Світлана ДІДУХ-РОМАНЕНКО
«Величини»

Високий — низький

Ой, високе дерево, аж до неба,
А мені те яблучко дуже треба,
Та я сильна виросла, хоч низенька,
Яблуньку труситиму я гарненько.

Широкий — вузький, важко — легко

Широченна ця ріка,
Кладка є, але ж вузька,
Важко буде нею йти.
Легше вже переплисти.

Великий — малий, багато — мало

Миска велика і каші багато,
Мама казала усе виїдати.
Як я подужаю, навіть не знаю:
Рот же маленький і мало вміщає.

Довгий — короткий

Довга дорога із дому до школи,
Встигнути вчасно не можу ніколи.
Але як нею додому біжу —
Значно коротша, вам чесно кажу.