За спокійні дні та ночі –
Шаблі весело дзвенять,
Вражі голови летять.
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Запорозькі козаки !
І не буде переводу
Українському народу
Доки із глибин сторіч
Долина козацький клич.

***

Гей, козак – козаченько,
Тай хоробре серденько,
Ой, міцні в нього руки –
Ворогам для науки!

Як козак засміється –
Ворог з страху трясеться,
Як козак заспіває –
Той чимдуж утікає!

Як козак затанцює –
Увесь світ його чує,
Зелен-дубе розвивайся,
Гей душа, розкриляйся!

А душі тільки й треба –
Степ широкий та небо,
Під сідлом коник чалий,
Побратим не лукавий.

Гей, гуляти-воювати
Знов поїдемо брате,
Не топтали щоб чужинці
Наші землі українські!

Там чи смерть, чи життя -
Нам не буде забуття!
Якщо голови складемо –
У піснях доживемо!

Козацька розминка

Раз - два - голова,
Щоб трималася на в’язах
Ми тренуємо всі м’язи
Три - чотири, руки в ділі -
Раз кулак, два кулак -
Бий сильніше козак.
Щоб триматись на коні,
Треба ноги нам міцні,
Сильні ноги, дужі ноги -
Не злякаються дороги.
Підемо разом в присядку
Це найкраща зарядка

Козацька мирилка

Я козак і ти козак,
Я вояк і ти вояк,
Щоб в бою стояти мужньо
Ми повинні бути дружні.
Ми хоробрі вояки –
Побратими-козаки.

На базарі жираф
Вибирає теплий шарф.
Переміряв чималенько -
Всі шарфи коротенькі.
Є великі, є маленькі
Є широкі, є вузенькі,
Є блискучі, наче змії,
Та нема на довгу шию.
І, нарешті, в продавщиці
Він купив дві гострі спиці.
І тепер собі жираф
Дома в’яже довгий шарф.

***

Є у мами хвостик –
Хвостик-Малоростик.
Пустотливий, наче в киці,
Вигляда із-за спідниці.
Хоче мама прибирати –
Хвостик – слідом по кімнаті.
Сяде мама на хвилину –
Моститься він на коліна.
Як обід готують в кухні –
Лізе носиком у кухлик;
А коли лягають спати –
Любить хвостик поспівати.
Мама хвостик дуже любить,
Його хвалить і голубить.
І ніхто у цілім світі
Їх не зможе розлучити.

***

Розплакалася дитина,
Уже мокрі дві хустини.
Давай слізоньки збирати,
Город будеш поливати.
Наплакали повну ложку –
Поливали ми картошку.
Наплакали повну миску –
Поливали ми редиску.
Наплакали ще каструльку –
Поливали ми цибульку.
Наплакали вагани –
Поливали кавуни.
Де нам слізоньок узяти,
Щоб ставочок наплакати.
Будемо ходити з дідом,
Ловить рибку до обіду.

***

Їжачок-їжачок,
Сто колючих голочок,
Дуже гарна спинка,
Спинка, як корзинка.
Тупу-тупу-тупоточки,
Їжачок несе грибочки,
Наколов на голки
Грушу для Миколки,
І несе на спині
Яблучко для Зіни.
Ти його не лови
І у ліс відпусти.
Жде у лісі тихо
Мама їжачиха.
Там у листячку сплять
П’ять маленьких їжачат.

***

Вередулі – вередулі
Прийшли в гості до Зінулі.
Водовари, нехочухи
Нервомотики, плаксухи,
Верещали, тупотіли,
Слухатися не хотіли.
Стало в нашій хаті тісно,
Навіть киці ніде сісти.
Нащо такі гості Зіні,
Бери, доню, швидше віник,
Двері – вікна відчиняй
Вередулі виганяй.
Хай ідуть через море,
Через ліс, через гори.
У болотах заблукають
І до Зіни не вертають.

***

Добрий ранок, добрий ранок!
Добрий сонячний світанок,
В добрий день переросте,
Добрих приведе гостей.

Коли втома схилить плечі,
Нас зустріне добрий вечір.
Добрий сон і добра нічка
Заколишуть сонні вічка.

Завтра знову добрий ранок
Погукає нас на ганок,
Бо спішать робити всюди
Добрі справи добрі люди.

Цикл мій день

Я ПРОКИДАЮСЯ

Їде сонце у візочку
Розтуляти доні очки.
Сіло скраю на подушку,
Пощипало за вушко,
Лоскотало щічки:
Прокидайтеся вічки.

Я УМИВАЮСЯ

Хлюп-хлюп-хлюп водичка -
Буде в мене чисте личко.
Подавайте сюди мило,
Щоб я ручки помила.
Мию носа, мию вушка -
Я у мами чепурушка!

Я ОДЯГАЮСЯ

Давай, мамо, штаненята -
Одягаю ноженята!
Я росту не лінива:
Одягаю праву, ліву.
Одягаю черевички -
Буду бігати до нічки!

Я ЇМ

Добра каша у Наташі,
Та не їсть Наташа кашу.
Мама просить: ”З’їж, хоч
трошки”
- Не така у тебе ложка!
В дідуся он ложка більша,
Каша в дідуся добріша!

Я ПРИЧЕСУЮСЯ

Дві косички –дві сестрички
Дуже сплутались за нічку.
Я нікуди не спішу,
Гребінцем їх причешу,
І в косички-невеличкі
Заплету дві гарні стрічки.

Я НА ПРОГУЛЯНЦІ

Хто прийшов до мене в гості?
Це собачка Куций Хвостик.
Лапку ввічливо подав
І говорить: „Гав гав-гав!
Я на вулиці весною
Буду бігати з тобою”

Я ЛЯГАЮ СПАТИ

Люлі-люлі-люлечки,
Хоче спать Зінулечка.
Розкриває ротик,
Позіха, мов котик.
Заплющуйтесь, оченята,
Тітка Ніч прийшла до хати.
Дідусь Сплюх приніс корзину -
Там хороші сни для Зіни.
Позіхає Зіночка,
Бере сон з корзиночки,
Кладе під подушку,
Щоб шептавсь на вушко.