Єдиний гетьман в екзилі Пилип Орлик був непохитним і послідовним борцем за незалежну українську державу. Хоча за походженням не належав до українців. Його батько був нащадком однієї з гілок чеських баронів Орликів. Мати Пилипа Орлика походила із старовинного білорусько-литовського роду шляхтичів. Батько Пилипа Орлика загинув у бою з турками, коли хлопчик був ще малим. Мати, не дивлячись на скрутні вдовині обставини, подбала про серйозну освіту сина. Пилип Орлик навчався у Києво-Могилянськім колегіумі. Нам відомо, що зрілий Орлик, крім рідної мови знав латину, грецьку, французьку, німецьку, шведську, польську та російську мови. Після себе лишив літературні праці: "Діаріуш (щоденник) подорожнього", "Вивід прав України" (1712), "маніфест до європейських урядів" (1712). Прекрасна освіта та блискучі здібності дозволили Пилипу Орлику швидко зробити кар'єру - з 1706 року він вже на посаді генерального писаря. Мазепа наблизив його до себе. Утаємничив у свої задуми і покладав на Орлика надії як на свого спадкоємця влади. Наступником Мазепи молодий Пилип Орлик став. Але не в Україні, а в турецьких володіннях. Тут після Полтавської битви втекли рештки армії Карла ХІІ та Мазепа з козаками, Мазепа скоро помер. І на козацькій раді Орлик переважив інших претендентів на булаву. Як голова уряду, Орлик зразу ж уклав з козаками Угоду-Конституцію. Перша Українська Конституція, одна з перших конституцій у Європі, складалася з 16 пунктів. Перераховувати все, що містять ці пункти, не дає можливості обмежений розмір тексту. Тому зазначимо, що ця Конституція мала збудувати державу на справді демократичних засадах. На засадах виборності влади, рівномірного розподілу податків на всі верстви суспільства, суворого дотримання громадянського і кримінального права не залежно від суспільного стану. Зразу ж після обрання Орлик поновив стосунки з Кримом. Прихилив Карла ХІІ ще більше до української справи. Швидко зібрав військо з гетьманців, запорожців, з польських загонів та союзних татар. За наказом Петра І проти Орлика було вислано гетьманських козаків. Їх легко погромили вояки Орлика. Однак успіх не вдалося розширити, бо козаків підступно покинули татари. І довелось Орлику поспішно відступити, щоб не потрапити в оточення.
А цар Петро І тим часом був оточений величезним турецьким військом на річці Прут. Здавалось, що лютому самодержавцю вже гаплик. Так ні! Цариці Катерині пощастило підкупити султанового візира. Було укладено мир. Правда, потім за цей мир візира вдавили. Але українську справу було програно, як не старався гетьман Пилип Орлик../.
У 1713 році король Карл ХІІ прийняв у себе частину мазепинців на чолі з Пилипом Орликом. І виплачував на утримання козаків значні гроші. Бо свого часу він позичив великі гроші в гетьмана Мазепи.
Тим часом Петро І запропонував Орликові і його рідним повну амністію, тільки щоб він повернувся на Україну. Та в Орлика була мудра голова і дуже добра пам'ять. Він добре пам'ятав Батурин, вирізаний вдень, від немовлят до сивих дідів!
У Швеції Орлик не сидить без діла - він пов'язує стосунки з різними правителями Європи, весь час підштовхує Карла до нових змагань з Петром І. Але й Петро І не дрімав. За його найсуворішим наказом по всій Європі таємні царські агенти полюють на втікачів-українців. Так було із самого Гамбургу викрадено небожа Мазепи - Войнаровського. Його помордували в столиці та й заслали до Сибіру, де він сконав у 1742 році. Зрештою, люди Петра І похапали багатьох прихильників Пилипа Орлика. Та Орлик нікому в руки не давався. А тут, на превеликий жаль, для Орлика і на горе для України, відчайдушний воїн Карл ХІІ гине в Норвегії.
Орлик з родиною полишає Швецію. Тепер за ним починає полювання спритний агент, рідний брат полюбовника Петра І Ягужинського, Ягужинський-молодший. Часом Орликові доводилось ховатись і в дешевих заїздах, і в розкішних маєтках європейських аристократів. Дружині з дітьми доводилось хоронитись по католицьких монастирях. Оскільки загроза захоплення тривала, Орлик переїздить до Німеччини, а далі до Франції. І скрізь веде активну агітацію про підтримку козацької справи. Минає час. І зміна політичної ситуації змушує Пилипа Орлика просити про прихисток у султана. Йому дозволяють оселитись у грецькому місті Салоніках (яке на той час було під турками). Звідси він вирішує на переговори до хана у Крим. Вже із Криму надсилає листа до запорожців, щоб вони не вертались під руку російських царів. Але запорожці не послухали його. І навіть взяли участь у війні Росії проти Туреччини, що почалась у 1735 році. Ця друга війна під орудою німця Мініха коштувала величезних втрат людських і матеріальних. Але ще більших, просто неймовірних, гетьманській Україні. Крім мобілізованих козацьких полків, забирали до війська десятки тисяч селян погоничами до волів, щоб перевозити в безводнім степу зброю та припаси військові. Ні за худобу, на за вози, ні за працю нікому з українців не було сплачено й копійки. Гетьманщина, населення якої було близько одного мільйона, втратила 34 200 чоловік. Коней загинуло 47 000. Скільки волів - ніхто не рахував../.
Коли, зрештою було покладено край цій п'ятилітній компанії у 1740 році, і підписано Білгородський мир, то ні про Україну, ні про козаків там не згадувалось жодним словом. Пошматована сусідами на частини, спустошена поборами, війною та пошестями не могла вже звестись. І кожна її частина була в користь тільки чужим володарям. Мудрий і досвідчений гетьман Орлик, як ніхто, був утаємничений у хитрощі переговорів та всі таємні викрутаси позакулісної та офіційної європейської дипломатії того часу. Та хіба він міг на щось вплинути, коли за ним вже не було ні полків, ні земель, ні навіть бочок із червінцями?../
Помер Орлик у 1742 році, коли йому виповнилось 70 років. Із них 33 роки в безкінечних мандрах. У неймовірних, небезпечних і важких змаганнях на політичних шахівницях Європи XVIII ст. Він був одружений з Ганною Герцик і мав з нею трьох синів і двох доньок. Один із синів, Григорій Орлик, довів , що він таки належить до справжньої козацької еліти. Він за старанну службу при французькому дворі одержав титул графа, був бойовим маршалом Франції та навіть членом Королівської ради.

До змісту