Ой яка чудова українська мова

Урок-свято
4 клас

Святково прибраний зал. На стіні портрети класиків української літератури, вислови про мову, прислів'я, вишиті рушники. На столі дитячі альбоми "Народна мудрість", хліб-сіль на вишитому рушнику.
Діти в українських костюмах. Звучать українські народні пісні.

Вчитель.
Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
Є у нас предмет чудовий
Урок рідної мови.
Ласкаво просимо ми вас
На урок-свято до нас.
(Звучить пісня "Наша мова" на слова Ю. Рибчинського у виконанні учнів класу).

Учениця.
Мова кожного народу
Неповторна — і своя.
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші трелі солов'я.

Учень.
На своїй природній мові
І потоки гомонять.
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.

Учениця.
Солов'їну, барвінкову,
Колосисту — на віки -
Українську рідну мову
В дар дають мені батьки.

Учень.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас, -
Бо ж єдина — так, як мати -
Мова в кожного із нас.

Вчитель. Так, рідна мова в кожного із нас єдина, як мати, як рідна земля. І де б не були ми, завжди хвилюємось, зачувши рідне слово, скрізь відчуваємо поклик Батьківщини.

Учениця.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов'їну.

Учень.
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають.
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний.

Вчитель.
Нам найдорожча — українська чудова мова. Вона багата, співуча, мелодійна.
(Звучить пісня "Україночка" у виконанні мами однієї з учениць).

Вчитель.
Мова! А що таке мова? Народ говорить, що слово до слова — зложиться мова. Т.Г. Шевченко з цього приводу сказав:

Учень.
Ну що б здавалося, слова -
Слова та й голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує.

Вчитель.
А вірна дочка українського народу Леся Українка, тяжко хвора дівчина, єдину надію покладала на рідне слово.

Учениця.
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів...

Вчитель.
Панас Мирний писав: "Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його і багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування".

Учениця.
Як бурі й гул століть, як шум віків,
Як подих, — рідна мова.
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.

Вчитель.
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати до себе поваги. А любов до рідної мови починається з колиски, з маминої пісні. Бо у ній материнська любов і ласка, світ добра і справедливості, щира віра в магічну силу слова.

Учениця.
Не цурайтесь того слова,
Що мати співала,
Як малого повивала,
З малим розмовляла.
(Звучить "Колискова" у виконанні учнів).

Учень.
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово,
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово.

(Звучить пісня "На калині мене мати колихала" у виконанні учнів класу).

Учениця.
Рідна мова в рідній школі.
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче і миліш,
І дорожче в час недолі?!

Учень.
Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива, -
Перші матері слова.
Перша пісня колискова.

Учениця.
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має.

Учень.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?!

(Виступ фольклорно-етнографічного ансамблю школи мистецтв).

Вчитель.
А якими прекрасними звертаннями багата наша мова.

Учень.
Є в нашій мові прекрасні звертання,
Добрі і щирі, прекрасні слова.
Тими словами усяк без вагання
Маму найкращу свою назива.

Учениця.
Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамонько рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю!

Учень.
Я і до тата умію звертатись,
Хочу в словах передати тепло.
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
І щоб в душі його сонце цвіло.

Учениця.
Татку, татусеньку, таточко, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе обійняти,
Ти мій порадник, заступник і друг!

Учень.
Я до бабусі з любов'ю звертаюсь
Бабцю, бабусю, бабуню моя!
І до бабусиних рук притуляюсь,
І відчуваю в них лагідність я!

Учениця.
Й до дідуся я іду по науку:
Діду, дідуню, навчи в світі жить!
Він на голівку кладе свою руку,
Голос сріблястий струмочком біжить.

Учень.
Слово могутнє, яка в ньому сила!
Скажеш з любов'ю і — радість росте.
Слово хороше народжує крила,
Ви не забудьте ніколи про те.

Учениця.
Донечко, синку, сестрице, братусю, -
Дружна, велика, щаслива сім'я!
Таточку, мамочко, бабцю, дідусю, -
Мій оберіг і родина моя!

Вчитель.
З родини, з сім'ї і починається любов до рідного слова.

Учень.
Мій отчий дім, не перебудь в мені
Пристанищем дитинства тимчасовим,
Даруй мені легенди і пісні,
І мамине до болю рідне слово.

Учениця.
О, рідна мово, серцю близька, -
Ти — щира пісня материнська!
Тебе ми любимо від роду:
Ти — мудрість нашого народу!

Учень.
Крізь заборон важке каміння
Пробилась ти, немов проміння.
Тобою можемо гордиться -
Ти — чиста звонкова криниця.

Учениця.
Немало мов на білім світі
Та серед них одна лиш — рідна!
Наш рід великий, славнозвісний,
Бо є в нас мова, є в нас пісня!

Вчитель.
У нас в гостях викладачі школи мистецтв. Послухайте у їхньому виконанні давні українські пісні "Орел", "Ой у полі жито".

(Учениця читає вірш подільського письменника Брилінського "Мова українська").

Мова українська — то Шевченка слово,
Лесі Українки і Марка Вовчка.
Мова українська — то дарунок Бога.
Це барвисте слово генія Франка.

Мова українська — це і степ широкий,
Це сади вишневі і гаї, ліси.
Мова українська — океан глибокий
Мудрості народу — вічної краси.

