Добрий ранок!

Соловей щебече в лузі:
«Добрий ранок, всім вам, друзі!»
Із гнізда свого лелека
Обізвався недалеко:
«Добрий ранок! Добрий ранок!
Зустрічаємо світанок!»
І шпачки завжди веселі
Визирають із оселі:
«Добрий ранок! Чи здорові?»
Вдячна вам на добрім слові!
Ластів’ята на балконі
Дружно плещуть у долоні.
Привітались недаремно!
Добрий ранок! Як приємно!

Пташина пісенька

Пташенятам є робота –
Цілий день читають ноти:
Тірлі – до! Тірлі – до! –
Всім на щастя і добро!
Тірлі – ре! Тірлі – ре! –
Лине пісенька з дерев.
Тірлі – мі! Тірлі – мі! –
Її вивчили самі.
Тірлі – фа! Тірлі – фа! –
Дирегує їм дрофа.
Соль – тюї! Соль – тюї! –
Аплодують солов’ї.
Тірлі – ля! Тірлі – ля! –
Вальс танцює ластів’я.
Тірлі – сі! Тірлі – сі! –
Заспівали хором всі!

Бігла, бігла кізонька

Бігла, бігла кізонька на лужок, на лужок,
Дударила кізонька у ріжок, у ріжок.
Випила водиченьки із струмка, із струмка,
Танцювала кізонька гопачка, гопачка.
Назбирала кізонька квіточок, квіточок,
Виплітала кізонька віночок, віночок.
«Ме – е!» - гукала кізонька козенят, козенят.
Козенята стежкою бігли вряд, бігли в ряд.
Цвітом-рястом стелиться нам весна, нам весна,
Вродилася травонька ой рясна, ой рясна!


Носоріг

Якось юний носоріг
Не знайшов ніде свій ріг.
Всі були намарні спроби:
На хвості, нема й на лобі!
Під канапою дивився:
Де ж ти, ріг мій, загубився?
Чи заплутавсь в огудинні,
Коли я ходив по дині.
Зажурився, майже плаче.
Жук з гори жужжить: «Юначе!
В носорогів давній звичай –
Ріг шукайте на обличчі!»
Став щасливий носоріг:
Бач, знайшовсь на носі ріг!

Іменини

У маленького верблюда
Вранці свято справжнє буде!
Біжать друзі на гостину,
Бо у нього іменини!
Подаруночків багато –
Замала для них кімната.
Ніс веселий дикобраз
Соковитий ананас.
Тупу-тупу носоріг –
М’яч для нього приберіг.
Мавпеня – бананів гілку,
Ластів’я – нову сопілку.
Всі по черзі на ній грали –
Гарну пісеньку співали.
Гуртом дружно веселились,
Що аж лапки притомились!
Їм верблюд – смачний пиріг.
Буде радості на всіх!

Не слухняне мавпеня

У Африці далекій,
Де завжди вічна спека,
Руденьке мавпенятко
Втекло від мами й татка.
Послали телеграму
Вони гіпопотаму:
«В жарку спекотну днину
Знайдіть нашу дитину!»
І щоб гіпопотаму
Розплутати цю драму,
Підготувать в політ
Потрібно вертоліт.
П’ять днів він у дорозі –
Дитя знайти не в змозі!
Вже плачуть мама з татком:
«Де наше мавпенятко!»
Говорить їм лелека:
«Літаю я далеко
І бачив мавпенятка.
З папугами гра в латки,
На пальмі вранці-рано
Жує смачні банани!».

Помічники

У Кози-Дерези
Уродили гарбузи.
І Коза-Дереза
Варить кашу з гарбуза.
З борошенця, із пшенички
Випікає палянички.
Запашне, рум’яне личко
Удалося в палянички!
В кукурудзяну лемішку
Додає гороху трішки.
А компот з духмяних слив –
Найсмачніше диво з див!
На столі кавун і диня.
Коза-мама - господиня.
Скільки діла поробила:
Напекла і наварила!
Вдячні мамі козенята
Будуть дружно помагати:
Мити посуд, підмітати…
От би й нам навчитись, брате,
Працю мами шанувати.

Крокодил

У великій річці Ніл
Проживає крокодил.
Злий, лихий він, любий друже,
Тому з ним ніхто не дружить!
Він зробив собі рогатку,
Щоб стрілять по мавпенятках.
Вийшла кішка на доріжку –
Хвіст підставив їй під ніжку.
Смикнув зайчика за вухо,
Обізвав лінивця «сплюхом»…
Розболілись в нього зуби,
Бо нікого він не любить!
Крокодил реве і плаче –
Може, хтось йому пробачить?
У біді лишать не гоже!
Хто спасе? Хто допоможе?
Відвертаються звірята:
Щоб такому помагати!
Куличок, маленька птаха:
- Рот розкрий, - кричить, - зівако!
Лікувати буду зуби!
Не страшний ти, друже любий!
Крокодил роззявив пащу,
І летять далеко в хащу
Різні там якісь деталі:
Руль, сидіння і педалі,
Олівці, м’яч, рахівниця…
Навіть страшно подивиться!
- Закривай щільніше рота,
Моя скінчена робота!
Пам’ятай собі, невдахо,
Що сказала мудра птаха:
- Треба мирно в світі жити,
Берегти звірят, любити!
Будуть в річці, лісі, лузі,
В тебе вірні й щирі друзі!

