Вікторія ЗАБАВА

Добрий ранок!

Чути жайворонка в лузі:
"Добрий ранок, всім вам, друзі!"
Iз гнізда свого лелека
Відгукнувся недалеко:
"Добрий ранок! Добрий ранок!
Зустрічаємо світанок!"
I шпаки завжди веселі
Визирають із оселі:
"Добрий ранок! Чи здорові?"
Дякую на добрім слові!
Ластів'ята на балконі
Дружно плещуть у долоні.
Привітались недаремно!
Добрий ранок! Як приємно!

Пташина пісенька

Пташенятам є робота –
Цілий день читають ноти:
Тірлі — до! Тірлі — до! —
Всім на щастя і добро!
Тірлі — ре! Тірлі — ре! —
Лине пісенька з дерев.
Тірлі — мі! Тірлі — мі! —
Її вивчили самі.
Тірлі — фа! Тірлі — фа! —
Дирегує їм дрофа.
Соль — тюї! Соль — тюї! —
Аплодують солов'ї.
Тірлі — ля! Тірлі — ля! —
Вальс танцює ластів'я.
Тірлі — сі! Тірлі — сі! —
Заспівали хором всі!

Бігла, бігла кізонька

Бігла, бігла кізонька
на лужок, на лужок,
Дударила кізонька
у ріжок, у ріжок.
Випила водиченьки
із струмка, із струмка,
Танцювала кізонька
гопачка, гопачка.
Назбирала кізонька
квіточок, квіточок,
Виплітала кізонька
віночок, віночок.
"Ме — е!" — гукала кізонька
козенят, козенят.
Стежкою веселою
бігли в ряд, бігли в ряд:
«Зелен-цвітом стелиться
нам весна, нам весна,
Ой, вродила травонька
та й рясна, та й рясна!»


Носоріг

Якось зранку носоріг
Не знайшов ніде свій ріг.
Всі були намарні спроби:
На хвості нема, на лобі!
Під канапою дивився:
Де ж ти, ріг мій, загубився?
Зажурився, ледь не плаче.
Жук з гори жужжить: "Юначе!
В носорогів давній звичай —
Ріг шукайте на обличчі!"
Став щасливий носоріг:
Бач, знайшов на носі ріг!

Iменини

У маленького верблюда
Вранці свято велелюдне.
Збіглись друзі на гостину,
Бо у нього іменини!
Подаруночків багато –
Замала для них кімната.
Із колючки дикобраз
Зняв солодкий ананас.
Тупу-тупу, — носоріг
М'яч для нього приберіг.
Мавпеня — бананів гілку,
Какаду — нову сопілку.
Всі по черзі на ній грали —
Гарну пісеньку співали.
Як же дружно веселились!
Що аж лапки потомились!
Їм верблюд — смачний пиріг!
Стане радості на всіх!

Неслухняне мавпеня

У Африці далекій,
Де палить вічна спека,
Руденьке мавпенятко
Втекло від мами й татка.
Послали телеграму
Вони гіпопотаму:
"У цю спекотну днину
Знайдіть нашу дитину!"
I ось гіпопотами
Читають телеграму,
Ладнають у політ
Новенький вертоліт.
П'ять днів були в дорозі...
Дитя знайти не в змозі,
Вже плачуть мама з татком:
"Де наше мавпенятко!"
Почули веремію
Жирафи довгошиї.
I бачать: мавпенятко
З папугами гра в латки,
На пальмі вранці-рано
Жує смачні банани!

Помічники

У Кози-Дерези
Збіжжя всякого — вози.
I Коза-Дереза
Варить кашу з гарбуза.
З борошенця, із пшенички
Випікає палянички.
В кукурудзяну лемішку
Додала гороху трішки.
А компот з духмяних слив —
Найсмачніше диво з див!
На столі кавун і диня.
Ну й коза, ну й господиня!
Скільки діла поробила:
Напекла і наварила!
Вдячні мамі козенята
Стали дружно помагати:
Мити посуд, підмітати —
Бо навчилися малята
Працю мами шанувати.

Крокодил

У великій річці Ніл
Поселився крокодил.
Злий, лихий він, любий друже,
Тому з ним ніхто не дружить!
Він зробив собі рогатку,
Щоб стрілять по мавпенятках.
Вийшла кішка на доріжку —
Їй підставив хвіст під ніжку.
Смикав зайчика за вухо,
Обізвав лінивця "сплюхом"...…
Розболілись в нього зуби –
Бо нікого він не любить!
Крокодил реве та плаче –
Може, хтось йому пробачить?
У біді лишать не гоже!
Хто врятує, допоможе?
Відвертаються звірята:
Щоб такому помагати!
Куличок, маленька птаха:
— Рот розкрий, — кричить, — зівако!
Лікувати буду зуби!
Не страшний ти, друже любий!
Крокодил роззявив пащу,
Полетіли з неї в хащу
Різні речі і деталі:
Руль, сидіння і педалі,
Олівці, м'яч, рахівниця…
Навіть страшно подивиться!
— Закривай щільніше рота,
Моя скінчена робота!
Пам'ятай собі, невдахо,
Мудре слово це від птаха:
— Якщо будиш мирно жити,
Лісових звірят любити,
Будуть в річці, лісі, лузі,
В тебе вірні й щирі друзі!

