ЗАГАДКИ ДЛЯ ДІТЕЙ

ЗНАРЯДДЯ ПРАЦІ

530. Двадцять п'ять у дереві сидять, на хліб роблять, а хліба не їдять.
531. Зуби має, а їсти не просить.
532. Ніг багато, а додому на спині йде.
533. Шуртюсто, вертюсто, хто цю загадку відгадає, буде жити літ за сто.
534. Хто трьома зубами сіно їсть?
535. Одне каже: "Влітку мені важко", друге каже: "Взимку мені тяжко", третє каже: "Чи то літо, чи зима, мені різниці нема".
536. Чотири четверенки, два Федоренки тягнуть козулицю за хвіст на вулицю.
537. Все життя крилами махає, а злетіти не може.
538. Стоїть дах на дровах, руками махає, за землю хапає.
539. Стоїть дуб - вертилуб, а на ньому птиця вертиться.
540. Стукотить, гуркотить, мов сто коней біжить, треба стати погадати, що тим коням їсти дати.
541. Хоч не літак, а крилатий, без крил не може працювати.
542. Стоїть ган на ганах, на дванадцяти ногах, кличе сина Северина з-за синього моря.
543. Крутиться, вертиться, а берега держиться.
544. На березі сиджу, крізь клен гляджу, діда за бороду скубу.
545. Вовк залізний, хвіст конопляний.
546. Куди мишка, туди й хвостик.
547. Маленька свинка, золота спинка, крізь тин кишечка тягнеться.
548. Порикало, порикало, поки хвоста не стало.
549. Синеньке, маленьке - весь світ одягне.
550. Тоненька, ясненька, з одним оком.
551. Усіх обшиваю - сама одягу не маю.
552. Що лицюємо на всі боки, і нове воно щороку?
553. Блищить, горить, полем гуляє, всі квіти зрізає.
554. Гуля щука в жнива в полі на широкому роздоллі, а де вона повернеться, усе пада, усе гнеться.
555. Трави наїлася, зуби затупила, піску схопила і погострила.
556. Ходить пані в золотім жупані, куди гляне - трава в'яне.
557. Сам худ, а голова з пуд.
558. Із кінця колодочка, а на кінці гостре.
559. З двох боків дощечки, а в середині злий тигр сидить.
560. Утрьох їдуть братці, верхи на конячці.
561. Без рук, без ніг, зуби є, дрібно жує, нікому не дає.
562. Зуби є, а рота не має.
563. Зуби маю, а зубного болю не знаю.
564. Їла-їла дуб-дуб та зламала зуб-зуб.
565. Теля рогате, на зуби багате, не їсть, не п'є, тільки дерево жує.
566. Швидко гризе, мало жує, сама не ковтає.
567. Залізний ніс у землю вріс, риє, копає, дзеркалом блищить.
568. Не живий, а землю риє.
569. У землі було, в кузні кувалося, на полях розгулялося.
570. Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай.
571. Ходить богатир по полю, верне землю собою.
572. Загадаю загадку, закину за грядку, нехай моя загадка до літа лежить.
573. Старий Свирид у лозі бере крупи по одній нозі.
574. По полю повзе, траву гризе.
575. Кривеньке, маленьке, всеньке поле збігає і з женцями обідає.
576. Сутулий, горбатий, на гроші багатий.
577. Дерев'яний хвіст, залізний рот.
578. Іде чоловік у ліс - дивиться в село, іде чоловік до села - дивиться в ліс.
579. Ходить циган по долині та все "гуп-гуп".
580. Нова посудина, а вся в дірках.
581. В огні народився, бензину напився і в полі з'явився.
582. Іде кінь сталевий, гарчить, позаду низку плугів волочить.
583. Кінь сталевий вівса не просить, але оре і косить.
584. Кувалося, складалося, а на полі розгулялося.
585. Металевий кінь у полі пасеться, де пройде - земля ореться.
586. П'ять плугів одним волом орють.
587. Ходить силач, а за ним копач - добувають калач.
588. Що за диво пролетіло - поле зразу почорніло?
589. Маленькі будиночки по місту біжать, хлопчики і дівчатка в будиночках сидять.
590. Коли він потрібний, його викидають, коли ж не потрібний, його підіймають.
591. Хата не хата, вікон багато, є куди влізти, та нікуди вилізти.

З М І С Т
[Явища природи][Рослинний світ][Тваринний світ][Загадки про людину] [Будівля][Предмети побуту][Знаряддя праці] [Продукти][Поняття про час]
[Загадки-запитання, загадки-жарти]

530-532. Борона. 533. Веретено. 534. Вила. 535. Віз, сани і кінь. 536. Віз і воли. 537-541. Вітряк. 542. Вітряк чекає вітру. 543. Млин. 544. Гребінь, днище і пряжа. 545-551. Голка. 552. Грунт. 553-556. Коса. 557. Молот. 558. Ніж. 559. Ножик складний. 560. Пальці й олівець. 561-566. Пилка. 567-571. Плуг. 572. Посів. 573. Свердло. 574. Сінокосарка. 575-578. Сокира. 579. Ступа. 580. Тертушка. 581-588. Трактор. 589. Трамвай. 590-591. Ятір.