Боягуз

Кричить в лісі косолапий:
«Найсильніші мої лапи!
Мого реву всі бояться,
Бо мене здолать не вдасться!»
Шкутильгаючи на ногу,
Бігла мишка тут повз нього,
Мишко мишки налякався
І мерщій в барліг сховався!

Рибалка

Котик Мурчик по в’юнів
Поплив ставом на човні.
- Нумо, більшенькі й великі! –
На гачок в’юнів він кликав.
Котик Мурчик із в’юнів
Смачну юшечку варив.
Та в’юни меткі були,
Бо від Мурчика втекли.

Лісова пожежа

Розкажу все по порядку:
Дятел встав, зробив зарядку,
Ліжко склав, почистив зуби,
Бо порядок дуже любить!
На сніданок – чай, хліб з маслом.
На роботу треба вчасно!
Він поштар вже років з двісті,
В ліс несе газети й вісті.
А була якраз субота.
Він збирався на роботу …
Зирк на ґанок: що за днина?
Паленіє горобина!
Всі дуби, берези, липи
У вогні, як смолоскипи!
Телеграму стука дятел
Терміново і завзято,
Виклика швидку й пожежну.
Треба діять обережно!
В лісі ґвалт і біганина,
Рятувати горобину
Всі біжать … І бачать: лиска,
А в руках – намиста низка …
Горобина у порядку!
Про пожежу нема гадки!
І щасливі всі безмежно:
Дятел діяв обережно!
Лиш сміються з нього досі:
Падолист прийшов! Це ж осінь!

Їжачок-лісовичок

Їжачок-лісовичок
Вислав ліжко з гілочок,
Росою умився,
Листячком укрився.
Скрутився калачиком,
Щоб його не бачили.
Йому сняться теплі сни –
Буде спати до весни!

Дбайлива білочка

У дуплі у білочки
Є запас в тарілочці:
Ягоди, горішки,
Грибочки і шишки.
Ковдра є тепленька!
Коли спить руденька
У лиху годину,
Їй тепленько в спину!

***

Із поля, з лісу віхола
На ковзанах приїхала.
Крутилася, вертілася,
У вікна, в дім, дивилася:
- Мерщій беріть санчата,
На двір виходьте з хати!
У сніжки будем гратись,
Із гірочки спускатись!

Годівничка

Є в садочку годівничка.
Там обідає синичка.
Звуть її красиво – Цінька,
Вона пісеньку цвірінька.
Виніс їй Андрійко сала.
Цвірінчить синичка «Мало!
Жменьку зернят і пшонця.
Ой, смачна пожива ця!»

***

Кричить віхолі зайчисько:
«Не підходь до мене близько!
Утечу від тебе гаєм –
Швидко-швидко я стрибаю»
Засміялася завія:
«Наздогнать тебе зумію!
Ти мене, стару, послухай:
Надеру тобі я вуха!»
Скік-поскік, зайчисько миттю
Заховавсь в сосновім вітті.
А завія все шукає:
Був зайчисько – і немає!
Притомилась, як шукала,
В кучугурах заблукала.
На сніжок уклалась спати –
Не знайти їй зайченяти!

Сливова зграйка

Це мороз малює синім
Гілочкам колючий іній.
На вербі рожеві сливи –
Справжнє диво уродило!
Подивіться, гей, малята!
То ж маленькі снігурята!
Їм насиплемо пшонця –
Хай ласує зграйка ця!

Веснянка

Кап-кап-кап – бурулька плаче.
Скік-поскік – зайчатко скаче.
Із гори біжить струмочок –
Наздогнати річку хоче.
Ці-ці-фа – синичка зранку
Нам наспівує веснянку.

***

Навесні розцвів рясненько
Наш садочок молоденький.
Яблунята, груші, вишні
Підросли за літо вище.
Прокидалися раненько
Павлусь з Грициком маленьким.
Грушки, вишні поливали –
Дідусю допомагали.
І дідусь зірвав Павлуші
Дві рум’яні стиглі груші.
Павлусь з’їв одну. А іншу –
Пригостив малого Гришу.
На майбутній рік малята
Садок будуть доглядати.
Хай розквітне цвітом-рястом –
Яблунята вродять рясно.