Леся ХРАПЛИВА
ВІТЕР З УКРАЇНИ

ЯК СЕМЕНКО СВАТАВ ЦАРІВНУ

Був собі новак, називався Семенко. Почув він раз на сходинах казочку, як то лицар-невмирака пройшов сто земель, сто морів, сто рік, убив сто зміїв і посватав царівну-Білоручку.
І ось одного дня, коли не було науки в школі, Семенко прип'яв до пояса ніж, взяв на плечі наплечник і пішов шукати царівни.
Чи пройшов він сто земель, сто морів, сто рік, — не знаємо. Чи вбив сто зміїв, — ніхто не бачив. Досить, що прийшов він до палати царівни-Білоручки. А там у престольній залі сиділа на білому престолі в білому одягу царівна Білоручка. А біля неї її батько — цар Чистослав. Коло престола стояло сім мудреців з великими, товстими книгами в руках.
Підійшов Семенко повагом до царя, поклонився йому в пояс і сказав:
— Здоров був, царю! Я — новак Семенко. Прийшов із далекої-далекої країни, щоб посватати твою донечку!
— Що ж, — відповів цар Чистослав і погладив свою білу, як сніг, бороду. — Не так воно й важко! Тільки спершу мусять прочитати мої мудреці в давніх книгах, чи гідний ти посватати царівну. Починай ти, Чесане!
Розкрив мудрець Чесан книгу і прочитав:
— Той, хто посватає царівну, мусить бути завжди гладенько зачесаний!
Семенкові з страху аж наїжилася чуприна, бо чесатися він дуже не любив.
— Це ще невелике лихо! — всміхнувся цар Чистослав і плеснув у долоні. Де не взялася, мов із-під землі, ціла гурма царських слуг-чесальників з золотими
гребінцями. Хоч кричав Семенко, хоч просився, щоб пустили його, та вони не пускали, поки його волосся не стало гладеньке та рівне, мов шовк.
— Добре! — сказав цар Чистослав. — А тепер читай ти, Зубомире!
Розкрив мудрець Зубомир свою книгу і прочитав:
— Той, хто посватає царівну, мусить мити зуби що ранку та щовечора.
Семенкові аж задзвонили з страху зуби, не чищені вже з місяць.
— Це ж ніяке лихо! — промовив цар Чистослав ласкаво і плеснув у долоні.
Де не взялася гурма царських зубочистильників із щіточками з щирого срібла. А щітиння в тих щіточках було з чарівного дика, що його цар Чистослав убив власноручно минулого року. Почали вони чистити та терти Семенкові зуби, поки вони не заблищали, мов перлини.
— Гарно! — сказав цар Чистослав. — А тепер читай ти, Коліннику!
Мудрець Колінник розгорнув свою книгу і прочитав:
— Той, хто посватає царівну, мусить завжди мати чисті коліна!
А під Семенком аж затрусилися з страху коліна, аж чорні від бруду. Та цар Чистослав знов плеснув у долоні і появилися царські коліномиї з пахучим милом, з платиновими1) мидницями та з шовковими рушниками. Мили, мили Семенкові коліна, аж поки на них і порошинки не осталося.
— Добре! — похвалив цар Чистослав. — А тепер чи тай ти, мудрецю Безпазуре!
Мудрець Безпазур розгорнув свою книгу і прочитав:
— Той, хто посватає царівну, мусить завжди мати чищені та обтяті нігті.
А Семенкові лячно було і глянути на свої нігті, брудні та гострі, мов у вовка.
— Це ще невелике лихо! — промовив цар Чистослав і плеснув у долоні. Де не взялися царські нігтечисти з ножичками, прикрашеними дорогими самоцвітами.
Не міг Семенко від них відпроситися, поки всі його десять пальців не мали коротких, рівних нігтів і ні за одним з них не можна було найти й крихітки чорного.
— Гарно! — сказав цар Чистослав. — Читай тепер ти, Черевикоблиску!
Мудрець Черевикоблиск розкрив свою книгу і прочитав:
— Хто хоче посватати царівну, мусить завжди мати чисті черевики.
І Знов чистили царські черевикочисти Семенкові черевики, трохи з ніг його не звалили. Аж коли черевики в Семенка заблищали, мов дзеркало, відступили царські слуги, а мудрець Непом'ятник прочитав:
— Хто хоче посватати царівну, мусить завжди мати добре випрасувану одежу.
— І мусить бути добре викупаний! — додав мудрець Купало.
Не зчувся Семенко, як завели його в мармурову лазню, стягнули з нього одежу і понесли її кудись, а його самого вкинули з головою в велику ванну. Як тільки хотів він вигулькнути з води, котрийсь із царських слуг занурював його знов, аж поки Семенко не став зовсім чистий. Тоді принесли царські прасувальники його одежу, гарненько випрасувану, і вдягнули його.
Вийшов Семенко у престольну залю, мов не той:
— Тепер ти можеш посватати царівну, — сказав ласкаво цар Чистослав, а царівна Білоручка зійшла з престола і подала йому свою білу ручку.

***

Чи правда воно, чи ні, — не знаю. Досить того, що коли б ви не побачили Семенка, він завжди виглядає так, ніби щойно вийшов з палати царя Чистослава.

1) Плятина — металь, дорожчий за золото.

Далі

До змісту Леся ХРАПЛИВА ВІТЕР З УКРАЇНИ