Зоряна ЖИВКА
ВІТЕРЕЦЬ-БЛАГОВІСНИК
(Великодня казка)

На хмарині сидів Ангел і славив Бога. Він грав на арфі та співав:

Бог є любов,
Піклується про тебе,
Дарує знов
Тобі Він сонце й небо...

Повз хмаринку пролітав теплий весняний Вітерець. Він дуже поспішав, тому не міг дослухати пісню до кінця, але перші два слова дуже запали йому в серце. "Бідні, бідні люди! Вони завжди сумні, змучені й заклопотані. Мабуть вони не знають, що є Господь, Який щодня дбає про них. Обов'язково слід сказати людям, що Бог є," — подумав Вітер.
Того дня, пролітаючи вулицями міста, він кожному перехожому шепотів на вухо цю добру звістку.
— Бог є!
— Ну то й що? Яка різниця? — стомлено відмахнулася пані з двома торбами, яка дуже поспішала.
— Як "то й що?"! Адже Він любить вас і піклується про все у вашому житті!.. — не вгавав Вітер, але заклопотана жіночка його вже не чула.
— Бог є! — промовив легкокрилий благовісник до молодика з цигаркою на автобусній зупинці.
— Відчепись! — і парубчина вилаявся, сідаючи в автобус.
Вулицею йшов зажурений чоловік, який болісно роздумував про щось.
— Бог є! — спробував потішити його Вітер.
— Нема, нема твого Бога! Де Він був, коли гинула моя родина? Чому на світі стільки зла? Геть!
Засмучений Вітер сів на лавці в парку та заплакав:
— Господи, чому все так виходить? Я ж хотів утішити людей, а вони навіть слухати про Тебе не хочуть! Що мені робити?
І, ніби у відповідь, долинула до нього пісня Ангела, що сидів на хмарині:

Бог наш Отець,
І в найтемнішій ночі
До всіх сердець
Постукати Він хоче.

Вітер хутенько витер сльози й подумав: "Спробую ще раз!"
— Бог є! — він прошепотів сивій бабусі, що сиділа поряд.
— Я знаю, — всміхнулася старенька, — Бін завжди піклується про мене.
— Бог є! — промовив Вітер до школярки, яка стрибала в "класи".
— Ага, це ж Він допоміг мені написати диктант на "відмінно"! — похвалилася мала.
— Бог є! — сказав літун до сумноокого задуманого пана, що йшов парком.
— Дякую, тепер я знаю, де шукати підтримки. Істинно, Бог може й найглибше горе просвітлити радістю.
Натхнений успіхом, Вітерець полетів благовістити далі: "Господи, який я щасливий, коли люди усміхаються!"
Наступного ранку він знову пролітав повз хмарину, на якій сидів Ангел і славив Бога:

"Христос воскрес!" —
Лунає всюди!
Творця чудес
Прославте, люди!

— Овва! Сьогодні Великдень! — зрадів Вітер. — Яку чудову новину я можу повідомити кожному серцю!
І він полетів, наспівуючи й собі:

Христос воскрес!
Радіймо нині!
Хай до Небес
Хваління лине!

[ КОЛИСАНКА ] [ КАЗКА ПРО КВІТИ ЩАСТЯ ] [ КАЗКА ПРО СПРАВЖНЄ РІЗДВО ]
[ Казка про мандрусиків 1 2 3 ] [ ВІТЕРЕЦЬ-БЛАГОВІСНИК (Великодня казка) ]
[ Казка про Сірого Дракона і Кольорового Лицаря ]
[ ПРО КВАСОЛИНКУ, ЯКА МРІЯЛА ПОБАЧИТИ СОНЦЕ ]
[ КАЗКА ПРО НАЙПРЕКРАСНІШУ ТРOЯНДУ][ МАМИНІ КАЗКИ ПРО ЗАЙЧИКА ]

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.