ДЖЕРЕЛО МАРІЇ
Легенди і перекази

Микола Погідний

БОЖІ ДІТИ

Кам’янистою дорогою, що вела до Єрусалиму, йшов малий пастушок Яків. Був дуже стривожений. Серед ясного дня скоїлось щось таке, чого він ніяк не зміг зрозуміти: сонце раптом померкло, темні хмари закрили небо і блискавиці освітлювали небосхил.
Уже наближався до Саерамської брами, як побачив юрбу людей, що, перелякані, втікали до міста. Малий Яків теж злякався і хотів десь заховатись, але, на щастя, йому назустріч вибіг Йозуе. Яків дуже зрадів, побачивши приятеля, і зразу запитав, що сталося.
Йозуе схопив його за руку й потягнув за собою. Вони опинилися під покрівлею якоїсь хати, і тоді Йозуе почав йому вияснювати:
— Хіба ж ти не чув, що сталося з нашим пророком, Месією з Назарету? Старшина незлюбила його і засудила на розп’яття на Голготі. Я бачив, як його провадили на страту. Він ніс важкий хрест, а слуги старшини його били. Це було дуже жорстоко! Я не міг дивитися і втік.
Почувши слово «Месія», малий Яків здригнувся. Він теж зазнав від цього Месії великої ласки. Він був зроду сліпий, і це дуже турбувало його матусю. Вона шукала всяких способів, щоб помогти своій дитині — та всі її заходи були даремні. Одного разу вона почула про Месію з Назарету, що зціляв* людей від усяких недуг. Тоді вона взяла синка з собою і привела до Ісуса. Там було дуже багато дітей з матерями. Та Яків тоді нічого не бачив, тільки почув, що хтось поклав на його голівку руку, опісля доторкнувся очей і сказав:
— Якове, подивись на мене! Темрява в очах зникла, і Яків побачив лагідне божественне обличчя Месії і ті блакитні очі, що дивилися глибоко в його душу. О, він ніколи не забуде тієї чудесної хвилини! Тоді він уперше побачив Ісуса, свою любу матусю, золоте сонце і блакитне небо.
Тож, почувши про жахливу подію, що скоїлась з Месією, Яків схвилювався, і його очі залилися сльзами. Йозуе взяв Якова за руку, повів в оливковий сад, що притикав до міських мурів, і почав потішати.
— Не журися, друже! Вони не можуть убити Месію, бо він — Син Божий! Він сам про це навчав: казав, що він посланий відкрити людям Божу правду і що всі люди мають стати дітьми Божими. Чи чув ти про це коли-небудь?
Яків слухав з полегкістю свого приятеля, а коли почув, що всі люди мають стати Божими дітьми, призадумався. Так, він пам’ятає, як зараз після зцілення його очей підійшов до Месії один законовчитель ** і запитав:
— Учителю, скажи мені, що маю робити, щоб увійти в Боже царство?
Ісус ласкаво усміхнувся, взяв Якова з-між дітей на руки, посадив собі на коліна і сказав до всіх людей:
— Амінь, говорю вам, що як не будете такі, як ці діти, не ввійдете в царство Боже!
Малий Яків тоді ще не розумів, що це означає. Але слова Месії запевнили його, що всі люди мають стати Божими дітьми. І ці слова запали Якову в душу. Що може бути краще, як стати Божою дитиною? Його серце сповнилось неземною радістю, і оченята заграли дивними вогниками. Він сміливо й радісно дивився в очі своєму приятелеві.
Обидва приятелі ще довше були б розмовляли, але побачили відділ римських вояків, що твердим військовим кроком зближався від гори Голготи. Хлопці розпрощались і розійшлись.
Малий Яків вертався додому. Він повірив словам приятеля, що Месію, який звав себе Сином Божим, ніхто не може вбити. Він вірив і відчував цілою своєю істотою, що скоро мусить статися щось таке, що здивує весь Єрусалим. Бо хто ж може противитись волі всемогутнього Єгови?*** Бог може робити що захоче. Той, хто привернув хлопчикові зір, не може бути приниженим — він, Господь Саваот, мусить бути прославлений!
Не довго довелось малому Якову ждати на здійснення своїх сподівань. Третього дня, в саме свято Пасхи, рознеслася по Єрусалимі вістка, що Ісус, Учитель з Назарету, Син Божий — воскрес. Ісусові найближчі учні, що ранком прийшли до його гробу, знайшли гріб порожнім. Деякі з них бачили Ісуса живим і навіть з ним розмовляли!...
Малий Яків дуже втішався цією радісною новиною. Він вірив у воскресіння Месії всією щирою дитячою душею.
Ця Пасха була днем воскресіння Христа, найбільшого добродія, що обдарував його очі світлом. Побачивши матусю сумною, Яків зараз підійшов до неї і сказав:
— Не сумуйте, матусю! Месія таки воскрес!
Матуся усміхнулась, поцілувала свого синочка і сказала:
— Я теж вірю, що він дійсно воскрес. Якщо він міг вернути тобі, сліпому, зір, то силою Божою він і воскрес. Ми ж залишимося його вірними і вдячними учнями!
—        І дітьми Божими! — додав Яків.

* Зціляти — лікувати, уздоровлювати; зцілення — уздоровлення.
** Законовчитель —учитель, що навчав Божого закону, релігії.
***Єгова —Бог.

Далі

До змісту ДЖЕРЕЛО МАРІЇ