УКРАЇНСЬКІ ЗАГАДКИ
Збірка Опанаса МАРКОВИЧА
(видав Матвій НОМИС, перевидав Дмитро Гулей) -7
 

151. В однім гнізді та чотири звізді. (горіх).

152. В маленькім горщику кашка смачненька. (горіх).

153. Дід бабу нагнув, вовночку продув, солоденьке викусив. (горіх).

154. Із дерева виросло, а з кишені вилізло. (горіх).

155. Не три мене, не мни мене; вилізь на мене та й наїжся.
- Не три мене, не мни мене; нагни та й наїжся. (черешня, вишня).

157. Камінне серце, а винний смак,-чому то так? (вишнева ягода).

158. Червоний корінь, винний смак, земля його зродила, - чому так? (ягода).

159. Стоїть панна на пагурку в червонім каптурку, - хто йде то поклониться. (суниця, полуниця).

160. Чорна росколина, беруть хлопці з комина. (гречка).

161. Пери-пери, - не розпореться, пусти на воду, - то й розпливеться. (полова).

162. Заріжемо вола: голову відріжем і з'їмо, шкіру обдерем - продамо, а м'ясо валяється, - і собаки не їдять. (коноплі).

163. Без вікон, без дверей, повна хата людей.
Стоїть хатка без вікон без дверей, а в тій хатці повно людей.
-Повна церква людей, та не має ні вікон, ні дверей. (гарбуз, кавун, огірок).

164. Мій брат Кіндрат через землю пройшов, мішок грошей найшов. (гарбуз).

165. Під піччю галгази, а хто знає, - не кажи. (гарбуз).

166. Ліз Мартин через тин, на тім боці пані старої збувся. (гарбуз).

167. Без рук, без ніг, та на тин лізе. (гарбуз).

168. У нашого Данила сім сяжнів жила (гарбузиння).

169. Красно ясно, в землю вросло. (буряк).

170. Баран у хліві, а роги на дворі. (буряк).

171. Ходить панич по долині у червоній жупанині, та все каже - гопки! (буряк).

172. На городі з бураками, накрившися лопушками, просить хліба, солі. (редька).

173. Біла куриця під тином кублиться. (редька).

174. Жовтенька куриця, під тином кублиться, (морква).

175. Дівка в коморі, коси надворі. (морква).

176. Біле як мука - не мука; хвіст має як миш - не миш. (ріпа).

177. Вийшла Марушка в чотирьох кожушках, та ще плаче, що змерзла.
- Маленька  Марушка,  у  семи кожушках, та ще каже - холодно.
- Сидить Марушка в семи кожушках: хто на неї гляне, той і заплаче. (цибуля).

178. Сидить пані на ґанку, у червонім кафтанку, хто її рушить, плакати мусить, (цибуля).

179. Вийшов віл за сто гін, виніс на собі тридцять шкір. (часник).

180. Латка на латці, та з роду там голка не була. (капуста).

181. Крутосте, вертосто, на ній сорочок зі сто. (капуста).

182. Росте під хворостом, до гори хвостом. (огірок).

183. Під хворостом, яйце з хвостом. (ріпа).

184. У старця на мотузочку “тії”. (огірок).

185. Солений мокляк у штанах закляк. (солоний огірок).

186. Покладу тверде, вийму м’ягке, із кінця - кап, кап. (солоний огірок).

187. Стоїть при дорозі, на одній нозі, голова мала, а в ній тьма. (мак).

188. На городі тичка, на тичці капличка, а у ній більше ніж сто. (мак).

189. Стоїть стріла серед двора, а в тій стрілі сімсот і дві. (мак).

190. Церковця маленька, людей повненька.
- Стоїть церква без верха, а в ній людей без числа. (мак).

191. Під одним ковпаком 700 козаків. (мак).

192. Повна бочка круп, а на версі струп. (мак).

193. Стоїть палка, а на ній балка, можу присягти, що в ній до тисячі, (мак).

194. Стоїть пані в сарахвані: вітер повіє то й лист опаде, (мак).

195. Стоїть півень на току, в червоному колпаку. (мак).

196. Молодий кричить, що не стирчить, а старий стогне, що не зогне. (мак).

197. Одно каже - побіжім, друге каже - положім, а третє каже - похитаймось. (вода, земля або мох, очерет).

198. Одно біжить, друге дрожить, третє Богу молиться, (вітер, земля, дерево).

199. Бочка на бочці, а вихід із верху.
- Бочка на бочку, бочку на бочку, а з верху лисячий хвіст. (очерет).

200. Стоїть дід (або: цап) над водою, і киває бородою, (очерет).

 

 

 

 

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.