Мова українська — це велика сила,
Прадідів великих, це духовний світ.
Це борців безстрашних братськії могили,
Голод смертоносний і жорстокий гніт.

Мова українська — берегиня наша,
Пісня материнська, голос немовлят.
Мова українська — це достатку чаша
І найбільше свято із відомих свят.

Мово наша рідна, йди широким кроком
Впевнено і гордо в світле майбуття.
Не лякайся, мила, цих тривожних років.
Ти для нас — єдина і на все життя.

Вчитель.
А ви, дітки, знаєте рідну мову? Ось ми зараз перевіримо.

1. Загадки.

Хто я?

В нас однакове ім'я.
А скажіть, хто брат, хто я?
Я скажу: "З дерев лечу".
Брат: "Я поштою примчу".
(Лист)

— Як називається особливість таких слів?
(Багатозначність)

Двоскладове, яснокриле,
Світу я тепло даю.
І тоді я людям миле,
Коли другий склад гублю.
(Сонце, сон)
— До якої частини мови належать ці слова? (Іменники)

— Що в них є спільного? Чи є вони спільнокореневими?

Доберіть спільнокореневі до кожного слова.

2. Скласти прислів'я.

Доб1 Му4 Жи5 Ри11
Хто7 Ре2 Во10 Ти6
Вміє8 Го9 То3 Ти12

— А про мову які прислів'я знаєте?

1) Слово чемне кожному приємне.
2) Мудре слово — добрий друг в біді.
3) Ласкаве слово — що весняний день.
4) Гостре словечко коле сердечко.
5) Добрим словом мур проб'єш, а лихим у двері не ввійдеш.
6) Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.

3. Фразеологізми. (Пояснити значення)

Як сніг на голову -
Як крізь землю провалився -
Замилювати очі -
Пекти раків -
Накивати п'ятами -

4. Чарівні слова.

Учениця.
Сійся-родися ніжне "будь ласка",
Вдячне "спасибі", "вибач" тремтливе.
Слово у серці, як зернятко в ниві.
"Доброго ранку",
"Світлої днини"
Щиро даруй ти людям, дитино.

Вчитель.
Молодці, діти, знаєте рідну мову. Але є люди, які її цураються. Ось як про це пише Павло Глазовий.

Учениця.
КУХЛИК
Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші — не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: "Покажіть
Кухлик, той, що скраю".
Продавщиця: "Што? Чего?
Я не понімаю?!"
— Кухлик, люба, покажіть,
Той, що з боку смужка.
— Да какой же кухлик здесь,
Єслі єто кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
— В Україні живете
Й не знаєте мови...
Продавщиця теж була
Гостра і бідова.
— У мєня єсть свой язик,
Ні к чему мнє мова!
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має бідна язика
І не знає мови.

Учениця.
Ти зрікся мови рідної. Тобі
Твоя земля родити перестане,
Зелена гілка в лузі на вербі
Від доторку твого зів'яне!
Ти зрікся мови рідної. Нема
Тепер у тебе роду, ні народу...

Вчитель.
Мово рідна, ти бездонна криниця мудрості народної, невичерпне джерело багатства. Хто приходить до твого джерела, той стає мудрим, багатим, як сама українська земля.

(З альбомів "Усна народна творчість" діти зачитують прикмети, легенди, і усмішки.

Звучить українська народна пісня "Грицю, Грицю, до роботи". Під час пісні — інсценівка).

Вчитель.
А казки ви любите, діти? Уважно послухайте і скажіть, з якої казки слова.

1) По засіку метений, на яйцях спечений... (Колобок)
2) Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка... (Рукавичка)
3) Я... за три копи куплена, у півбока луплена... (Коза-дереза)
4) Гуси-гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята. (Івасик-Телесик)
5) Вона плиг з вовка та:
— Битий небиту привіз! (Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат)

Вчитель.
Молодці! Адже багатющий українських фольклор тісно пов'язаний з давнім періодом нашої мови. Він віддзеркалює душу народу, його історію.

Учениця.
Вивчайте мову українську,
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,
Прекрасну, милу і чудову,
Як материнську пісню колискову.

Любіте нашу рідну мову
Беріть до зброї рідне слово.
Ні! Не забули ще слов'яни
Шевченка заклик полум'яний!

Бо вона ж така багата,
Українська мова!
Неповторна і крилата,
І така чудова!

І цвіте у ній кохання,
Рушники з квітками
Мрії наші і бажання,
Верби над ставками.

Найрідніше, сокровенне,
Найдорожче в світі.
І святкове, і буденне,
В ній батьки і діти.

Не цурайтесь мови, люди,
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово, -
Не буде народу...

(Звучить пісня "Щоб в вас і в нас...")

Є. В. Григорчук,
вчитель-методист
м. Хмельницький

[ Г. М. Харьковська НАША МОВА СОЛОВ'ЇНА Сценaрій свята рідної мови ] [ Є. В. Григорчук Ой яка чудова українська мова Урок-свято 4 клас ] [ Г. Мельничук 9 листопада — День української писемності та мови Сценарій ] [ Рідний голос, рідне слово — все народжене з любові Сценарій презентації профільної мовної групи] [Г. М. Яцун Сценaрій свята рідної мови ] [ А. М. Роянова, Н.М. Ляхимець О мово! Хто без тебе я? ] [ 12 заповідей про рідну мову митрополита Іларіона (Івана Огієнка) ]

"Весела Абетка" — складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення — Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.