Боягуз

Розкричався косолапий:
«В мене найсильніші лапи,
Всі мене у лісі знають
I від реву утікають!»
Шкутильгаючи, повз нього
Бігла мишка до порога.
Мишко мишки налякався
I мерщій в барліг сховався!

Рибалка

Котик Мурчик по в'юнів
Плив ставочком на човні.
— Нумо, більшенькі й великі! —
На гачок в'юнів він кликав.
Котик Мурчик із в казані
Варив юшку на вогні.
Та в'юни меткі були,
Навіть з казана втекли.

Лісова пожежа

Розкажу все по порядку:
Дятел встав, зробив зарядку,
Ліжко склав, почистив зуби —
Він порядок дуже любить!
На сніданок — чай, хліб з маслом.
На роботу треба вчасно!
Поштарем вже років з двісті,
Носить він газети й вісті.
Отак вранці, без турботи
Він збирався на роботу...…
Зирк на ґанок: що за днина?
Паленіє горобина!
Всі дуби, берези, липи
У вогні, як смолоскипи!
Телеграму стука дятел
Терміново і завзято,
Виклика швидку й пожежну.
Треба діять обережно!
В лісі гвалт і біганина,
Рятувати горобину
Всі біжать...… Назустріч лиска,
А в руках — намиста низка...…
Горобина у порядку!
Ось відгадка у загадки!
I сміються з дятла досі:
Листопад прийшов! Це ж осінь!

Їжачок-лісовичок

Їжачок-лісовичок
Вислав ліжко з гілочок,
Росою умився,
Листячком укрився.
Скрутився калачиком,
Щоб його не бачили.
Йому сняться теплі сни —
Буде спати до весни.

Дбайлива білочка

У дуплі у білочки
Є запас в тарілочці:
Ягоди, горішки,
Грибочки та шишки.
Ковдра є тепленька!
Коли спить руденька
Їй тепленько в спину
У морозну днину.


***
Iз поля, з лісу віхола
На ковзанах приїхала.
Вертілася, кружлялася,
У вікна задивлялася:
— Мерщій виходьте з хати,
Беріть свої санчата.
Давайте в сніжки гратися,
Iз гірочки спускатися!

Годівничка

Є в садочку годівничка.
Там обідає синичка.
Звуть її красиво — Цінька,
Вона пісеньку цвірінька.
Виніс їй Андрійко сала.
Цвірінчить синичка: "Мало!
Жменьку зернят і пшонця.
Ой, смачна пожива ця!"

***

Віхолі кричав зайчисько:
"Не підходь до мене близько!
Швидко-швидко я стрибаю —
Утечу від тебе гаєм."
Засміялася завія:
"Я ганятися умію!
Ти мене, стару, послухай:
Надеру тобі я вуха!"
Скік і зайчик за хвилину
Заховався під ялину.
А завія все шукає:
Був зайчисько — і немає!

Притомилася, упала,
В кучугурах заблукала,
I зітхає край дороги —

Бо швидкі у зайця ноги.

***

Це мороз малює синім
Гілочкам колючий іній.
На вербі рожеві сливи –
Справжнє диво уродило!
Подивіться, гей, малята!
То ж маленькі снігурята!
Їм насиплемо пшонця —
Хай ласує зграйка ця!

Веснянка

Кап-кап-кап — бурулька плаче.
Скік-поскік — зайчатко скаче.
В нього нова кожушина —
Сірі лапки, сіра спина.
Iз гори біжить струмочок —
Наздогнати річку хоче.
Цінь-ці-фа — синичка зранку
Нам наспівує веснянку.

***
Навесні розцвів рясненько
Наш садочок молоденький.
Яблунята, груші, вишні
Підросли за літо вище.
Прокидалися раненько
Павлусь з Грициком маленьким.
Грушки, вишні поливали –
Дідусю допомагали.
I дідусь зірвав Павлуші
Дві рум'яні стиглі груші.
Павлусь з'їв одну. А іншу —
Пригостив малого Гришу.
На майбутній рік малята
Садок будуть доглядати.
Хай розквітне цвітом-рястом —
Яблунята вродять рясно.

Плутанина (загадка)

Летить білка: "Жу-жу-жу!
Що вам, друзі, розкажу:
За лісочком, недалечко,
Рясно квітне поле гречки!.."
Білчин рій злітав за ліс,
Медку два відра приніс.
Тільки то були не білки,
А трудящі, мудрі... …(бджілки)

З гілки — стриб, на іншу гілку,
Рудохвоста скаче бджілка.
На сосні збирає шишки,
Смачні кедрові горішки.
У дупло в казковий вечір
Стука, грюка холоднеча.
Там лузає шишку бджілка... …
Хто впізна руденьку... (білку)

Загадка

Цінь-ці-фа — в зимову днину
Клює пташка горобину.
Горобців весела зграя
Її щебетом вітає.
Жовтогруда, невеличка,
Звуть цю подружку... …(Синичка)


Загадка

Йду з садочка. На воротях
Хтось мене чека в чоботях.
Щирі ми і вірні друзі!
Я йому гукну лиш: "Кузя!"
Невідкладні кине речі
I мені стриба на плечі.
Коли їсти він захоче,
Коло ніг тоді муркоче.
Здогадались, любі друзі,
Хто він є, цей друг мій Кузя? (Котик)

Загадка

У віконце подивіться:
Хто вона, ця чарівниця?
Скатертина біла-біла
Все подвір'я застелила.
Малювати так уміє
Снігова лише... …(Завія)

Джерело